Постанова № 73248337, 05.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року справа №805/335/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Компанієць І.Д., за участю секретаря судового засідання – Токаревої А.Г., позивача - ОСОБА_1, представника відповідача та третьої особи – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 805/335/18-а (суддя І інстанції – Галатіна О.О.), складену в повному обсязі 01 березня 2018 року в м. Слов’янськ Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 Донецької області про скасування наказу Генерального прокурора України № 99-к від 21 квітня 2017 року,-

В С Т А Н О В И В :

10 січня 2018 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України про скасування наказу Генерального прокурора України № 99-к від 21 квітня 2017 року стосовно ОСОБА_1, як складений незаконно та поновлення класного чину «радник юстиції» ОСОБА_1, присвоєного наказом Генерального прокурора України №1414-к від 22 жовтня 2010 року (а.с. 3-6).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, зокрема, залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 Донецької області (а.с. 30).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року позовні вимоги позивача залишено без розгляду на підставі ст. п. 4 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з тим, що позивач повторно не з’явився без поважних причин у судове засідання (а.с. 126-127).

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду. В обґрунтуванні апеляційної скарги, зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не надано оцінки двом клопотанням позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, при цьому судом першої інстанції не наведено жодного обґрунтування і тому, чому його неявка перешкоджала розгляду справи. Наголосив на порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства (а.с. 132-134).

Позивач в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, наголосив, що ухвала суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції – скасувати, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 10 січня 2018 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України про скасування наказу Генерального прокурора України № 99-к від 21 квітня 2017 року стосовно ОСОБА_1, як складеного незаконно та поновлення класного чину «радник юстиції» , присвоєного наказом Генерального прокурора України №1414-к від 22 жовтня 2010 року (а.с. 3-6).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду (підготовче засідання) на 31 січня 2018 року (а.с. 1).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 Донецької області та відкладено розгляд справи до 14 лютого 2018 року з підстав неявки відповідача (а.с. 30).

13 лютого 2018 року від позивача до канцелярії Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату (а.с. 51-52) та клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с. 53-54).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року відмовлено у задоволені клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відео конференції, мотивуючи своє рішення тим, що позивач звернувся з даним клопотанням за один день до проведення судового засідання (14 лютого 2018 року) (а.с. 55).

14 лютого 2018 року судом першої інстанції відкладено розгляд справи до 26 лютого 2018 року (а.с. 89).

19 лютого 2018 року від позивача засобами поштового зв’язку до канцелярії Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання (датоване 13 лютим 2018 року) про перенесення розгляду справи на іншу дату (у зв’язку з важкими погодними умовами та необхідністю підготовки відповіді на відзив на апеляційну скаргу, отриманому 09 лютого 2018 року) (а.с. 95) та клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (датоване 13 лютим 2018 року) (а.с. 96).

Крім того, 19 лютого 2018 року засобами електронного зв’язку до канцелярії Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання (датоване 18 лютим 2018 року) про проведення судового засідання в режимі відео конференції (а.с. 100).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року відмовлено у задоволені клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відео конференції з підстав що призначення судового засідання в режимі відео конференції є правом суду,а не обов’язком. Суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання зазначивши як мету уникнення затягування судового розгляду та недопущення порушення прав сторін на судовий розгляд в розумні строки (а.с. 101).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року відкладено підготовче судове засідання до 01 березня 2018 року (а.с. 118), при цьому в рішенні зазначено, що позивач не повідомив про причини своєї неявки.

З матеріалів справи вбачається, що 01 березня 2018 року від позивача засобами електронного зв’язку до канцелярії Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання (датоване 01 березня 2018 року) про перенесення розгляду справи на іншу дату (у зв’язку з важкими погодними умовами та великою відстанню місця його перебування від суду) (а.с. 123-124).

Крім того, 01 березня 2018 року до канцелярії суду від Генеральної прокуратури України надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 125).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року позовні вимоги позивача залишено без розгляду на підставі ст. п. 4 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з тим, що позивач повторно не з’явився без поважних причин у судове засідання та не повідомив про причини його неявки (а.с. 126-127).

Вищевказана ухвала є спірною при розгляді даної справи.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Таким чином, підставою для залишення позовної заяви без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача без поважних причин та або неповідомлення ним про причини неявки, відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, вимоги частини п'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи. Можливість неприбуття у судове засідання без поважних причин призводитиме до порушення законодавчо встановлених строків розгляду справ та матиме негативний вплив на ефективність судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, від позивача 13 лютого 2018 року надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату (а.с. 51-52) та клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с. 53-54), ці ж клопотання надійшли до суду і засобами поштового зв’язку 19 лютого 2018 року (а.с. 95, 96).

У проведенні відеоконференції позивачу відмовлено у зв’язку з тим, що він звернувся з клопотанням за один день до проведення судового засідання (14 лютого 2018 року) (а.с. 55).

При цьому, 14 лютого 2018 року судом першої інстанції відкладено розгляд справи до 26 лютого 2018 року (а.с. 89).

19 лютого 2018 року засобами електронного зв’язку до канцелярії Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання (датоване 18 лютим 2018 року) про проведення судового засідання в режимі відео конференції (а.с. 100).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року відмовлено у задоволені клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки суд першої інстанції вважає,за для уникнення затягування судового розгляду та недопущення прав сторін на судовий розгляд в розумні строки (а.с. 101).

При цьому, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року відкладено підготовче судове засідання до 01 березня 2018 року (а.с. 118), при цьому в рішенні зазначено, що позивач не повідомив про причини своєї неявки.

01 березня 2018 року від позивача засобами електронного зв’язку до канцелярії Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання (датоване 01 березня 2018 року) про перенесення розгляду справи на іншу дату (у зв’язку з важкими погодними умовами та великою відстанню місця його перебування від суду) (а.с. 123-124).

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на те, що позивач необгрунтував причини своєї неявки у судове засідання, оскільки у клопотаннях від 13 лютого, 19 лютого 2018 року він вказував на те, що не може з’явитись до суду у зв’язку з важкими погодними умовами, необхідністю надання відповіді на відзив на апеляційну скаргу (у першому випадку), великою відстанню місця його перебування від суду (у другому випадку).

При цьому, позивачем двічі надавались клопотання про проведення судового засідання у режимі відео конференції, однак судом у їх задоволенні було відмовлено з причин несвоєчасності його подання та за для недопущення затягування розгляду справи.

Право позивача брати участь у судовому засіданні в режимі відео конференції закріплено в ч.1ст.195 КАС України за умови подання заяви до суду про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання.

Тобто зазначене право позивача щодо участі в режимі відео конференції було грубо порушено судом першої інстанції та перешкоджало позивачу можливості приймати участь у судовому засіданні з поважних причин , наведених ним в його заявах до суду.

Отже доводи суду першої інстанції, що позивач зловживав своїми процесуальними правами та обов’язками , які штучно призводять до затягування справи, спростовуються матеріалами справи та свідчать , що діями суду, який не навів підстави відмови в проведенні судового засідання в режимі відео конференції, було позбавлено позивача участі в судовому процесі за його позовом та безпідставно залишено позов без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції невірно надав оцінку заявленим позивачем клопотань про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання в режимі відео конференції, що призвело до звуження прав позивача на отримання судового захисту та розгляду його справи по суті.

За приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції передчасно прийняв рішення про залишення позовних вимог без розгляду, оскільки позивач не може бути позбавлений свого права на розгляд даної справи та встановлення або спростування порушення його права при прийнятті наказу Генерального прокурора України № 99-к від 21 квітня 2017 року.

Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду діяв передчасно, а, відтак, ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню та направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду з огляду на положення ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 310, 320, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 805/335/18-а – задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 805/335/18-а скасувати, а справу направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 05 квітня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 квітня 2018 року.

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_4

ОСОБА_5