Постанова № 73213161, 02.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/997/17 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин Я.М.

Провадження № 22-ц/783/6643/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Р. П.

Категорія:50

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого – судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. і ОСОБА_2,

за участю: секретаря Цапа П.М.;

ОСОБА_3 – представника позивачки ОСОБА_4;

ОСОБА_5 – представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, у якому просила суд ухвалити рішення, яким змінити розмір аліментів та стягувати з відповідача ОСОБА_6 аліменти у твердій грошовій сумі на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь їх матері ОСОБА_4 в розмірі 3 000 щомісячно - починаючи з моменту набрання рішенням законної сили та до досягнення дітьми повноліття.

Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що 21.10.2009 року Жовківським районним судом Львівської області було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5, щомісячно 1/3 частини його заробітку до досягнення дітьми повноліття починаючи з 22.06.2009 року, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого законом для певного віку дитини на кожну дитину.

25.02.2011 року Жовківським районним судом Львівської області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/6 частин всіх доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого законом для певного віку дитини, починаючи з 03.08.2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

25.08.2015 року Жовківським районним судом Львівської області було ухвалено рішення, яким змінено розмір аліментів та вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_6 аліменти у твердій грошовій сумі на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь ОСОБА_4 у розмірі 810 грн. щомісячно, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили та до досягнення дітьми повноліття.

Позивачка вважає, що на даний час існують підстави для зміни розміру аліментів, які повинні стягуватись з відповідача на користь трьох його вище згаданих дітей, а саме - зміна сімейного стану одержувача аліментів (позивачки), оскільки в останньої 11.12.2015 року від іншого чоловіка народилася четверта дитина, ОСОБА_10, що передбачає збільшення в останньої витрат на утримання ще однієї дитини і відповідно зменшення видатків на утримання трьох дітей, батьком яких є відповідач, а також зміна матеріального стану відповідача, який за 396 049 грн. 50 коп. придбав будинок № 14 на вул. Миру в м.Жовкві (а.с. 1-4).

Оскаржуваним рішенням позов частково задоволено.

Ухвалено змінити розмір аліментів та стягнути з ОСОБА_6 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, в користь їх матері ОСОБА_4 в розмірі по 888 грн. 50 коп. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття. Ухвалено, щорозмір аліментів стягуваний у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Вирішено питання судових витрат (а.с. 104-108).

Дане рішення оскаржив відповідач ОСОБА_6

Апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що та обставина, що у позивачки народилася четверта дитина від іншого мужчини, не може бути підставою для збільшення розміру аліментів, оскільки новонароджена дитина має батька, який і зобов’язаний її утримувати.

Стверджує, що будинок № 14 на вул. Миру в м.Жовква ним було придбано за позичені гроші, а також стверджує, що на даний будинок судом накладено арешт, оскільки попереднім власником згаданого будинку оскаржується проведення електронних торгів на яких відповідачем і було придбано цей будинок, а відтак твердження позивачки щодо покращення його майнового стану вважає „дещо передчасним”.

Звертає увагу на те, що він з 05.04.2017 року є зареєстрованим, як безробітний, та отримує допомогу по безробіттю в розмірі 544 грн. в місяць, а відтак стверджує, що не взмозі сплачувати аліменти в розмірі 2 665 грн. щомісячно.

Вважає, що судом необгрунтовано не взято до уваги наявність у нього матері-пенсіонерки, а також наявність у нього на утриманні доньки, яка народилася у нього 22.08.2014 року від іншого шлюбу (а.с. 115-117).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника позивачки, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Статтями 12 і 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 1 ст. 82 ЦПК України – що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Аналогічні за змістом норми містяться у статтях 10, 60, 61 (ч.1) ЦПК України в редакції, яка була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції та ухвалення оскаржуваного рішення.

Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Матеріалами справи стверджується, що останній раз рішення суду про зміну розміру аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивачки, ухвалювалося 25.08.2015 року (а.с. 14-17).

Матеріалами справи також стверджується та визнається сторонами даного спору (а відтак доказуванню не підлягає; ч. 1 ст. 82 ЦПК України), що вже після 25.08.2015 року у позивачки (як одержувача аліментів) народилася ще одна дитина (а саме - 11.12.2015 року; а.с. 18), а відповідач (як платник аліментів) 14.12.2016 року за 396 049 грн. 50 коп. купив житловий будинок (а.с. 20-22).

За вище наведених обставин позивачка (як одержувач аліментів) вправі була звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на її користь: з посиланням на вищезгадані зміни у її сімейному стані (народження у неї ще однієї дитини) та зміни у матеріальному стані платника аліментів (купівлю ним житлового будинку).

Частиною 1 ст. 182 СК України (в редакції, яка була чинною на час ухвалення судом оскаржуваного рішення) встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1)стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

2)стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4)інші обставини, що мають істотне значення.

А частиною 2 статті 182 СК України на час ухвалення судом оскаржуваного рішення вже було встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який (прожитковий мінімум) на час ухвалення судом оскаржуваного рішення для дітей віком від 6 до 18 років становив 1 777 грн.

Відтак, при ухваленні рішення по справі суд зобов’язаний був враховувати вище наведені вимоги закону.

При цьому судом присуджено до стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі, який згідно вище згаданих норм закону, є мінімальним, а присудження судом за вище наведених обставин аліментів у меншому розмірі було б порушенням норм матеріального права.

З урахуванням вище наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування чи зміни відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення Жовківського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2017 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 05 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: