Рішення № 73179661, 27.03.2018, Гусятинський районний суд Тернопільської області

Гусятинський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2018 р. Справа № 596/12/18 Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Цвинтарної Т.М.

при секретарі Рудніцькій О.П.

за участю: представника позивача – адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області, який згодом уточнив та просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 96,2 м2, житловою площею 57,4 м2, що знаходиться в м. Копичинці по вул. Л.Українки, 56а Гусятинського району Тернопільської області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в м. Копичинці по вул. Л.Українки, 56а Гусятинського району Тернопільської області розміщений житловий будинок садибного типу, який належить його померлій матері ОСОБА_3. Він є єдиним спадкоємцем після смерті матері, прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. Інших спадкоємців які б могли прийняти спадщину немає. Проте, коли він звернувся до нотаріуса з метою успадкування житлового будинку після смерті матері йому відмовлено, оскільки належним чином оформлений правовстановлюючий документ на житловий будинок на ім’я спадкодавця відсутній.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, попередньо надіславши до суду письмову заяву про слухання справи у відсутності представника відповідача. Позовні вимоги визнають.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3, яка померла 22 жовтня 2014 року, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-Г №1324049 виданого 15 серпня 1967 року.

Житловий будинок, що знаходиться в м. Копичинці по вул. Л.Українки, 56а Гусятинського району Тернопільської області належить ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 березня 1988 року, зареєстрованого в реєстрі за №576.

Даний факт відображений в технічному паспорті на житловий будинок садибного типу, виданий Гусятинським РК БТІ від 22 листопада 2017 року.

22 жовтня 2014 року померла спадкодавець ОСОБА_3, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії І-ИД № 227409, повторно виданого 13 жовтня 2017 року Гусятинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено актовий запис за № 89.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і житловий будинок, що знаходиться в м. Копичинці по вул. Л.Українки, 56а Гусятинського району Тернопільської області.

На день смерті ОСОБА_3 у вищезазначеному будинку разом із нею проживав та був зареєстрований син ОСОБА_2 - позивач по справі, що стверджується довідкою Копичинецької міської ради Гусятинського району № 1751 від 13.09.2017 року.

Позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3, так як проживав разом із нею за однією адресою.

Проте, ОСОБА_2 державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться в м. Копичинці по вул. Л.Українки, 56а Гусятинського району Тернопільської області, що належав ОСОБА_3 у зв’язку з тим, що належним чином оформлений правовстановлюючий документ на житловий будинок на ім’я спадкодавця відсутній, що підтверджується довідкою інформаційного характеру, виданою державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори 06.12.2017 року за №1349/01-16.

Інших заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до вказаного державного нотаріуса не надходило.

Відповідно до вимог ст.ст. 1216, 1217, 1268 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з вимогами ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, позивач являється єдиним спадкоємцем за законом майна померлої ОСОБА_3, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, а тому набув права на спадкування майна покійної за законом.

Позивач прийняв спадщину, однак не може оформити свої спадкові права у нотаріальній конторі, оскільки належним чином оформлений правовстановлюючий документ на житловий будинок на ім’я спадкодавця відсутній.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачем, як спадкоємцем за заповітом, права власності на будинок з господарськими будівлями і спорудами судом не встановлено, відповідач позов визнає, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевказані вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_2 слід визнати право власності на житловий будинок загальною площею 96,2 м2, житловою площею 57,4 м2, з господарськими будівлями і спорудами, що розташований в м. Копичинці по вул. Л.Українки, 56а, Гусятинського району Тернопільської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 22 жовтня 2014 року.

На підставі наведеного, ст. ст. 392, 1223, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. ст. ст. 10, 12, 13, 76, 80, 258, 259,263-265, 268, 273, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, жителем ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на майно в порядку спадкування за законом після померлої матері ОСОБА_3 22 жовтня 2014 року, а саме, на житловий будинок загальною площею 96,2 м2, житловою площею 57,4 м2, з господарськими будівлями і спорудами, що розташований в м. Копичинці по вул. Л.Українки, 56а, Гусятинського району Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області або через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя-підпис

З оригіналом вірно

Суддя Гусятинського районного суду Т.М. Цвинтарна