Постанова № 73249134, 28.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2975/17

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

28 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представників позивача: Білоножка В.В., Паюк Л.В.,

представників відповідача: Киричук Н.В., Білик Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Закупнянський кар'єр" до Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

30 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кам'янець- Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної Служби України у Хмельницькій області № 0030821205 від 18 жовтня 2017 року про застосування до ДП "Закупнянськнй кар'єр" штрафної санкції у розмірі 20% від суми грошового зобов'язання за затримку більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання у сумі 55 311 663,00 грн., а саме - на суму 1 062 332 грн. 60 коп.; № 0030831205 від 18 жовтня 2017 року про застосування до ДП "Закупнянський кар'єр" штрафної санкції у розмірі 10% від суми грошового зобов'язання за затримку на 28 календарних днів у сумі 9952 гривні 12 коп.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошового зобов'язання з ПДВ за серпень 2015 року, вересень 2015 року, жовтень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, березень 2016 року, квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року , квітень 2017 року, травень 2017 року та згідно податкових повідомлень-рішень форми "Н" № 0001011500 від 21 липня 2016 року, форми "Н" № 00007141201 від 25 квітня 2017 року, форми "Р" № 0000402300 від 20 липня 2016 року по ДП "Закупнянський кар'єр", за результатом якої складено Акт № 5780/22-01-12-04/00373735 від 21 вересня 2017 року ( далі - Акт перевірки) ( т.1, а.с. 21-27).

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) № 0030821205 від 18 жовтня 2017 року про застосування до ДП "Закупнянський кар'єр" штрафної санкції у розмірі 20 % від суми грошового зобов'язання за затримку більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання у сумі 55 311 663,00 грн., а саме - на суму 1 062 332 грн. 60 коп.;

2) № 0030831205 від 18 жовтня 2017 року про застосування до ДП "Закупнянський кар'єр" штрафної санкції у розмірі 10 % від суми грошового зобов'язання за затримку на 28 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання у сумі 99521,2 грн., а саме - на суму 9952 гривні 12 коп. ( т. 1, а.с. 10 - 11).

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стала несвоєчасна сплата позивачем:

- узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ згідно податкових декларацій з ПДВ за період з вересня 2015 року по травень 2017 року на загальну суму 4485305,03 грн.;

- узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ згідно поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2015 року в сумі 11686 грн., за листопад 2015 року в сумі 1614 грн. та за липень 2016 року в сумі 17 грн.;

- узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ згідно податкових повідомлень-рішень форми "Н" № 0001011500 від 21 липня 2016 року на суму 6533,58 грн., № 00007141201 від 25 квітня 2017 року на суму 487,91 грн.;

- узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ згідно податкового повідомлення -рішення форми "Р" № 0000402300 від 20 липня 2016 року на суму 338872,8 грн.;

- розстрочених сум податкових зобов'язань по ПДВ згідно ухвал Хмельницького окружного адміністративного суду по справах № 822/594/13-а від 16 квітня 2013 року, № 822/622/14-а від 18 квітня 2014 pоку, № 822/3924/14 від 14 січня 2015 pоку, № 822/3924/14 від 09 жовтня 2014 року, на загальну суму 1427581,76 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що позивачем доведено протиправність рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Оскільки своєчасність сплати податкових зобов'язань перевірялась на підставі даних, які містяться в деклараціях з ПДВ та в інформаційних базах податкового органу без перевірки інших документів, то таке питання може бути предметом камеральної перевірки. ПК України не заборонено фіксування фактів несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань в акті камеральної перевірки, та періоду такого прострочення.

Відповідно до статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, контролюючим органом в акті перевірки встановлено несплату позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання.

Колегією суддів з'ясовано, що контролюючим органом при проведенні перевірки не враховано ухвалу суду від 16 липня 2015 року у справі №822/2209/15, яка набрала законної сили 24 липня 2015 року, якою розстрочено виконання постанови суду від 17 червня 2015 року у справі № 2270/2209/15 про стягнення з державного підприємства "Закупнянський кар'єр" податкового боргу в сумі 879413 гривень 33 коп., шляхом сплати коштів в наступному розмірі: з серпня 2015 року по липень 2018 року включно - 24 428, 15 грн., щомісячно.

Відповідно до листа заступника начальника інспекції - начальника Чемеровецького відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ, вказана ухвала надійшла до відділення 22 липня 2015 року, а станом на 27 липня 2015 року заборгованість підприємства, що визначена в постанові Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року по справі №822/2209/15 в сумі 879,4 тис. грн. повністю погашена платником відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України (т.3, а.с.3).

Згідно з частинами 1-2 статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно з частиною 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому, згідно з підпунктом 66.1.5 пункту 66.1 статті 66 ПК України рішення суду, що набрало законної сили, є підставою для внесення змін до облікових даних платника податків.

Отже, внаслідок набрання чинності ухвалою суду про розстрочення податкового боргу змінюються встановлені строки сплати відповідного податкового боргу. Зазначена ухвала набрала законної сили, тому граничними термінами сплати є строки, вказані в судовому рішенні.

Також вищезазначена ухвала змінила черговість зарахування сплачених сум, визначену ПК України, оскільки сплачені позивачем суми на погашення розстроченого податкового боргу повинні були зараховуватись на його погашення, а не боргу, який виник раніше.

Як з'ясовано судом, відповідачем ухвала про розстрочення боргу позивача в облікових даних платника податків не була відображена.

Вказане підтверджено представниками відповідача у судовому засіданні.

Таким чином, використані при проведенні перевірки дані не відображали розстрочення виконання постанови згідно ухвали, в зв'язку з чим була порушена черговість нарахування (сплати) погашення податкових зобов'язань та боргу позивача, а тому вказані в акті перевірки обставини не відображають достовірну інформацію про стан розрахунків позивача з ПДВ.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що податкові повідомлення-рішення від 18 жовтня 2017 року підлягають частковому скасуванню.

Вирішуючи питання щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку сплати позивачем сум грошового зобов'язання з податку на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що стаття 126 ПК України є універсальною нормою, яка підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Норма пункту 126.1 статті 126 ПК України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Враховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване судом не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 ПК України.

Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 ПК України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених ПК України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення визначеного КАС України.

Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені нормами ПК України.

Тому судове рішення щодо стягнення податкового боргу ухвалюється в тому разі, коли податковий борг наявний, тобто узгоджені грошові зобов'язання не були своєчасно сплачені.

Розстрочення суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями.

Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 ПК України.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідне порушення є вчиненим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

У свою чергу, розстрочення податкового боргу не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).

Оскільки позивачем сплачено частину податкового боргу з простроченням понад 30 днів, відповідач цілком правомірно наклав на нього штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

На вимогу суду, відповідачем проведено розрахунок штрафної санкції у розмірі 20 % за умови проведення по облікових даних ухвали суду про розстрочення податкового боргу.

Відповідно до розрахунку штрафної санкції по розстрочених сумах податкового боргу сума штрафу нарахованого за період з дати виникнення боргу до дати сплати розстроченої суми складає 219419 грн. 48 коп.

Колегія суддів погоджується із розрахунком і вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0030821205 від 18 жовтня 2017 року в цій частині скасуванню не підлягає.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що повідомлення-рішення № 0030821205 від 18 жовтня 2017 року підлягає скасуванню на суму 842913 грн. 12 коп. (1062332 грн. 60 коп. - 219419 грн. 48 коп.).

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0030831205 від 18 жовтня 2017 року, відповідач не довів правильність розрахунку штрафної санкції. У судовому засіданні представник відповідача повідомила, що вказане податкове повідомлення-рішення винесене на підставі облікових даних позивача, в яких не було відображене рішення суду про розстрочення податкового боргу.

У суді представник відповідача також зазначила, що провести розрахунок штрафної санкції з урахуванням рішення суду про розстрочення податкового боргу позивача неможливо.

Враховуючи зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0030831205 від 18 жовтня 2017 року підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Частинами 1 та 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на користь державного підприємства "Закупнянський кар'єр" понесені судові витрати в сумі 12793 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0030831205 від 18 жовтня 2017 року.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0030821205 від 18 жовтня 2017 року на суму 842913 грн. 12 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь державного підприємства "Закупнянський кар'єр" судовий збір у розмірі 12793 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 квітня 2018 року.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.