Постанова № 73249135, 03.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2268/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

03 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Драчук Т. О. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Тиховського М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо відмови у наданні ОСОБА_4 дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектари на території Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області, викладеної у листі № 272/0-8392/6-17 від 09.10.2017 року; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектари на території Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області; стягнуто на користь ОСОБА_4 (НОМЕР_1) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 640 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, у якій позивач просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_4 в задоволенні позову; відповідач в апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянти послалися на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на їх думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області необхідно залишити без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити, а рішення суду першої інстанції - змінити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 21.03.2017 року ОСОБА_4 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Флоринської сільської ради, Бершадського району Вінницької області.

16 травня 2017 року позивач отримав від відповідача листа-відмову від 12 травня 2017 року №Т-4876/0-2941/6-17, в якому йому було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Відмова мотивована тим, що місце розташування об'єкта не відповідає схемі землеустрою наявній в технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Флоринської сільської ради Бершадського району, а також не містить обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель.

З такою відповіддю позивач не погодився, та оскаржив її до суду.

15 серпня 2017 року постановою Вінницького окружного адміністративного суду у справі за № 802/1148/17-а позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, викладену в листі № Т-4876/0-2941/6-17, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектари на території Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області (за межами населеного пункту). Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, розглянути питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектари на території Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області (за межами населеного пункту).

На виконання судового рішення, відповідач повторно листом від 09.10.2017 року за №272/0-8392/6-17 відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та повідомив, що земельний масив, з якого позивач бажає отримати ділянку, відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, які з метою реалізації ініціативи Держгеокадастру та розпорядження КМУ від 19.08.2015 року за №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками", зарезервовано наказом Головного управління від 05.07.2017 р. №107 "Про визначення земельних ділянок для надання учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей" для надання учасникам антитерористичної операції та членам родини загиблих із їх числа.

На даний час триває процес виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок із даного масиву учасникам антитерористичної операції.

Вважаючи відмову відповідача у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що викладена у листі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 23.09.2016 року № Ф-14717/0-4494/6-16 протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з часткової доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч. 8 ст. 118 ЗК України).

Частиною 4 статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до пп. 31, 50 п. 4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Оскільки спірні земельні ділянки належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, саме до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відноситься розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок.

Суд звертає увагу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що відмова у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою стосовно відведення спірної земельної ділянки аргументована тим, що земельний масив, з якого позивач бажає отримати ділянку відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, які з метою реалізації ініціативи Держгеокадастру та розпорядження КМУ від 19.08.2015 р. за №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками", зарезервовано наказом Головного управління від 05.07.2017 р. №107 "Про визначення земельних ділянок для надання учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей" для надання учасникам антитерористичної операції та членам родини загиблих із їх числа.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області протиправно та необґрунтовано відмовив позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені законодавством.

Що стосується посилання Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на Розпорядження Кабінету Міністірв України від 19.08.2015 р. за № 898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками", то колегія вважає їх необгрунтованими з огляду на наступне.

Пунктом 1 вказаного розпорядження визначено, що Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Отже, на виконання вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України визначення земельних ділянок для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції повинно було бути здійснено протягом місяця у 2015 році.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 р. за №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області видано наказ від 05.07.2017 року № 107 "Про визначення земельних ділянок для надання учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей". До переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що надаватимуться у власність для індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації учасникам АТО та громадянам-членам родин загиблих з їх числа до наказу включено земельні ділянки Бершадського району в загальній площі 44,13 га, в тому числі 5,02 га - для ведення садівництва та 39,11 га - для ведення особистого селянського господарства.

Разом з тим, зазначеними розпорядженням та наказом не передбачено заборон для надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, зокрема для ведення особистого селянського господарства іншим громадянам, які не є учасниками АТО, з числа земельних ділянок, що включені до переліку.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Аналіз викладеної норми свідчить про те, що розпорядження КМУ не є нормативно-правовим актом та не має вищої юридичної сили ніж Земельний кодекс України, яким не передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки громадянам, у зв'язку із резервуванням для надання учасникам АТО та членам їх сімей.

У зв'язку з вищенаведеним колегія суддів приходить до висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області з непередбачених законом підстав відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га з метою ведення особистого селянського господарства.

Окрім того, Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, зокрема і форма прийнятих відповідних рішень.

За правилами п. 8 цього ж Положення, Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Отже, рішення за наслідками розгляду клопотань позивачів про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок орієнтовною площею 2 га з метою ведення особистого селянського господарства повинно бути оформлене відповідачем у формі наказу, а не листа.

Так, відповідно до норм ст.118 ЗК України, за результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.

Позивач в даному випадку звернувся до відповідача з клопотанням саме в порядку ст.118 ЗК України про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Водночас, за результатами розгляду такого клопотання відповідачем позивачу був направлений лише лист "Щодо розгляду клопотання", без прийняття будь-якого рішення.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про визнання протиправною відмови відповідача, що викладена у листі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 09.10.2017 року № 272/0-8392/6-17. Відтак, апеляційна скарга Голвоного управління Держгеокадастру у Вінницькій області підлягає залишенню без задоволення.

Що стосується вимоги ОСОБА_4 стосовно скасування рішення Вінницького окружного адміністративного суду в частині відмови в задоволенні позову та зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари на території Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області (за межами населеного пункту), колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачу двічі у 2017 році відповідачем було протиправно відмовлено у розгляді по суті його заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області (за межами населеного пункту).

Суд зазначає, що визначальним принципом правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень, який заперечує проти позову, доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

У разі невиконання обов'язку державним органом або органом місцевого самоврядування, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, у томі числі шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення. Така позиція цілком узгоджується з положеннями ст. 5, 245 КАС України.

Аналіз вищезазначеного свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановлення факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, в якій вони порушені.

Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини "Волохи проти України", "Свято-Михайлівська Парафія проти України", "Гасан і Чауш проти Болгарії" суд дійшов висновку, що в разі зловживання суб'єкта владних повноважень своїм правом та обов'язком, суд для належного та ефективного судового захисту прав та інтересів особи має право постановити судове рішення, яким зобов'язати суб'єкта владних повноважень на вчинення конкретних дій.

У рішенні Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовна вимога стосовно надання ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га на території Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області (за межами населеного пункту) підлягає задоволенню.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про необхідність абзац 3 резолютивної частини викласти в наступній редакції: "Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га на території Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області (за межами населеного пункту)."

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені скаржником судові витрати в сумі 960 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області залишити без задоволення.

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року - змінити.

Абзац 3 резолютивної частини викласти в наступній редакції: "Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га на території Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області (за межами населеного пункту)."

Стягнути на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63, код ЄДРПОУ 39767547) понесені судові витрати в сумі 960 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 квітня 2018 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Драчук Т. О. Совгира Д. І.