Ухвала суду № 73248987, 05.04.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16734/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - Соколов О.М., при секретарі - Сліпець К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження №42017000000002257 від 14 липня 2017 року - прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справу сфері економіки Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Анісімова В’ячеслава Олександровича про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

05 квітня 2018 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. надійшло клопотання сторони кримінального провадження №42017000000002257 від 14 липня 2017 року - прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справу сфері економіки Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Анісімова В’ячеслава Олександровича про арешт грошових коштів.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002257 від 14 липня 2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч. 2, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи КМКЛ № 1, які входять до складу тендерного комітету, зловживаючи службовим становищем, вступили у попередню змову з службовими особами ТОВ «Уквентпромпостач», з метою привласнення державних коштів у сумі 11 964 838, 66 грн., що є особливо великим розміром, під час проведення тендеру предметом якого є «Капітальний ремонт приміщень (операційного відділення 3-го поверху та технічного поверху лікувально - діагностичного корпусу) для перетворення у лікарню інтенсивного лікування Київської міської лікарні № 1, за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121», при цьому вчинили всі дії, які вважали за необхідне для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено, з причин що не залежали від їх волі.

Відповідно до проведеного огляду системи АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Свєточь Плюс» та ТОВ «ЮВЕНТА ДЕ ЛЮКС», сформовано у адресу ТОВ «УКРВЕНТПРОМПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 39101642) податковий кредит на загальну суму 1 519 573 грн. ПДВ станом на 22 січня 2018 року.

Постановою слідчого від 16 березня 2018 року в порядку ст. 98 КПК України визнано речовим доказом грошові кошти, які належать ТОВ «УКРВЕНТПРОМПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 39101642), які знаходяться на рахунку № 26004300909071 (українська гривня) відкритому ТОВ «УКРВЕНТПРОМПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 39101642) у АТ «Ощадбанк» (МФО 300465) за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів - грошей, набутих кримінально противоправним шляхом, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «УКРВЕНТПРОМПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 39101642), який відкритий у АТ «Ощадбанк» (МФО 300465).

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначені кошти, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.

Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання сторони кримінального провадження №42017000000002257 від 14 липня 2017 року - прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справу сфері економіки Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Анісімова В’ячеслава Олександровича про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «УКРВЕНТПРОМПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 39101642) № 26004300909071 відкритий у АТ «Ощадбанк» (МФО 300465) за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г.

Заборонити службовим особам та працівникам ТОВ «УКРВЕНТПРОМПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 39101642), їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею.

Зобов'язати працівників АТ «Ощадбанк» (МФО 300465) в письмовій формі повідомити Департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України, про суму коштів, що знаходяться на рахунках ТОВ «УКРВЕНТПРОМПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 39101642) на час надходження ухвали про їх арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Соколов