Ухвала суду № 73238833, 04.04.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/1748/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - Номер провадження 11-сс/788/121/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 Категорія - Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Матуса В. В., Литовченко Н. О.,

з участю секретаря судового засідання – Москаленко Т.В.

прокурора – Мостового М.В.

власника майна – ОСОБА_2

представника власника майна – адвоката ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу директора ТОВ «Веладіс» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 лютого 2018 року, –

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника управління – начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 та накладено арешт на рахунки №№26005055020643 (978 ЄВРО), 26003055019225 (840 USD) та 26003055024607 (980 UAH), які відкриті в Сумській філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 337546), за адресами: м. Суми, майдан Незалежності, 3/1; м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30 та використовуються ТОВ «ВЕЛАДІС» (код 40878737), а також на грошові кошти що знаходяться на поточних рахунках із забороною службовим особам та працівникам ТОВ «ВЕЛАДІС» (код 40878737), його представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначені кошти, що знаходяться на рахунках.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ «Веладіс» ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити за необґрунтованістю.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що ТОВ «Веладіс» не має жодного відношення до зазначених у фабулі кримінального правопорушення підприємств, а докази, на які посилався слідчий, стосуються лише ТОВ «ПВП «Стандарт»; в одному кримінальному провадженні фігурує ряд підприємств, яким інкримінується вчинення злочину за однією статтею, що свідчить про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження; твердження про те, що ОСОБА_5 використовує рахунки Товариства у своїй злочинній діяльності не відповідають дійсності; ухвала слідчого судді не містить доказів того, що майно, на яке накладено арешт, має ознаки речових доказів; у кримінальному провадженні відсутні підозрювані та обвинувачені; грошові кошти Товариства не підлягають спеціальній конфіскації для забезпечення цивільного позову, який у справі не заявлено, а відшкодування завданої шкоди державі, не може забезпечуватися майном юридичної особи щодо якої не здійснюється провадження; розгляд клопотання про арешт майна проведено без повідомлення представників Товариства, що позбавило його можливості захистити свої права та законні інтереси в суді.

Заслухавши доповідь головуючого-судді, власника майна – директора ТОВ «Веладіс» ОСОБА_2, та його представника адвоката ОСОБА_3 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтовано, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга директора ТОВ «Веладіс» ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016130580000022 від 21.11.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Веладіс», ТОВ «РІВЕР КС», ТОВ «Агростандарт-1» та ТОВ «Промторг ЛТД» з січня 2016 року по січень 2017 року внаслідок здійснення операцій з сумнівними контрагентами безпідставно завищили податковий кредит з ПДВ, в результаті чого ухилилися від сплати податку на додану вартість у сумі 45046 170 гривень.

Дане порушення доказується актом документальної перевірки від 23.05.2017 №346/18-28-14-07/38867768/72.

Координацією злочинних дій направлених на ухилення від сплати податків здійснює директор ТОВ «ПВП Стандарт» ОСОБА_5, а підприємства ТОВ «Веладіс», ТОВ «РІВЕР КС», ТОВ «Агростандарт-1» та ТОВ «Промторг ЛТД» використовуються ним з метою мінімізації податкових зобов’язань по сплаті податку на додану вартість та штучного завищення валових витрат підприємства.

Згідно відомостей, отриманих з інформаційно-аналітичної системи «Центральна база даних юридичних осіб Державної фіскальної служби України» встановлено, що ТОВ «ВЕЛАДІС» (код 40878737) відкрито рахунки №№26005055020643 (978 ЄВРО), 26003055019225 (840 USD) та 26003055024607 (980 UAH) в Сумській філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 337546), що знаходиться за адресами: м. Суми, майдан Незалежності, 3/1; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 у своїй злочинній діяльності використовує рахунки №№26005055020643 (978 ЄВРО), 26003055019225 (840 USD) та 26003055024607 (980 UAH), які відкриті в Сумській філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 337546) для ТОВ «ВЕЛАДІС».

Оскільки є всі підстави вважати, що грошові кошти, що знаходяться на вищезазначених рахунках, є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності шляхом мінімізації податкових зобов’язань, можуть бути засобами для розкриття злочину, виявлення винних осіб, слідчий просив накласти арешт на вказане майно.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання обґрунтоване та задовольнив його, і з таким висновком погоджується і колегія суддів.

Приписами ч.1 ст.170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, зокрема, доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.1 ч.2 вказаної статті Кодексу арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку, відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з клопотання про арешт майна, слідчий обґрунтовував його тим, що грошові кошти, які знаходяться на відкритих для ТОВ «Веладіс» в Сумській філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності шляхом мінімізації податкових зобов’язань, а тому мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні про вчинення службовими особами, в т.ч. ТОВ «Веладіс», кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, є грошові кошти, набуті кримінально протиправним шляхом, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на майно з метою його збереження згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Що стосується мотивів апеляційної скарги щодо відсутності доказів причетності посадових осіб ТОВ «Веладіс» до вчинення злочину та, що наявні матеріали стосуються лише ТОВ «ПВП «Стандарт», то колегія суддів вважає їх необгрунтованими, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна, що в даному випадку має місце.

Більше того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Твердження апелянта про те, що в одному кримінальному провадженні фігурує ряд підприємств, яким інкримінується вчинення злочину за однією статтею, що свідчить про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження з метою тиску на його підприємство, є явно надуманими та не підтверджені жодним допустимим доказом.

Доводи апеляційної скарги директора ТОВ «Веладіс» про відсутність доказів того, що майно, на яке накладається арешт, має ознаки речових доказів є необгрунтованими, оскільки фактичні обставини кримінального провадження містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для цілком виправданого припущення, що грошові кошти, які знаходяться на зазначених рахунках, є предметом протиправної діяльності та можуть бути засобами для розкриття злочину, а отже є речовими доказами згідно ст.98 КПК України, що в порядку ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту з метою збереження.

Крім того, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою збереження речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов’язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на вказані положення КПК України, доводи апеляційної скарги щодо відсутності підозрюваних та обвинувачених у кримінальному провадженні, не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального закону.

Доводи директора ТОВ «Веладіс» про те, що грошові кошти не підлягають спеціальній конфіскації для забезпечення цивільного позову, а відшкодування завданої шкоди державі не може забезпечуватися майном юридичної особи щодо якої не здійснюється провадження, то як зазначалося вище, арешт на майно слідчим суддею накладено з інших правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів.

Що стосується розгляду клопотання слідчого про арешт майна у відсутність представників Товариства, то згідно ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Отже, розгляд слідчим суддею клопотання слідчого про арешт майна без участі представників ТОВ «Веладіс» не суперечить вказаним положенням, а тому ухвала слідчого судді винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону.

Всі інші обставини, в тому числі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, коло винних осіб тощо, є завданням наступних етапів кримінального провадження та на даній стадії не впливають на законність прийнятого у справі рішення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, при апеляційному розгляді провадження встановлено не було.

За таких обставин, ухвала слідчого судді від 22.02.2018 року є законною і обґрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін, а подана у справі апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 лютого 2018 року про накладення арешту на рахунки які використовуються ТОВ «ВЕЛАДІС» (код 40878737), а також на грошові кошти що знаходяться на поточних рахунках із забороною службовим особам та працівникам ТОВ «ВЕЛАДІС» (код 40878737), його представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначені кошти, що знаходяться на рахунках, залишити без зміни, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Веладіс» ОСОБА_2 – без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_6. ОСОБА_7.