Постанова № 73184101, 29.03.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року м. Рівне

Апеляційний суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Боймиструка С.В., Шимківа С.М.,

секретар судового засідання Шептицька С.С.,

учасники справи:

позивач 1 - ОСОБА_1,

позивач 2 - ОСОБА_2,

відповідач 1 - ОСОБА_3,

відповідач 2 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 квітня 2017 року в справі № 569/13624/15-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки із майна, визнання права приватної власності на нерухоме майно, визначення порядку користування земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про виділ частки із майна, визнання права приватної власності на нерухоме майно, ухваленого під головуванням судді Тимощука О.Я. об 14 год. 02 хв. в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області, повний текст якого складено 25.04.2017р., ______________

Провадження № 22-ц/787/3/2018 Головуючий у 1 інстанції : Тимощук О.Я.

Доповідач: Григоренко М.П.

В С Т А Н О В И Л А

24 вересня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Рівненського міського суду із позовною заявою, в якій вказували, що відповідно до договору дарування від 07 липня 2008 року їхній батько подарував їм по 18.5\100 частин домоволодіння, що разом становить 37/100 частин, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається із житлового будинку (А1), сарай-гараж (Б), сарай (В), огорожі, воріт та замощення.

Співвласниками цього ж домоволодіння також є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яким належить 19\100 та 44\100 частин цього домоволодіння, відповідно.

З огляду на те, що позивачі та відповідачі не можуть самостійно досягти згоди щодо користування і поділу спірного домоволодіння, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд поділити в натурі це домоволодіння між співвласниками, відповідно до їх часток у цьому домоволодінні, виділивши їм на двох 37/100 частин, а у разі наявності відхилення від розміру ідеальних часток вирішити питання про стягнення компенсації на користь тих осіб, фактична частка яких виявиться меншою ніж на та на яку вони мають право, а також визначити порядок використання і розпорядження земельною ділянкою, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, призначивши для цього судову будівельно-технічну експертизу.

10 грудня 2015 року відповідачем ОСОБА_3 було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, відповідно до якої вказаний позивач за зустрічним позовом просив суд виділити йому в натурі його частку в спірному домоволодінні, що становить 19\100 часток, визнавши за ним право власності на НОМЕР_1, загальною площею 36.7 кв. м., житловою площею 20.4 кв.м., яка знаходиться в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається із приміщень: коридор 3-1 ,площею 2,8 кв.м.; жила кімната 3-2, площею 11,5 кв.м.; жила кімната 3-3, площею 8,9 кв.м.; кухня 3-4, площею 7,1 кв.м.; туалет 3-5, площею 0,9 кв.м.; І - тамбур площею 5,5 кв.м., а також на допоміжні господарські будівлі та споруди: «В» - сарай; 1/3 частини огорожі №1.

У цей же день відповідачем ОСОБА_4 також було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка просила суд виділити в натурі її частку в спірному домоволодінні, що становить 44\100 часток, визнавши за нею право власності на НОМЕР_2, загальною площею 38.3 кв. м., житловою площею 26.1 кв.м., яка знаходиться в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається із приміщень: коридор 2-1 площею 3,2 кв.м.; санвузол 2-2 площею 3,0 кв.м.; кухня 2-3 площею 6,0 кв.м.; жила кімната 2-4 площею 17,2 кв.м.; жила кімната 2-5 площею 8,9 кв.м. та допоміжні господарські будівлі та споруди: гараж із гаража-сараю, що позначений в технічному паспорті літерою «Б»; 1/3 частини огорожі № 1;

Після проведеної у справі судової інженерно-технічної експертизи ОСОБА_4 подала заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких свої вимоги щодо поділу житлового будинку та господарських будівель в натурі залишила ті ж самі, але, крім того, просила суд стягнути на її користь із відповідача ОСОБА_3 96156 грн. грошової компенсації, у зв'язку із зменшенням її фактичної частки у спірному будинковолодінні у порівнянні з ідеальною часткою, на яку вона має право відповідно до правовстановлюючих документів, а також визначити порядок користування земельною ділянкою, яка їй необхідна для обслуговування належної їй частини житлового будинку та господарської будівлі «Б» сарай-гараж, а саме гаражу.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, визначення порядку використання і розпорядження земельною ділянкою - задоволено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про виділ частки із майна, визнання права приватної власності на нерухоме майно - задоволено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки із майна, визнання права приватної власності на нерухоме майно, визначення порядку користування земельною ділянкою - задоволено частково.

Виділено співвласникам 37/100 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в натурі у власність приміщення в житловому будинку (літ. А-1 та добудові літ А`-1), що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень:

- кімнату 1-3 площею 22, 7 кв.м.;

приміщення прибудови (літ.а):

-коридор 1-2 кухню площею 5,0 кв.м.;

-кухню 1-4 площею 7,3 кв.м.;

-санвузол 1-5 площею 3,7 кв.м.,

-кладову 1-6 площею 1,5 кв.м., як на самостійний об'єкт нерухомого майна - однокімнатну НОМЕР_3,

та погріб Пг/а; 1/2 частину будівлі сараю-гаражу літ. Б; ворота №2; замощення І; з площею житлового будинку з прибудовою 39,5 кв.м.

Припинено право спільної часткової власності на 37/100 ідеальних частки домоволодіння АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину земельної ділянки, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 для обслуговування виділеної їм частини житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 Рівненської області, відповідно визначених меж з геометричними розмірами по периметру за часовою стрілкою годинника 2,18; 3,02; 2,40; 4,99; 3,30, 0,76; 0,37; 8,05; 7,20; 8,44; 4,23; 24,22 м, площею 0,0185 га.

Виділено співвласниці 44/100 ідеальної частки будинковолодіння АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 в натурі у власність приміщення в житловому будинку (літ. А-1), що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень:

-кімнату 2-4 площею 17,2 кв.м.,

-кімнату 2-5 площею 8,9 кв.м.;

приміщення прибудови (літ.а1), а саме:

-коридор 2-1 площею 3,2 кв.м.,

-санвузол 2-2 площею 3,0 кв.м.,

-кухню 2-3 площею 6,0 кв.м.,

та погріб Пг/а1; 1/2 частину будівлі сараю-гаражу літ. Б; огорожу №1; з площею житлового будинку з прибудовою 38,3 кв.м.

Припинено право спільної часткової власності на 44/100 ідеальних частки домоволодіння АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4

Визнано за ОСОБА_4 право приватної власності на двохкімнатну квартиру № 2 загальною площею 38,3 кв.м., житловою площею 26,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, як на самостійний об'єкт нерухомого майна, що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень: коридор 2-1 площею 3,2 кв.м., санвузол 2-2 площею 3,0 кв.м., кухня 2-3 площею 6,0 кв.м., жила кімната 2-4 площею 17,2 кв.м., жила кімната 2-5 площею 8,9 кв.м. та допоміжні господарські будівлі та споруди: погріб Пг/а1; 1/2 частину будівлі сараю-гаражу літ. Б; огорожу № 1.

Виділено співвласнику 19/100 ідеальної частки будинковолодіння АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 в натурі у власність приміщення в житловому будинку (літ. А-1 та добудові літ. А`-1), що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень:

-кімнату 3-2 площею 11,5 кв.м.,

-кімнату 3-3 площею 8,9 кв.м.

приміщення прибудови (літ.а2), а саме:

-коридор 3-1 площею 2,8 кв.м.,

-кухню 3-4 площею 7,1 кв.м.,

-туалет 3-5 площею 0,9 кв.м.,

-тамбур І площею 5,5 кв.м.,

та погріб Пг/а2; сарай літ «В.»; з площею житлового будинку з прибудовою 36,7 кв.м.

Припинено право спільної часткової власності на 19/100 ідеальних частки домоволодіння АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3

Визнано за ОСОБА_3 право приватної власності на двохкімнатну квартиру № 3 загальною площею 36,7 кв.м., житловою площею 20,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, як на самостійний об'єкт нерухомого майна, що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень: коридор 3-1 площею 2,8 кв.м., жила кімната 3-2 площею 11,5 кв.м., жила кімната 3-3 площею 8,9 кв.м., кухня 3-4 площею 7,1 кв.м., туалет 3-5 площею 0,9 кв.м., тамбур І площею 5,5 кв.м. та допоміжні господарські будівлі та споруди: погріб Пг/а2; сарай літ «В».

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою, необхідної їй для обслуговування належної їй частини житлового будинку АДРЕСА_1 та господарської будівлі, яка позначена в технічному паспорті на домоволодіння: «Б» - сарай-гараж, а саме гаражу - відмовлено за безпідставністю.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 грошову компенсацію, в розмірі 22 516,00 грн., відповідно до другого варіанту розподілу житлового будинку згідно судової інженерно-технічної експертизи, частка яких відповідно до запропонованого другого варіанту розподілу є меншою ніж належна їм належну ідеальна частка у будинковолодінні.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію, в розмірі 96 156,00 грн., відповідно до другого варіанту розподілу житлового будинку згідно судової інженерно-технічної експертизи, частка якої відповідно до запропонованого другого варіанту розподілу є меншою ніж її ідеальна частка у будинковолодінні.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 2 192 грн. 40 коп. та судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 7 843 грн. 20 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1 076 грн. 20 коп. сплаченого судового збору, та на користь держави недоплачений судовий збір в розмірі 2 352 грн. 48 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 3 442 грн. 76 коп. сплаченого судового збору та на користь держави недоплачений судовий збір в розмірі 786 грн. 53 коп.

Вважаючи вказане рішення суду першої інстанції незаконним, в частині вирішення її позовних вимог, що стосуються визначення порядку користування земельною ділянкою, необхідної їй для обслуговування належної їй частини житлового будинку АДРЕСА_1 та господарської будівлі, яка позначена в технічному паспорті літерою «Б» - сарай-гараж, а саме гаражу, а також щодо стягнення із неї на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошової компенсації, в розмірі 22 516,00 грн., у зв'язку із зменшенням їхньої фактичної частки у спірному будинковолодінні у порівнянні з їх ідеальною часткою, на яку вони мають право відповідно до правовстановлюючих документів, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд першої інстанції вирішуючи справу по суті вийшов за межі заявлених первісними позивачами позовних вимог, оскільки останні не ставили питання про припинення права спільної часткової власності.

Крім того, ОСОБА_4 вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно залишив без задоволення її позовні вимоги щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, необхідної їй для обслуговування належної їй частини житлового будинку АДРЕСА_1 та господарської будівлі, яка позначена в технічному паспорті на домоволодіння літерою «Б» - сарай-гараж, а саме гаражу «В», задовольнивши в той же час аналогічні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділивши останнім в користування вищевказаний гараж та визначивши порядок користування спірною земельною ділянкою відповідно до висновку № 7374-73-79 судової інженерно-технічної експертизи від 20 жовтня 2016 року, при тому, що вищевказаний гараж з моменту будівництва і до теперішнього часу перебуває у її фактичному користуванні, а сараєм користувався батько первісних позивачів.

При поділі житлового будинку експертом враховано фактичний порядок користування сторонами у справі приміщеннями в будинку, а при поділі господарської будівлі сараю-гаражу, фактичний порядок користування співвласниками цією спорудою судом першої інстанції не було враховано.

Є чотири варіанти розподілу земельної ділянки, проте експерт надала тільки один варіант виділу земельної ділянки для позивачів. Вважає, що експертний висновок було зроблено не об'єктивно, тільки в інтересах сторони первісних позивачів.

Судом було безпідставно відхилено клопотання її представника - адвоката ОСОБА_7 про проведення додаткової та повторної експертиз, оскільки обраний варіант розподілу земельної ділянки грубо порушує її права, з її користування забрано гараж, де знаходяться її автомобілі. Рішення в цій частині викличе додаткові спірні питання.

Витрати за проведення експертизи повинні бути розділені між трьома сторонами порівну, а не тільки між нею та ОСОБА_3

У зв'язку із викладеним ОСОБА_4 просила суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 компенсації в розмірі 22516 грн., а також щодо виділення ОСОБА_1, ОСОБА_2 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування виділеної їм частини житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до визначених меж з геометричними розмірами по периметру за часовою стрілкою годинника 2,18; 3,02; 2,40; 4,99; 3,30, 0,76; 0,37; 8,05; 7,20; 8,44; 4,23; 24,22 м, площею 0,0185 га., відмовивши останнім у задоволені позову про визначення порядку користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування належної їм частини житлового будинку АДРЕСА_1 та господарської будівлі, яка позначена в технічному паспорті на домоволодіння: «Б» - сарай-гараж, а саме гаражу.

Змінити рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 квітня 2017 року виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, визначення порядку використання і розпорядження земельною ділянкою - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки із майна, визнання права приватної власності на нерухоме майно, визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити.

Виділити співвласникам 37/100 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в натурі з врахуванням фактичного користування приміщеннями будинку та господарськими будівлями : приміщення в житловому будинку (літ. А-1 та добудові літ А-1) :

- кімнату 1-3 площею 22, 7 кв.м.;

приміщення прибудови (літ.А):

-коридор 1-2 площею 5,0 кв.м.;

-кухню 1-4 площею 7,3 кв.м.;

-санвузол 1-5 площею 3,7 кв.м.,

-кладову 1-6 площею 1,5 кв.м.,

крім того, погріб Пг/а; в будівлі сараю-гаражу літ. Б; сарай, ворота №2; замощення. Корисна площа житлового будинку з прибудовою, що пропонується до виділення становить 39,5 кв.м.

Виділити співвласниці ОСОБА_4 в натурі частку 44/100 із домоволодіння АДРЕСА_1, що є у спільній частковій власності. Припинити право спільної часткової власності на 44/100 ідеальної частки домоволодіння АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4

Визнати за нею, ОСОБА_4 право приватної власності на двохкімнатну НОМЕР_2 загальною площею 38,3 кв.м., житловою площею 26,1 кв.м., яка знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_1, як на самостійний об'єкт нерухомого майна, що становить цілу ідеальну частку та складається із приміщень: -коридор 2-1 площею 3,2 кв.м., -санвузол 2-2 площею 3,0 кв.м., -кухня 2-3 площею 6,0 кв.м., жила кімната 2-4 площею 17,2 кв.м., жила кімната 2-5 площею 8,9 кв.м. та допоміжні господарські будівлі та споруди: гараж із гаража-сараю, що позначений в технічному паспорті «Б»; 1/3 частина огорожі №1.

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визначення порядку використання та розпорядження земельною ділянкою по АДРЕСА_1 - відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, з кожного 1/3 частку витрат на проведення судової експертизи, тобто по 2614,40 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на її користь витрати по сплаті судового збору в сумі 3787,04 грн. за подачу апеляційної скарги.

Призначити у справі додаткову експертизу.

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_8 просили відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що сторони у даній справі є співвласниками будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається:

А1 - житловий будинок загальною площею 114,5 кв. м., жилою площею 52,1 кв.м;

I.Б - сарай-гараж;

II.В - сарай;

III.№ 1 - огорожа;

IV.№ 2 - ворота;

V.1 - замощенья.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по 18.5\100 частин, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 19\100 та 44\100 частин вказаного домоволодіння, відповідно.

Вищевказаний житловий будинок разом із господарськими будівлями знаходиться на земельній ділянці, площею 0,0480 гектарів, яка надана в спільне постійне користування співвласникам цього житлового будинку згідно рішення Рівненської міської ради від 04 лютого 1999 року, а також відповідно до рішення Рівненського міського суду від 10 липня 2008 року, справа № 2-а-135/08.

Повністю задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і частково задовольняючи позов ОСОБА_4, шляхом здійснення розподілу спірного житлового будинку з господарським будівлями відповідно до другого варіанту висновку судової інженерно-технічної експертизи № 7374-73-79 від 20 жовтня 2016 року, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 183, 358, 364, 367, 379, 380, 382 ЦК України та виходив із того, що вказаний варіант розподілу найбільш враховує права та інтереси всіх співвласників вказаного нерухомого майна, оскільки він відповідає існуючому між ними фактичному порядку користування цим житловим будинком і господарськими будівлями і останні не заперечували проти такого варіанту розподілу.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка призначена для будівництва та обслуговування спірного житлового будинку з господарськими будівлями, з виділенням у користування останній гаражу, який знаходиться у складі господарської будівлі гараж-сарай, що позначений в технічному паспорті літерою «Б», з одночасним задоволенням таких же самих вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, з виділенням їм у власність 1\2 частки господарської будівлі гараж-сарай, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_4 не надала будь-які правовстановлюючі документи, які б свідчили про те, що саме за її рахунок у встановленому порядку було збудовано гараж у складі вищевказаної господарської будівлі і тому саме їй має бути виділено цей гараж, з встановленням для цього відповідного порядку користування спірною земельною ділянкою.

При цьому, суд першої інстанції також вказав, що висновки судової інженерно-технічної експертизи № 7374-73-79 від 20 жовтня 2016 року є повними, аргументованим, ясними, оскільки дають вичерпні відповіді на всі поставлені судом запитання, які були заявлені лише зі сторони позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягуючи із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошову компенсацію, в розмірі 22516 грн., у зв'язку із зменшенням фактичної частки останніх у спірному будиноковолодінні у порівнянні із їх ідеальною часткою, на яку ті мають право відповідно до правовстановлюючих документів, суд першої інстанції послався виключно на висновки судової інженерно-технічної експертизи № 7374-73-79 від 20 жовтня 2016 року.

Статтею 213 ЦПК України, редакція якої була чинна на час розгляду справи судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає в повній мірі, оскільки судом першої інстанції не було неналежним чином вирішено всі питання, які він мав вирішити у відповідності до положень ст. 214 ЦПК України, в тій же редакції.

На переконання колегії суддів, судом першої інстанції не вірно було вирішено спір у даній справі, який виник між ОСОБА_4 та первісними позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо розподілу в натурі господарської будівлі гараж-сарай, що позначений в технічному паспорті літерою «Б», а також щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, між усіма співвласниками цього домоволодіння.

Висновки судової інженерно-технічної експертизи № 7374-73-79 від 20 жовтня 2016 року, які суд першої інстанції визнав повними, аргументованими, ясними та поклав в основу оскаржуваного рішення, на розсуд колегії суддів, якраз і не дають всі вичерпні відповіді щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою для всіх співвласників спірного будинволодіння, оскільки цією експертизою передбачено варіанти виділення у користування певної земельної ділянки виключно лише для первісних позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в той час коли ОСОБА_4 також було заявлено вимогу про визначення порядку користування спірною земельною ділянкою, суд першої інстанції безпідставно залишив без задоволення.

Визначаючи варіанти розподілу спірного житлового будинку в натурі між його співвласниками, вищевказаною експертизою не було визначено варіанти такого розподілу в натурі для господарської будівлі гараж-сарай, що позначений в технічному паспорті літерою «Б», а лише було запропоновано здійснити поділ цієї споруди між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 лише в ідеальних частках і суд першої інстанції здійснив поділ вищевказаної господарської будівлі саме в такий спосіб, тобто, фактично житловий будинок було поділено в натурі, а господарську будівлю було поділено між вищевказаними співвласниками без визначення конкретних приміщень, які мають відійти тому чи іншому власникові, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, оскільки господарські будівлі та споруди не є самостійним об'єктами права власності, а є приналежністю головної речі - житлового будинку, а тому якщо підлягає поділу в натурі житловий будинок, мають бути поділені в натурі і господарські споруди та будівлі.

Крім того, висновки інженерно-технічної експертизи № 7374-73-79 від 20 жовтня 2016 року не містять будь-яких висновків з приводу того, що грошову компенсацію у зв'язку із зменшенням фактичної частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 у спірному будиноковолодінні у порівнянні із їх ідеальною часткою, в розмірі 22516 грн., має сплатити саме ОСОБА_4, а вказано лише про те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 мають право на отримання такої компенсації.

Із висновку цієї ж експертизи чітко вбачається, що збільшення фактичної частки у порівнянні із ідеальною часткою відбулось за рахунок інших співвласників виключно лише у ОСОБА_3, а тому, на розсуд колегії суддів, саме із останнього мала бути стягнута вищевказана грошова компенсація на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а не з ОСОБА_4.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Рівненського міського суду від 20 квітня 2017 року в частині виділення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування виділеної їм частини житлового будинку із господарськими будівлями, площею 185 кв. м., відповідно визначених меж з геометричними розмірами по периметру за часовою стрілкою годинника 2,18; 3,02; 2,40; 4,99; 3,30, 0,76; 0,37; 8,05; 7,20; 8,44; 4,23; 24,22 м; виділення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1\2 частини господарської будівлі гараж-сарай і виділення ОСОБА_4 1\2 частини цієї ж господарської будівлі; відмови ОСОБА_4 у задоволенні вимог про визначення порядку користування спірною земельною ділянкою, а також щодо стягнення із останньої на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 грошової компенсації, в розмірі 22516 грн., підлягає скасуванню, з ухваленням у цій частині нового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 24 лютого 1976 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу (т.1 а.с.15), відповідно до якого остання набула право власності на цілий житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В наступному ОСОБА_5 було укладено ряд правочинів, в результаті яких остання здійснила відчуження частини вказаного житлового будинку іншим особам і на даний час кінцевими співвласниками спірного будинку є вона, а також ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 набули право власності по 18.5\100 частин спірного домоволодіння, що разом становить 37/100 частин, на підставі договору дарування від 07 липня 2008 року, укладеного їхнім батьком ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 11).

ОСОБА_3 став власником 19/100 спірного будинковолодіння на підставі договору довічного утримання від 01 вересня 2004 року, який останній уклав із ОСОБА_11 (т.1 а.с. 14).

По справі встановлено і це ніхто із учасників не заперечує, що гараж, який знаходиться у складі господарської споруди сарай-гараж «Б», з моменту його будівництва перебував і перебуває у фактичному користуванні у ОСОБА_4, а сарай у складі вищевказаної господарської будівлі перебував та перебуває у фактичному користуванні власників 37/100 спірного будинковолодіння, якими на даний час є ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

При цьому, як це встановлено під час розгляду даної справи, ОСОБА_1, ОСОБА_2 з моменту отримання в дарунок своєї частки постійно проживають в іншому місці, а не у спірному будинковолодінні.

Будь-які докази, які б вказували на те, що ОСОБА_4, будучи спочатку одноосібним власником спірного будинковолодіння, в наступному у будь-який спосіб передала у користування гараж іншим співвласникам цього будинковолодіння, в матеріалах справи відсутні.

Звертаючись до суду із своїм позовом, ОСОБА_1, ОСОБА_2 взагалі не вказували про наявність між ними та ОСОБА_4 будь-якого спору з приводу фактичного користування та приналежності гаража, який знаходиться у складі господарської споруди сарай-гараж «Б», а просили суд лише визначити порядок користування спірною земельною ділянкою, відповідно до їхньої частки у спірному будинковолодінні.

Фактично ОСОБА_1, ОСОБА_2 стали наполягати на виділенні їм у користування гаража, який знаходиться у складі господарської споруди сарай-гараж «Б», лише після ухвалення судом першої інстанції свого судового рішення, в основу якого було покладено висновки інженерно-технічної експертизи № 7374-73-79 від 20 жовтня 2016 року, відповідно до яких вказаний гараж безальтернативно має бути виділений тільки первісним позивачам, без наведення будь-яких обґрунтувань з даного приводу та зазначення інших можливих варіантів розподілу спірної земельної ділянки.

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 також заявила, що її та її сестру - позивача ОСОБА_2, фактично цікавить не сам гараж, а земельна ділянка, на якій знаходиться цей гараж, а тому вони наполягають на виділенні їм у користування лише тієї земельної ділянки, як це вказано у висновку судової інженерно-технічної експертизи № 7374-73-79 від 20 жовтня 2016 року, так як це їх найбільш влаштовує, оскільки в майбутньому вони будуть мати змогу безперешкодно здійснити добудову до своєї частини житлового будинку.

Одними із загальних засад цивільного законодавства, відповідно до статті 3 ЦК України, є справедливість, добросовісність та розумність.

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги ОСОБА_4, первісні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 наполягають на тому, щоб їм була виділена частина земельної ділянки, яка буде перебувати в їх одноособовому користуванні і вони будуть мати окремий вхід, в той же час, останні просять суду виділити ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ту частину спірну земельну ділянку, якою ті будуть вимушені користуватись спільно, що, на розсуд колегії суддів апеляційного суду, не відповідає принципу справедливості.

В ході апеляційного розгляду справи за клопотанням ОСОБА_4 було проведено додаткову експертизу, якою пропонується два можливих варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарським будівлями, співвласниками якого є сторони у даній справі (т. 2 а.с. 42).

Висловлюючи свою незгоду із висновками додаткової експертизи та наполягаючи виключно на варіанті розподілу земельної ділянки, який був запропонований висновком судової інженерно-технічної експертизи № 7374-73-79 від 20 жовтня 2016 року, сторона позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не виявила бажання скористатись своїм правом щоб звернутись до суду із клопотанням про призначення повторної судової експертизи із тих же самих питань, незважаючи на те, що апеляційний суд роз'яснив їм таке право.

А тому, з урахуванням всіх обставин по справі в їх сукупності та наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, підлягають задоволенню, шляхом визначення порядку користування спірною земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до другого варіанту додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №170919/1/С, який, на думку апеляційного суду, найоптимальніше забезпечує дотримання балансу прав та інтересів кожного із співвласників спірного будинковолодіння, відповідно до якого пропонується:

-співвласникам 37/100 виділити в індивідуальне користування земельну ділянку загальною площею 185 кв.м. (див. додаток до висновку - рис. №2), що дорівнює їх ідеальній частці, позначена на плані синім кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 4,10-4,77-3, 26-3,26-1,39-0,36-7,17-2,46-5,40-1,52-3,00-7,67-5,62-6,79-12,72.

-власнику 44/100 - виділити в користування земельну ділянку загальною площею 189 кв.м. (див. додаток до висновку - рис. №2), що менше його ідеальної частки на 31 кв.м. і складається з трьох частин: ділянок в індивідуальному користуванні площею 95 кв.м. та 82 кв.м., а також 1/2 ділянки в спільному користуванні з власником 19/100 частки, площею 24 кв.м.

Ділянка площею 95 кв.м., що виділяється в індивідуальне користування, позначена на плані червоним кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 0,99-7,68-3,24-4,12-5,22-3,09-0,13-0,48-3,79-0,36-1,39-3,26-3,26-4,77.

Ділянка площею 85 кв.м., що виділяється в індивідуальне користування, позначена на плані червоним кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 2,18-12,72-6,79-5,62-5,18-24,22.

-власнику 19/100 - виділити в користування земельну ділянку загальною площею 126 кв.м. (див. додаток до висновку - рис. №2), що більше його ідеальної частки на 31 кв.м. і складається з двох частин: ділянки в індивідуальному користуванні площею 114 кв.м. та 1/2 ділянки в спільному користуванні з власником 44/100 частки площею 24 кв.м..

Ділянка площею 114 кв.м., що виділяється в індивідуальне користування, позначена на плані жовтим кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 7,86-3,00-1,52-5,40-2,46-7,17-3,79-0,48-0,13-1,09-5,09-13,92.

В спільне користування власнику 19/100 та власнику 44/100 виділити земельну ділянку площею 24 кв.м., що позначена на плані зеленим кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 2,00-10,37-5,09-1,09-3,09-5,22-4,12.

З огляду на обраний апеляційним судом варіант розподілу спірної земельної ділянки між співвласниками житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також враховуючи наявність сталого фактичного користування господарськими будівлями між співвласниками цього об'єкта нерухомого майна, колегія суддів вважає за необхідне виділити у власність ОСОБА_4 гараж, який входить до складу господарської будівлі сарай - гараж, позначений на технічному плані літерою «Б», а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виділити у власність сарай, який входить до складу цієї ж господарської будівлі.

Зважаючи на те, що фактична частка ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у спірному житлового будинку зменшилась за рахунок збільшення фактичної частки ОСОБА_3, тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути із останнього на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 11258 грн., в якості компенсації за зменшення їхньої фактичної частки відносно їх ідеальної частки, на яку ті мають право відповідно до правовстановлюючих документів.

В решті оскаржуване рішення, на розсуд колегії суддів, підлягає залишенню без змін, оскільки суд першої інстанції правильно вирішив спір, який стосується поділу в натурі спірного житлового будинку між його співвласниками на підставі висновку судової інженерно-технічної експертизи № 7374-73-79 від 20 жовтня 2016 року і сторони по даній справі з рішенням суду першої інстанції в цій частині фактично погоджуються.

Враховуючи те, що кожним із співвласників спірного будинковолодння було заявлено позов щодо поділу цього будинколодіння і ці вимоги були задоволені судом першої інстанції, тому колегія суддів вважає, що судовий збір за подання позову, який було сплачено всіма позивачами, має бути віднесено на рахунок кожного із цих позивачів.

Приймаючи до уваги, що розподіл спірного житлового будинку судом першої інстанції було здійснено відповідно до висновку судової інженерно-технічної експертизи № 7374-73-79 від 20 жовтня 2016 року і оскаржуване рішення в цій частині залишено без змін судом апеляційної інстанції, тому із ОСОБА_4 та ОСОБА_3, із кожного окремо, підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кожної окремо, по 1307 грн., в рахунок відшкодування судових витрат, які останні понесли у зв'язку із проведенням вказаної експертизи.

Із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати на користь ОСОБА_4, які та понесла по оплаті додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №170919/1/С, в загальному розмірі 3600 грн., шляхом стягнення із кожного із них на користь останньої по 900 грн.

Так як апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволена, тому із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь останньої мають бути стягнуто по 1938 грн. 50 коп., в рахунок відшкодування судового збору який тією було сплачено за подання апеляційної скарги.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 376, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст.389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 квітня 2017 року в частині виділення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування виділеної їм частини житлового будинку із господарськими будівлями, площею 185 кв. м., відповідно визначених меж з геометричними розмірами по периметру за часовою стрілкою годинника 2,18; 3,02; 2,40; 4,99; 3,30, 0,76; 0,37; 8,05; 7,20; 8,44; 4,23; 24,22 м; виділення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1\2 частини господарської будівлі гараж-сарай і виділення ОСОБА_4 1\2 частини цієї ж господарської будівлі; відмови ОСОБА_4 у задоволенні вимог про визначення порядку користування спірною земельною ділянкою, а також щодо стягнення із останньої на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 грошової компенсації, в розмірі 22516 грн. - скасувати.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення порядку використання та розпорядження земельною ділянкою, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 - задовольнити.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: в АДРЕСА_1, який належить на праві часткової приватної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_3 відповідно до другого варіанту додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №170919/1/С :

-співвласникам 37/100 виділити в індивідуальне користування земельну ділянку загальною площею 185 кв.м. (див. додаток до висновку - рис. №2), що дорівнює їх ідеальній частці, позначена на плані синім кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 4,10-4,77-3, 26-3,26-1,39-0,36-7,17-2,46-5,40-1,52-3,00-7,67-5,62-6,79-12,72.

-власнику 44/100 - виділити в користування земельну ділянку загальною площею 189 кв.м. (див. додаток до висновку - рис. №2), що менше його ідеальної частки на 31 кв.м. і складається з трьох частин: ділянок в індивідуальному користуванні площею 95 кв.м. та 82 кв.м., а також 1/2 ділянки в спільному користуванні з власником 19/100 частки площею 24 кв.м.

Ділянка площею 95 кв.м., що виділяється в індивідуальне користування, позначена на плані червоним кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 0,99-7,68-3,24-4,12-5,22-3,09-0,13-0,48-3,79-0,36-1,39-3,26-3,26-4,77.

Ділянка площею 85 кв.м., що виділяється в індивідуальне користування, позначена на плані червоним кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 2,18-12,72-6,79-5,62-5,18-24,22.

-власнику 19/100 - виділити в користування земельну ділянку загальною площею 126 кв.м. (див. додаток до висновку - рис. №2), що більше його ідеальної частки на 31 кв.м. і складається з двох частин: ділянки в індивідуальному користуванні площею 114 кв.м. та 1/2 ділянки в спільному користуванні з власником 44/100 частки площею 24 кв.м..

Ділянка площею 114 кв.м., що виділяється в індивідуальне користування, позначена на плані жовтим кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 7,86-3,00-1,52-5,40-2,46-7,17-3,79-0,48-0,13-1,09-5,09-13,92.

В спільне користування власнику 19/100 та власнику 44/100 виділити земельну ділянку площею 24 кв.м., що позначена на плані зеленим кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 2,00-10,37-5,09-1,09-3,09-5,22-4,12.

Виділити у власність ОСОБА_4 гараж, який входить до складу господарської будівлі сарай-гараж, позначений на технічному плані літерою «Б», а ОСОБА_4 і ОСОБА_2 виділити у власність сарай, який входить до складу цієї ж господарської будівлі.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 11258 грн. на кожну, в якості компенсації за зменшення їхньої фактичної частки відносно ідеальної частки, на яку останні мають право відповідно до правовстановлюючих документів.

Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 по 1938 грн. 50 коп., в рахунок відшкодування судового збору, який останньою було сплачено за подання апеляційної скарги.

Стягнути із ОСОБА_4 та ОСОБА_3, із кожного окремо, на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кожної окремо, по 1307 грн., в рахунок відшкодування судових витрат, які останні понесли у зв'язку із проведенням судової інженерно-технічної експертизи..

Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 по 900 грн., в рахунок відшкодування судових витрат, які та понесла по оплаті додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору за подання позову віднести на рахунок тих осіб, які ці витрати понесли.

В решті оскаржуване рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, з підстав неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, крім випадків, перелічених у частині 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину, з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 03.04.2018 року.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : С.В. Боймиструк

С.С. Шимків