Ухвала суду № 73210508, 05.04.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/1715/18

Провадження№ 1-кс/266/681/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м. Маріуполь

Слідчий суддя Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання Воропаєвої О.Є., слідчого Махоніна В.О., прокурора Бондаренко В.В., захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3 розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_4, погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, працюючого ФОП «ОСОБА_6В.» автослюсарем, має неповнолітню дитину Ірину 2007р.н., судимого останній раз 12.02.2014 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська Дніпропетровської області за ст. 307 ч. 3 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України, 09.03.2016 умовно-достроково звільнений з Державної установи «Торецька виправна колонія № 2», згідно ухвали Дзержинського районного суду Донецької області від 01.03.2016 на невідбутний термін 1 рік, 5 місяців, 4 дня, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2018 року до суду надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_4, погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050220000384 від 20.03.2017 року.

Досудовим розслідуванням пред’явлено підозру про таке, що ОСОБА_3 разом з іншими особами, розуміючи протиправний характер своїх дій, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини або прекурсори», керуючись корисним мотивом, займаються збутом наркотичних засобів.

За результатом отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій інформації а також проведених слідчих (розшукових) дій встановлено, що ОСОБА_3, організував збут психотропної речовини - метамфетамін на території Донецької області, яку за його проханням виготовляє ОСОБА_7 Після виготовлення психотропної речовини, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_3 здійснює її пересилання через відділення ТОВ «Нова Пошта», які знаходяться на території м. Дніпро Дніпропетровської області до м. Торецька Донецької області, де її отримує ОСОБА_10

11.12.2017 за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України у порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

14.12.2017 слідчим суддею Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 08.02.2018р. та визначено розмір застави в сумі 528600 грн.

07.02.2018 слідчим суддею Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07.04.2018р. та визначено розмір застави в сумі 528600 грн.

31.03.2018 з урахуванням здобутих доказів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, а також відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які до теперішнього часу не зменшились та продовжують існувати.

В судовому засіданні слідчий Махонін В.О. та прокурор Бондаренко В.В. клопотання з підстав, у ньому зазначених, підтримали просили його задовольнити, суду пояснили, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 по кримінальному провадженню закінчується 07 квітня 2018 року, однак до цього часу завершити досудове розслідування по кримінальному провадженню не є можливим, оскільки до теперішнього часу необхідно встановити та допитати додаткових свідків та очевидців, отримати матеріали виконаних доручень УПН ГУНП в Донецькій області, отримати матеріали проведених НС(Р)Д, провести судово-фоноскопічну експертизу, витребувати призначенні судово-психіатричні експертизи, визначити остаточну кваліфікацію у вчиненому кримінальному правопорушенні, повідомити про підозру ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в остаточній редакції, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, виконати інші слідчі (розшукові) дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування. Крім того зазначили, що підозрюваний вчинив цей злочин в період невідбутого строку за попереднім вироком за таких підстав існує високий ризик, що перебуваючи на свободі підозрюваний може вчинити інші злочини, а менш обтяжливий запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе забезпечити відсутність спілкування підозрюваного і незаконного впливу на свідків у справі, оскільки підозрюваному відомі номера телефонів допитаних свідків із матеріалів що долучені до клопотання.

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, пояснив, що на його думку прокурором та слідчим в порушення вимог ч. 3 ст. 199 КПК України не доведено обставин, що виправдовують подальше тримання під вартою, у зв’язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання та просив обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Якщо суд прийде до висновку про необхідність продовження тримання під вартою поросив обрати заставу із розрахунку розмірів передбачених для тяжкого злочину.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав позицію адвоката ОСОБА_2 вказав він має роботу, та в його можливостях сплатити заставу в розмірі близько 100000 грн.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, ознайомившись з доданими до клопотання матеріалами, слідчий суддя дійшов висновку про його задоволення з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження № 12017050220000384 від 20 березня 2017 року.

По даному кримінальному провадженню ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України.

На підставі ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно вимог ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_3 слід виходити з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 04 квітня 2018 року постановою заступника прокурора Донецької області Ромасько В.О. продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12017050220000384 від 20 березня 2017 року до 11 травня 2018 року.

В клопотанні слідчим детально викладені обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою.

Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині його обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України.

При цьому вирішуючи питання про продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності, а з точки зору допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин. Висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Адже факти, які є підставою для підозри ще не досягли рівня, необхідного для засудження або навіть для пред’явлення обвинувачення, яке відбувається на наступному етапі кримінального процесу.

Окрім того, слідчій суддя наголошує, що раніше обираючи щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказував на наявність ризиків: переховування від органів досудового розслідування чи суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядом даного клопотання встановлено, що такі ризики, продовжують існувати і на теперішній час, оскільки підозрюваний ОСОБА_3 є особою раніше судимою за злочин в сфері обігу наркотичних засобів, будучи 09.03.2016 умовно-достроково звільненим з Державної установи «Торецька виправна колонія № 2», на невідбутний термін 1 рік, 5 місяців, 4 дня, та він обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, покарання за яке передбачено до 10 років позбавлення волі, що свідчить про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв’язку з можливими ризиками у справі.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув’язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув’язнення може бути застосоване.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що ризики, наявність яких встановлена під час застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вказаним ризикам, та вважає необхідним строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжити в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадження, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи вищенаведені норми права, суд при обранні запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, визначає заставу відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмирі 136000 гривень, яку вважає помірною для нього, враховуючи його особу, вік, стан здоров’я і майновий стан, а саме, що ОСОБА_3 раніше судимий за скоєння злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а саме за ч. 3 ст. 307 КК України, судимість якого не знята та не погашена, підозрюється у скоєнні злочину в період умовно-дострокового звільнення.

При цьому, суд визначає обов’язки, які покладає на підозрюваного ОСОБА_3 у разі внесення застави, а саме: 1) зобов’язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або слідчого органу; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Доводи захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт не підлягають задоволенню, оскільки з вищенаведених обставин вказаний запобіжний захід крім наведеного не зможе забезпечити відсутність незаконного впливу на свідків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 184, 199 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3до 11.05.2018 року включно.

Особами, визначеними ч. 2 ст.182 КПК України, у будь-який момент, може бути внесена застава в розмірі 136000 грн., з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов’язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, повідомити суд про адресу фактичного проживання, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п’яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.

Слідчий суддя Шишилін О. Г.

Копію ухвали отримав негайно після оголошення __Гудзеватий ОСОБА_11