Рішення № 73220389, 06.04.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/418/2018

130/329/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря Буга Р.М.,

розглянувши письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

09.02.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на його утримання в розмірі 881 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (працездатних осіб), починаючи з дня пред’явлення позову та до закінчення навчання або до досягнення дитиною двадцяти трьох річного віку в залежності, яка з цих обставин настане першою та відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.

Підставами звернення до суду з позовом стало те, що відповідач ОСОБА_2 є його батьком. До досягнення повноліття батько сплачував на його утримання аліменти за рішенням суду в розмірі 1/4 всіх видів заробітку, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян до 14.12.2017 року. Наразі позивач продовжує навчання у Чернятинському коледжі Вінницького національного аграрного університету 1 рівня акредитації, термін навчання з 01.09.2015 року по 30.06.2019 року, денна форма навчання. За місцем навчання проживає в найманій квартирі, оскільки добиратись кожен день до коледжу дуже дорого та й витрачається багато часу на дорогу. Позивач купує різні канцелярських товари, має велике бажання отримати водійські права, платно харчується, тому все це потребує великих коштів. Позивач ніде не працює, оскільки весь свій час витрачає на навчання. Всі його доходи це стипендія та допомога матері. Вирішити спір в досудовому порядку неможливо, так як будь-який його контакт відповідач ігнорує та з ним не спілкується.

12.03.2018 року ухвалою судді відкрито провадження в даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Одночасно роз'яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз’яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено сторонам 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з поштового повідомлення, яке повернулось на адресу суду, 16.03.2018 року позивач ОСОБА_1 та 17.03.2018 року відповідач ОСОБА_2 отримали копію ухвали про відкриття провадження. Відповідач також отримав копію позовної заяви разом з копіями доданих документів. У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду спавши в спрощеному порядку до суду не надходило. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії І-ОЛ №0017535 відповідач ОСОБА_2 являється батьком позивача ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6,23). Позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання/перебування особи №8072 (а.с.10,27). Відповідно довідки №919 від 20.01.2018 року позивач ОСОБА_1 є студентом 3 курсу Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, спеціальность «Агрономія» денна форма навчання, навчається у коледжі з 01.09.2015 року наказ №55нч, закінчує навчання 30.06.2019 року (а.с.6,20). Згідно довідки Чернятинськоого коледжу Вінницького національного аграрного університету з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року отримав стипендію на загальну суму 10260 грн. (а.с.9,19). Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25.01.2018 року ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2017 року по 3 квартал 2017 року - інформація відсутня (а.с.5,20). Згідно виконавчого листа Новоархангельського районного суду Кіровоградської області з відповідача ОСОБА_2 на користь матері позивача на утримання позивача стягувалися аліменти в розмірі 1/4 всіх видів заробітку, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян до 14.12.2017 року (а.с.7-8,25-26)

Вказані правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та згідно ч. 3 ст. 181 за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язанні утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2016 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів : досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ним навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При призначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.

Нормами ст.ст. 12, 13 ЦПК України закріплено такі принципи цивільного судочинства, як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, які полягають в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх досліджені приходить висновку, що відповідач ухиляється від свого обов’язку утримання повнолітнього сина під час його навчання у навчальному закладі. Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позовну заяву у визначені судом строки не подав. При визначенні розміру аліментів судом враховано, що позивач наполягає на стягненні аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 881 грн. Суд приймає доводи позивача в частині того, що навчається на денному відділенні у Чернятинському коледжі Вінницького національного аграрного університету, тому він не має можливості працювати, однак суд враховує, що позивач щомісячно отримує стипендію. Суд не приймає доводи позивача, що відповідач має сплачувати на його утримання аліменти в розмірі 881 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (працездатних осіб), починаючи з дня пред’явлення позову та до закінчення навчання або до досягнення дитиною двадцяти трьох річного віку в залежності, яка з цих обставин настане першою, так як вказане суперечить вимогам чинного законодавства, крім того позивач надав докази, що відповідач офіційно не працює, тому стягнення аліментів може бути лише в твердій грошовій сумі, також позивач надав докази, в якій зазначено дату закінчення навчання, а саме до 30.06.2019 року. Отже, суд вважає, що відповідач зобов’язаний та може надавати на утримання позивача аліменти в розмірі 881 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом та до закінчення позивачем навчання в Чернятинському коледжі Вінницького національного аграрного університету, а саме до 30 червня 2019 року. Даний розмір не заперечується відповідачем, є достатнім, законним, справедливим та таким, що відповідає потребам позивача на даний час.

З урахуванням з часткового адоволення позову відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 79, 180, 182, 199, 200 СК України, ст.ст. 3, 11, 12, 13, 141, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 89, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошові сумі в розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна грн.), щомісячно починаючи з 09 лютого 2018 року і до закінчення ним навчання в Чернятинському коледжі Вінницького національного аграрного університету, а саме до 30 червня 2019 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. (отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106, рядок 1.1.2).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання, а саме з 09.02.2018 року по 09.03.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.н.3650707397 місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) ОСОБА_2 (09.02.1976, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4)

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду ОСОБА_3