Постанова № 73230075, 26.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/2262/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Провадження № 22-ц/783/5682/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія:27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Савуляка Р.В., Ніткевича А.В.,

секретаря – Брикайло М.В.,

з участю: представника апелянта ОСОБА_2 –

ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4 –

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення боргу,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому просила визнати договір позики, укладений між нею та дружиною відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_7, посвідчений 26.11.2012 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №1236, як такий, що укладений в інтересах сім’ї ОСОБА_6 та ОСОБА_7; розірвати цей договір; стягнути з відповідача ОСОБА_6 борг в сумі 10660 доларів США у гривневому еквіваленті, шляхом звернення стягнення на належну на праві власності відповідачеві квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу за вказаним договором позики.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що за умовами договору позики дружина відповідача зобов’язувалась повернути одержані від неї (позивача) грошові кошти в сумі 10660 доларів США у строк до 26.11.2015 року, проте, померла 19.01.2014 року, не повернувши цю позику. Вважає, що грошові кошти позичальник позичала в інтересах сім’ї, а тому повернути їх повинен її чоловік – відповідач ОСОБА_6, який давав згоду на укладення такого договору, шляхом передачі у власність позивача в рахунок погашення боргу квартири, яка є об’єктом спільної сумісної власності, оскільки він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї дружини.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.09.2014 року, в якій ухвалою суду від 07.11.2016 року виправлено описки, визнано мирову угоду, укладену між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_6, згідно умов якої:

сторони по справі визнають, що договір позики, укладений 26.11.2012 року з ОСОБА_7, нотаріально посвідчений 26.11.2012 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №1236, був укладений в інтересах сім’ї ОСОБА_6 та ОСОБА_7;

відповідач ОСОБА_6 визнає борг перед позивачем ОСОБА_4 в сумі 10660 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 149240 гривень відповідного курсу долара до гривні на день укладення мирової угоди;

в рахунок боргу відповідач ОСОБА_6 передає позивачеві ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована на праві власності за відповідачем ОСОБА_6 (ІНД НОМЕР_1);

позивач ОСОБА_4 набуває права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 і зобов’язується продати вказану квартиру з метою погашення боргу, на залишок грошових коштів від вирученої від продажу квартири суми, за рахунок якої буде погашено вказаний вище борг, зобов’язується або передати його відповідачеві для придбання житла або придбати йому житло.

Провадження у справі закрито.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 10.04.2014 року.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_2, яка не брала участі у розгляді даної справи, однак, вважає що оскаржуваною ухвалою суду вирішено питання про її законні права та інтереси, оскільки за умовами мирової угоди у власність позивача передана квартира, у якій вона проживала разом з матір’ю ОСОБА_7 та вітчимом ОСОБА_6 однією сім’єю. Просить скасувати ухвалу суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони апелянта в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Статтею 175 ЦПК України у редакції, чинній на момент постановлення судом оскаржуваної ухвали, було визначено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватись лише прав та обов’язків сторін та предмета позову.

У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторони може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи встановлено, що предметом спору за позовними вимогами позивача ОСОБА_4 є грошові кошти в сумі, еквівалентній 10660 доларів США, які становлять суму боргу померлої дружини відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_7 перед позивачем ОСОБА_4 за договором позики, укладеним між ними 26.11.2012 року (а.с.4).

Предметом мирової угоди, яку визнав суд оскаржуваною ухвалою, – є нерухоме майно – квартира АДРЕСА_2, щодо якої не було укладено у встановленому законом порядку договору іпотеки в забезпечення виконання зобов’язань позичальника за договором позики.

Вказана квартира була придбана відповідачем ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 05.03.1996 року (а.с.5) під час шлюбу, зареєстрованого з ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище – Горобець) 08.06.1985 року (а.с.147, 148), а отже, є спільною сумісною власністю подружжя, що визнає й сама позивач, оскільки на цю обставину вона посилається як на одну з підстав своїх позовних вимог.

На момент смерті ОСОБА_7, яка померла 19.01.2014 року (а.с.6), в квартирі проживала та була зареєстрована її дочка – апелянт ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – Горобець) (а.с.55, 125), яка відповідно до ст.1261 ЦК України відноситься до спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_7

Апелянт ОСОБА_2 була зареєстрована в спірній квартирі разом із своїми малолітніми дітьми (а.с.53, 54) – онуками ОСОБА_7 на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали й залишається бути зареєстрованою в цій квартирі й на даний момент (а.с.55-59, 127).

Отже, умови мирової угоди суперечать закону та виходять за межі предмету спору та прав сторін в даній справі, оскільки стосуються прав апелянта, яка не була залучена до участі у справі, що є порушенням наведених вище вимог ст.175 ЦПК України, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 вересня 2014 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 05 квітня 2018 року.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Савуляк Р.В.

ОСОБА_9