Рішення № 7322681, 06.10.2009, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 2- 4977/2009

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1. жовтня 2009 року Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Бакуменко А.В.

при секретарі – Кісточка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

ЗАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 з позовом про звернення стягнення, обґрунтувавши свої вимоги тим, що між банком та ОСОБА_1 27.02.2007 року було укладено кредитний договір № КТТ2GK00000015. Відповідно до даного договору банк надав відповідачу кредит в сумі 55551,00 гривен, зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.02.2017р.. Банк свої зобов`язання за кредитним договором № КТТ2GK00000015 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 55551,00 гривен, однак останній своїх зобов`язань не виконує та станом на 05.05.2009 року має заборгованість в сумі 47270,78 гривень.

В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між банком та відповідачем було укладено договір іпотеки № КТТ2GK00000015 від 27.02.2007 року . В забезпечення виконання кредитних зобов`язань відповідач надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 52,6 кв.м.., яка розташована у АДРЕСА_1. Право власності на квартиру підтверджується договором купівлі-продажу ВЕЕ №370130 від 27.02.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстром № 1448. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом. За відсотками, комісією, та іншими витратами. Станом на 05.05.2009 року заборгованість за кредитом становить 55551,00 гривен, що складається з заборгованості по кредиту 44942,39 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 2182,49 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом 100,00 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов‘язань за договором 45,90 грн. Просять звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: квартиру загальною площею 52,6 кв.м.., яка розташована у АДРЕСА_1. Стягнути з відповідачки витрати по оплаті судового збору в розмірі 481,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 250 грн

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак від нього надійшла заява в котрій він просить справу розглянути за його відсутністю , на позовних вимогах наполягає.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Позивач надав згоду на ухвалення заочного рiшення.

Згiдно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разi неявки в судове засiдання вiдповідача, який належним чином повiдомлений i вiд якого не надiйшло повiдомлення про причини неявки або якщо зазначенi ним причини визнанi неповажними, суд може ухвалити заочне рiшення на пiдставi наявних у справi доказiв, якщо позивая не заперечує проти такого вирiшення справи.

Суд, вважає що є вci пiдстави для заочного розгляду справи, тому ухвалює про заочний розгляд.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що заявлені вимоги ЗАТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в ході судового засідання між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 27 лютого 2007 року було укладено кредитний договір за № КТТ2GK00000015 , відповідно до котрого позивач зобов’язався надати відповідачу кредит в сумі 55551,00 гривен, а відповідач зобов’язався сплатити цей кредит на умовах передбачених даним кредитним договором.

ЗАТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши останньому кредит в сумі 55551,00 гривен , а відповідач умов договору не дотримується, не сплачує суму кредиту й відсотки за користування кредитом.

Станом на 05.05.2009 року відповідач має заборгованість в сумі 55551,00 гривен, що складається з заборгованості по кредиту 44942,39 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 2182,49 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом 100,00 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов‘язань за договором 45,90 грн.

Окрім того між позивачем та відповідачем в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором було укладено договір іпотеки, згідно якого позичальник надав в іпотеку належне йому на праві власності квартиру загальною площею 52,6 кв.м.., яка розташована у АДРЕСА_1.

Згідно п.п. 16.7.1 договору іпотеки банк, як іпотеко держатель, має право звернути стягнення на майно у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-нибудь з забов?язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно до договору іпотеки, укладеного між сторонами, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може здійснюватися шляхом продажу передмета іпотеки із укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою.

Згідно ст.3. Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами,права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

У відповідність до ст.12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов'язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним. У відповідність до ст.15 Закону України «Про іпотеку» іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним кодексом України, є чинними при їх іпотеці. Реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення при зверненні стягнення на предмет іпотеки здійснюється на прилюдних торгах. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути особи, визначені Земельним кодексом України Дія цього Закону не поширюється на земельні ділянки, які перебувають у державній чи комунальній власності і не підлягають приватизації.

Ст..7 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов?язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь – якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне забов?язання

У відповідність до ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється, з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

У відповідність ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Згідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки за звичайною ціною на нього. Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю. Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки. Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Згідно ст. 39 Закону Україн и «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно до п.п.3.20.8 ст.3 договору іпотеки , укладеного між сторонами, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотеко держателя може здійснюватися шляхом продажу предмета іпотеки із укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою.

Таким чином, суд набуває висновку, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави шляхом укладення договору купівлі-продажу – будь яким способом з іншою особою є обґрунтованими і відповідають діючому законодавству.

При цьому вказаними нормами закону не передбачено згоди боржника для звернення стягнення на предмет іпотеки вказаним способом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 212, 213, 214, 215, 224 ч.1 ЦПК України, ст. 526, 530 ч.1, 536, 610, 611, 612, 623-625 ЦК України, ст..ст.3, 7, 11, 12, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” – задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 52,6 кв.м.., яка розташована у АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на власність.

Примусово виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2, яка є предметом іпотеки

Зобов’язати Краматорський МВ ГУМВС України в Донецькій області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2.

Стягнути з Гар агулі ОСОБА_4 на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк” (р/р № 64993919400001, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) витрати по оплаті судового збору в розмірі 481,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 250 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом Донецької області. Заяву про апеляційне оскарження рішення Краматорського міського суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду Донецькій області через Краматорський міський суд.

Рішення ухвалене й надруковано у нарадчий кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя