Ухвала суду № 73248988, 26.03.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9681/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Писанець В.А., при секретарі Лапцун В.В., за участю представника власника майна - ОСОБА_1, слідчого Харченка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання Директора ТОВ «ПСО «ЯСТРУБ» ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2018 року у справі №757/5090/18-к в рамках кримінального провадження №42017000000003128, -

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді надійшло клопотання Директора ТОВ «ПСО «ЯСТРУБ» в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна (коштів), які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ПСО «ЯСТРУБ» (ЄДРПОУ 37372186) № 26042056101727 та №26008056114714, відкритих в ФІЛІЯ «КИЇВСІТІ» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Київ (МФО 380775), накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2018 року у справі № 757/5090/18-к в рамках кримінального провадження №42017000000003128.

Обґрунтовуючи подане клопотання представник власника майна зазначає, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України. Так, в матеріалах справи відсутні докази та/або посилання на такі докази, які б свідчили про взаємозв'язок ТОВ «ПСО «ЯСТРУБ» з компаніями, які зазначені в клопотанні і мали будь-яке відношення до ТОВ «ПСО «ЯСТРУБ» і, відповідно, відсутні будь-які логічні та об'єктивні підстави для накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунку товариства і були здобуті в ході господарської діяльності останнього.

Представник власника майна в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Слідчий, за клопотанням якого накладено арешт в судовому засіданні по розгляду клопотання про скасування арешту майна покладався на розсуд суду.

Вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003128 від 03 жовтня 2017 року за фактом формування невстановленою групою осіб «штучного» податкового кредиту для підприємств експортерів продукції серед яких ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» (код ЄДРПОУ 178353), які в подальшому отримують безпідставне право на бюджетне відшкодування за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.

31 січня 2018 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Васильєвою Н.П. постановлено ухвалу у справі 757/5090/18-к про задоволення клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Харченка С.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №42017000000003128, відповідно до якої накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ПСО «ЯСТРУБ» в ФІЛІЯ «КИЇВСІТІ» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Київ (МФО 380775).

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ТОВ «ПСО «ЯСТРУБ» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до постанови Європейського Суду від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації», постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2018 року у справі №757/5090/18-к при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Як встановлено в судовому засіданні, не заперечувалось сторонами та вбачається з матеріалів судового провадження, посадовим особам ТОВ «ПСО «ЯСТРУБ» в порядку ст. 1, 42 ч. 1, 111 ч. 3, 276 ч. 1, 278 КПК України не було повідомлено про підозру, так само, як і відсутні докази того, що грошові кошти на рахунках товариства є предметом кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя визнає переконливими та змістовними посилання представника ТОВ «ПСО «ЯСТРУБ» на те, що через накладення зазначеного арешту на кошти товариства, ТОВ «ПСО «ЯСТРУБ» позбавлене можливості здійснювати свою господарську діяльність, що негативно впливає на його ділову репутацію та може призвести до зупинення діяльності останнього, оскільки розрахунки з контрагентами за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги (паливо, спецодяг, спецзасоби, оренда офісних приміщень, оренда автотранспорту, послуги зв'язку, транспортні послуги та інше) не можливі. Поточна кредиторська заборгованість ТОВ «ПСО «ЯСТРУБ» вже спричинила припинення постачання товарів та послуг, що використовуються товариством в процесі надання охоронних послуг.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази вчинення злочинів за участю ТОВ «ПСО «ЯСТРУБ», наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків ТОВ «ПСО «ЯСТРУБ» спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «ПСО «ЯСТРУБ» належним йому майном, у зв'язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2018 року у справі №757/5090/18-к на грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться на банківському рахунку №26042056101727 та №26008056114714 відкриті ТОВ «ПСО Яструб» (ЄДРПОУ 37372186) в Ф-Я «КИЇВСIТI «ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Київ (МФО 380775), та які в подальшому надходитимуть на зазначені рахунки.

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 17 год. 20 хв. 28 березня 2018 року.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя В. А. Писанець