Постанова № 7319630, 07.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2009 року № 24599/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Каралюса В.М. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання Когутич Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2009р. у адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

21.09.2004р. позивач Відкрите акціонерне товариство /ВАТ/ «Прикарпаттяобленерго» звернувся до суду з позовом, в якому, із врахуванням поданих під час розгляду справи доповнень до позову, просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Івано-Франківську № 0002402600/0 від 02.09.2004р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість /ПДВ/ в сумі 1934291 грн. 72 коп., в тому числі 967145 грн. 86 коп. за основним платежем та 967145 грн. 86 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.2-7, 8-9).

Справа розглядалася судами неодноразово (Т.1, а.с.152-154, Т.2, а.с.39-42, 80-82).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2009р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.2, а.с.132-136).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ВАТ «Прикарпаттяобленерго», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить у поданій апеляційній скарзі та доповненні до неї скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (Т.2, а.с.144-147, 164-166, 178-179).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час нового розгляду справи судом не враховані вимоги рішення суду касаційної інстанції, яким справу направлено на новий розгляд; оскаржувана постанова суду ґрунтується лише на припущеннях і не містить жодної оцінки наданих позивачем доказів.

Так, висновки суду про відсутність сорбенту спеціального призначення «Сорбокаст» базуються на непрямих доказах, які не свідчать про подію в цілому; наявними у справі листами органів Інтерполу стверджується про існування фірми «Enronecuador S.A.», прямих висновків про відсутність юридичної особи, неможливість її бути вантажоодержувачем та про порушення нею законодавства Республіки Еквадор судом не наводиться. При цьому вказана фірма у розглядуваних договірних відносинах виступає лише вантажоодержувачем, а покупцем товарів є фірма «International Holding Group LLC» (США).

Висновки суду про неправильне оформлення вантажних митних декларацій /ВМД/ є невірними, оскільки вказані декларації складені із дотриманням вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затв. наказом Державної митної служби /ДМС/ України № 307 від 09.07.1997р., а податковим органам не надано законом права визнавати ВМД недійсними або неправильно складеними.

Не дано правильної оцінки судом й підтвердженню митниці про фактичний вивіз товару за кордон, яким є наявний в матеріалах справи лист Бориспільської митниці від 18.03.2005р.; також невірно враховано судом й проведення розрахунків за експортовані товари в російських карбованцях, оскільки згідно наведеної у постанові НБУ № 34 від 04.02.1998р. «Про затвердження Класифікатора іноземних валют» класифікації іноземних валют російський карбованець відноситься до другої групи валют, є вільноконвертованою, хоч і не широко, але застосовується для здійснення платежів за міжнародними операціями, при цьому з наведеної обставини судом не наведено будь-якого висновку.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представників позивача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, впродовж 24.06.2004р.-01.09.2004р. працівниками ДПІ у м.Івано-Франківську проведено документальну тематичну перевірку ВАТ «Прикарпаттяобленерго» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з сорбентом спеціального призначення «Сорбокаст», по результатам якої складено Акт перевірки № 780126-2-00131564 від 01.09.2004р. (Т.1, а.с.15-24).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.3.1 ст.3, п.6.1, п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 967145 грн. 86 коп., в тому числі по періодах: за грудень 2002 року в сумі 559135 грн. 63 коп., за січень 2003 року в сумі 255073 грн. 48 коп., за лютий 2003 року в сумі 152936 грн. 75 коп.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0002402600/0 від 02.09.2004р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1934291 грн. 72 коп., в тому числі 967145 грн. 86 коп. за основним платежем та 967145 грн. 86 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.14).

Із матеріалів проведеної перевірки убачається, що позивач придбав у Приватного підприємства /ПП/ «Червоний Жовтень» сорбенти спеціального призначення «Сорбокаст», а саме:

* згідно договору купівлі-продажу № 5/10 від 21.10.2002р. по видатковій накладній № РН-5 від 30.10.2002р. та податковій накладній № 5 від 30.10.2002р. в кількості 1265 шт. на суму 3301650 грн., в тому числі ПДВ 550275 грн. (Т.1, а.с.28-34);

* згідно договору купівлі-продажу № 16/12 від 26.12.2002р. по видатковій накладній № РН-16 від 26.12.2002р. та податковій накладній № 16 від 26.12.2002р. в кількості 575 шт. на суму 1500750 грн., в тому числі ПДВ 250125 грн. (Т.1, а.с.49-55);

* згідно договору купівлі-продажу № 5/01 від 28.01.2003р. по видатковій накладній № 0000006 від 31.01.2003р. та податковій накладній № 6 від 31.01.2003р. в кількості 345 шт. на суму 900450 грн., в тому числі ПДВ 150075 грн. (Т.1, а.с.69-74).

Придбана продукція передавалася на відповідальне зберігання ПП «Червоний Жовтень» згідно актів прийому-передачі від 30.10.2002р., 26.12.2002р. та 28.01.2003р.

Відповідно до договору комісії № 3/10 від 04.11.2002р., укладеного між ВАТ «Прикарпаттяобленерго» (комітент) та ТзОВ «Торгівельні системи» (комісіонер), сорбент спеціального призначення «Сорбокаст» в кількості 1265 шт. було експортовано згідно ВМД № 12200/2/021672 від 19.12.2002р. на загальну суму 16704578 рос.крб., що на дату оформлення ВМД складало 2795678 грн. 17 коп. Кошти від ТзОВ «Торгівельні системи» за експортований товар перераховані на валютний рахунок позивача 25.11.2002р. в сумі 16704578 рос.крб. Згідно пятого примірника ВМД отримувачем товару визначено фірму «Enronecuador S.A.» (Еквадор), а в графі 31 значиться сорбент спеціального призначення «Сорбокаст» ТУ У 24.6-32043037-001-2002 (Т.1, а.с.35-42).

Згідно з умовами договору комісії № 5/12 від 10.01.2003р., укладеного між ВАТ «Прикарпаттяобленерго» (комітент) та ТзОВ «Теплосервіс» (комісіонер), сорбент спеціального призначення «Сорбокаст» в кількості 575 шт. було експортовано згідно ВМД № 12500/3/360064 від 21.01.2003р. на загальну суму 7610498,75 рос.крб., що на дату оформлення ВМД складало 1275367 грн. 38 коп. Кошти від ТзОВ «Теплосервіс» за експортований товар перераховані на валютний рахунок позивача 21.01.2003р. в сумі 7610498,75 рос.крб. Згідно пятого примірника ВМД отримувачем товару визначено фірму «Enronecuador S.A.» (Еквадор), а в графі 31 значиться сорбент спеціального призначення «Сорбокаст» ТУ У 24.6-32043037-001-2002 (Т.1, а.с.56-61).

На умовах договору комісії № 2/02 від 03.02.2003р., укладеного між ВАТ «Прикарпаттяобленерго» (комітент) та ТзОВ «Теплосервіс» (комісіонер), сорбент спеціального призначення «Сорбокаст» в кількості 345 шт. було експортовано згідно ВМД № 12500/3/360186 від 11.02.2003р. на загальну суму 4562280 рос.крб., що на дату оформлення ВМД складало 764683 грн. 75 коп. Кошти від ТзОВ «Теплосервіс» за експортований товар перераховані на валютний рахунок позивача 04.02.2003р. в сумі 4562280 рос.крб. Згідно пятого примірника ВМД отримувачем товару визначено фірму «Enronecuador S.A.» (Еквадор), а в графі 31 значиться сорбент спеціального призначення «Сорбокаст» ТУ У 24.6-32043037-001-2002 (Т.1, а.с.75-79).

Згідно відповіді Національного центрального бюро Інтерполу в Еквадорі Національної поліції Еквадору юридична ситуація фірми «Enronecuador S.A.» - «неактивна», відсутня видача титулів за 2001, 2002, 2003 роки, звітність за 2000-2002 роки не подавалася (Т.1, а.с.129-133).

Із змісту відповіді Інституту колоїдної хімії та хімії води ім.А.В.Думанського вбачається, що технологічний регламент виробництва сорбенту спеціального призначення «Сорбокаст» не відповідає технічним умовам ТУ У 24.6-32043037-001-2002 (Т.1, а.с.126-128).

У відповіді представництва компанії «Dow Europe S.A.» зазначено, що аніоніт «Dowex AWM 1», який використовувався у процесі виробництва сорбенту спеціального призначення «Сорбокаст» як основна сировина, компанією «Dow Chemical» ніколи не вироблявся (Т.1, а.с.124-125).

На підставі наведених відомостей податковим органом у розглядуваному Акті перевірки зроблено висновок про те, що в порушення Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації у ВМД № 12200/2/021672 від 19.12.2002р., № 12500/3/360064 від 21.01.2003р. та № 12500/3/360186 від 11.02.2003р. невірно вказаний одержувач та опис товару.

Також із ТзОВ «Торгівельні системи» і ТзОВ «Теплосервіс» провести зустрічну перевірку провести не виявилося можливим, оскільки такі фірми мають ознаки фіктивності.

Таким чином, на думку податкового органу, у розглядуваній ситуації позивачем порушені вимоги п.3.1 ст.3, п.6.1, п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 967145 грн. 86 коп.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно матеріалів справи аніоніт «Dowex AWM 1» не відповідає умовам, необхідним для виробництва сорбенту спеціального призначення «Сорбокаст» та не міг використовуватися у виробництві, а тому інформація, наведена у графі 31 ВМД № 12200/2/021672 від 19.12.2002р., № 12500/3/360064 від 21.01.2003р. та № 12500/3/360186 від 11.02.2003р. щодо сорбенту спеціального призначення «Сорбокаст» ТУ У 24.6-32043037-001-2002 не відповідає дійсності.

Також в порушення вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затв. наказом ДМС України № 307 від 09.07.1997р., у вищевказаних ВМД невірно вказаний одержувач товарів, оскільки згідно відповіді органів Інтерполу фірма «Enronecuador S.A.» має статус неактивної; окрім цього, розрахунки за експортований товар проведені у російських карбованцях, які не є загальноприйнятою валютою для міжнародних розрахунків.

Таким чином, оскільки представлені ВМД не є належно оформленими, тому проведені операції в порядку ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» повинні оподатковуватися за ставкою 20 відсотків, через що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції є невірними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Особливості оподаткування операцій із вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України на день здійснення наведених операцій були передбачені ст.8 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції Закону від 01.06.2000р. № 1783-ІІІ).

В ідповідно до п.8.1 цієї статті платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів із дня подання зазначеного розрахунку.

Цей розрахунок подається разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

Порядок оформлення вантажної митної декларації регламентується Положенням про вантажну митну декларацію, затв. постановою КМ України № 574 від 09.06.1997р.

Згідно з п.2 зазначеного Положення вантажна митна декларація це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів, інших платежів.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід уважати тоді, коли всі її графи заповнені відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затв. наказом ДМС України № 307 від 09.07.1997р., і наведена в них інформація відповідає дійсності.

З огляду на викладене, встановленню підлягають як факт належного оформлення вантажної митної декларації, так і факт вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до зазначеної Інструкції у графі 8 вантажної митної декларації наводяться відомості про одержувача товарів (якщо це іноземна юридична особа, її найменування та місцезнаходження), а в графі 31 зазначаються точні дані про товар (комерційна та фірмова назва, фірма (країна) виробника, характеристика товару, а саме: розміри, номери моделей, типи, маркування, розфасування, комплектність тощо), необхідні для його ідентифікації та однозначної класифікації за задекларованим у графі 33 ВМД товарним кодом згідно з УКТ ЗЕД; зазначається кількість товару та відомості про його упаковку й маркування.

Стверджуючи про невірне визначення у розглядуваних ВМД одержувача та опису товару, судом не враховано того, що відповідно до наведених декларацій та інших документів щодо проведення експортних операцій покупцем товару зазначена фірма «International Holdings Group LLC» (США), щодо діяльності якої відсутні будь-які заперечення зі сторони податкового органу (Т.1, а.с.43-48, 62-68, 80-86).

Згідно з оформленими ВМД фірма «Enronecuador S.A.» вказана у них додатково на звороті декларації і являється вантажоодержувачем, що не суперечить практиці виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Посилання відповідача на інформацію Національного центрального бюро Інтерполу в Еквадорі про юридичну ситуацію фірми «Enronecuador S.A.», відсутність видачі титулів за 2001-2003 роки, неподачу звітності за 2000-2002 роки не може слугувати достатнім доказом неможливості цієї фірми виступати вантажоодержувачем товару.

При цьому інших доказів відсутності вантажоодержувача або його неправомірної діяльності відповідачем не було подано.

В частині висновків суду про невірне заповнення опису товарів колегія суддів враховує, що твердження відповідача щодо неможливості виробництва сорбенту спеціального призначення «Сорбокаст» базуються на припущеннях.

Так, відповідь виробника фірми «DOW Europe S.A» на запит ДПА України підтверджує його співпрацю з підприємством-виробником сорбенту СП «Інаква-Віта» (в якого було придбано сорбент), а також стверджує про існування всіх продуктів, відносно яких робився запит ДПА України.

Щодо одного з продуктів робиться уточнення, що фірма «DOW Europe S.A» не виробляє Dowex AWM 1, а виробляє Dowex MWA 1, який власне і використовується при виробництві сорбентів.

Посилання на висновки Інституту колоїдної хімії та хімії води також не свідчать про відсутність в натурі «сорбенту спеціального призначення «Сорбокаст», оскільки його не вивчали, а досліджували лише регламент виробництва. При чому, у своїх листах спеціалісти Інституту колоїдної хімії та хімії вказують на можливість виробництва даного сорбенту за допомогою використання речовин-замінників.

Також в своїх листах Інститут зазначає, що наданої інформації недостатньо для надання чіткої відповіді, а тому дані докази не можуть підтвердити неможливість виробництва чи відсутність «сорбенту спеціального призначення «Сорбокаст» (Т.1, а.с.126-128).

В частині фактичного здійснення експортних операцій та вивезення товару за межі митної території України колегія суддів враховує й ту обставину, що на запит Львівського апеляційного господарського суду Бориспільською митницею надано відповідь від 18.03.2005р. про підтвердження факту вивезення товару сорбент спеціального призначень «Сорбокаст» через митний кордон України (Т.2, а.с.33).

При цьому підлягає врахуванню й те, що згідно із п.п.12 ст.1 МК України митна декларація - письмова заяв встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для її митного оформлення або переоформлення, а згідно ст.86 - митна декларація приймається і реєструється митним органом у порядку, що визначається КМ України або уповноваженим органом.

Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається КМ України або уповноваженим органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставляння відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до постанови КМ України № 243 від 01.03.2002р. «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ і операціями з експорту продукції» з метою підтвердження факту перетину товарами митного кордону України платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання товарів за межі митної території України (експорт), повинен мати оригінал пятого основного аркуша (примірник для декларанта) вантажної митної декларації форми МД-2(МД-3), на якому митним органом за зверненням платника податку вчинено напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та засвідчено печаткою митного органу і підписом відповідальної особи, який разом з розрахунком експортного відшкодування подасться до податкового органу.

Відповідач не подав суду належних доказів неправильного оформлення ВМД № 12200/2/021672 від 19.12.2002р.; № 12500/3/360064 від 21.01.2003р.; № 12500/3/360186 від 11.02.2003р., при цьому на оригіналах пятого основного аркуша цих ВМД (примірник для декларанта) митним органом вчинені написи про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, які засвідчені гербовою печаткою митного органу і підписом відповідальної особи.

Враховуючи вищевикладене, в суду були відсутні підстави вважати ВМД № 12200/2/021672 від 19.12.2002р., № 12500/3/360064 від 21.01.2003р., № 12500/3/360186 від 11.02.2003р. неналежним чином оформленими.

Щодо застосування при розрахунках такої валюти як російський карбованець, то колегія суддів виходить з того, що відповідно до постанови НБУ № 34 від 04.02.1998р. «Про затвердження Класифікатора іноземних валют» російський карбованець віднесений до вільноконвертованої валюти і обмеження щодо її застосування при міжнародних операціях є відсутніми.

Поряд з цим, позивачем представлені докази виконання зобов'язань по договорах № 3/10 від 04.11.2002р., № 5/12 від 10.01.2003р. та № 2/02 від 03.02.2003р., ВМД № 12200/2/021672 від 19.12.2002р., № 12500/3/360064 від 21.01.2003р.; № 12500/3/360186 від 11.02.2003р. (Т.1, а.с.95-98, Т.2, а.с.1-98).

Підтвердженням реальності проведених операцій колегія суддів вважає також й судові рішення, якими відмовлено у задоволенні позову ДПІ у м.Івано-Франківську щодо визнання недійсними /нікчемними/ угод, які були укладені з ПП «Червоний Жовтень» (Т.1, а.с.138-140, Т.2, а.с.70-76); матеріалами справи підтверджується й належна реєстрація як субєктів підприємницької діяльності ТзОВ «Теплосервіс» та ТзОВ «Торгівельні системи», в тому числі перебування їх на момент проведення операцій з позивачем на податковому обліку з видачею відповідних свідоцтв про реєстрацію платниками ПДВ (Т.1, а.с.87-94).

Таким чином, достовірних доказів того, що дії позивача у розглядуваному випадку були спрямовані на безпідставне одержання коштів з державного бюджету відповідачем не представлено, не здобуто таких й судом. Натомість операції з придбання і подальшого експорту товарів дійсно мали місце, оскільки підтверджуються первинними документами, в тому числі про перевезення і зберігання товару.

Окрім цього, під час розгляду справи податковий орган не доводив безтоварного характеру господарських операцій, обізнаність позивача щодо діяльності його контрагентів, зокрема щодо створення їх з протиправною метою і несплати ними податків, наявності зговору на викрадення коштів державного бюджету шляхом безпідставного одержання відшкодування ПДВ тощо; суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Також під час розгляду справи судом першої інстанції отримано лист прокуратури м.Івано-Франківська, яким підтверджується відсутність порушеної кримінальної справи відносно посадових осіб позивача за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.209, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України (Т.2, а.с.117).

Відповідно до п.п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, що була чинна на момент перевірки та винесення податкового повідомлення рішення № 0002402600/0 від 02.09.2004р., податок за нульової ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеним (експортованими ) платником податку за межі митної території України в разі, якщо і вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що твердження податкового органу про неправомірне застосування позивачем нульової ставки ПДВ за розглядуваними операціями з поставки товарів, що були вивезені (експортовані) межі митної території України за неналежно оформленими ВМД, не відповідає дійсності.

Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Івано-Франківську № 0002402600/0 від 02.09.2004р. слід визнати протиправним і скасувати.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 3, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2009р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» задоволити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську № 0002402600/0 від 02.09.2004р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1934291 грн. 72 коп., з яких 967145 грн. 86 коп. за основним платежем та 967145 грн. 86 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.М.Каралюс

О.П.Стародуб