Ухвала суду № 73173697, 03.04.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

У Х В А Л А

Справа № 285/3049/15-ц

провадження № 4-с/0285/5/18

03 квітня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташків Т.Б.., за участі секретаря судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі:

представник скаржника: ОСОБА_1

представник відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області – не прибув

ОСОБА_2 – не прибув,

представник ПАТ «УкрСиббанк» - не прибув

розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_2, про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області ОСОБА_4 та визнання протиправним і скасування звіту про проведення оцінки ринкової вартості об’єкту нерухомості,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеною скаргою, у якій просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області ОСОБА_4 по проведенню оцінки майна; визнати протиправним і скасувати звіт № 171206/1-М про проведення оцінки ринкової вартості об’єкту нерухомості, складеного суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_2

В обґрунтування скарги зазначає, що постановою старшого державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області від 9 листопада 2017 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №285/3049/15 виданого Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області 16 лютого 2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 46 796,79 дол. США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 1 030 533 грн. 69 коп., пеню в розмірі 61 127 грн. 19 коп. та судовий збір в розмірі 3 654 грн. Постановою старшого державного виконавця від 6 грудня 2017 року призначено суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 та цього ж дня між відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області та ОСОБА_2 укладено договір на проведення оцінки майна. За результатами проведеної оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 складений звіт №171206/1-М про вартість об’єкта оцінки станом на 06.12.2017р. Згідно вказаного звіту ринкова вартість об’єкту оцінки для реалізації станом на 6 грудня 2017 року без урахування ПДВ складає 1 419 289 грн. Скаржник вважає, що звіт про оцінку нежитлової будівлі є необ’єктивним, необґрунтованим, вартість об’єкту оцінки є значно заниженою, тому вказаний звіт підлягає скасуванню. Під час складання зазначеного висновку грубо порушені вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», так для оцінки майна взято порівняльний підхід, при цьому не було наведено жодного подібного об’єкту, який би відчужувався в даному регіоні та не зазначено цін на вказані об’єкти. У звіті про оцінку лише зазначено, що порівняльний метод, однак не додано жодних доказів на підтвердження цього. У порушення вимог п. 50, п. 54 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України, суб’єкт оціночної діяльності не здійснив ознайомлення з об’єктом оцінки; не вказав джерело отримання інформації про вихідні дані об’єкта. Доказів проведення особистого огляду суб’єктом оціночної діяльності об’єкта оцінки матеріали звіту не містять, зокрема відсутні фотографії об’єкта оцінки у середині. Оцінювач не міг здійснювати огляд всього приміщення, оскільки більша частина приміщення закрита. Крім того, звіт про оцінку майна містить ряд грубих порушень: опис об’єкта оцінки містить розбіжності та суперечності; недостатньо інформації щодо ідентифікації місця розташування об’єкта; відсутня інформація про аналіз правового статусу об’єкту нерухомості та про ознаки фізичного зносу цього об’єкту, підтверджуючі документи, технічний паспорт, фотографії у середині приміщення; відсутнє належне обґрунтування бази оцінки та виду вартості; у звіті використано один методичний підхід – витратний підхід з урахуванням фізичного зносу, який спрямований на заниження реальної ринкової вартості; відмова від використання інших методів не обґрунтована; відсутня письмова заява оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації та особистий огляд об’єкта оцінки; обсяг зібраної інформації не достатній для проведення оцінки майна; в додатках відсутня інформація про об’єкт, яка необхідна для його ідентифікації та здійснення оцінки; не проведено аналізу ринку подібного майна; відсутня інформація про ринок нерухомості в районі розміщення об’єкта оцінки, про рівень інвестиційної привабливості населеного пункту, де розташований об’єкт оцінки, про подібні об’єкти, вартість яких використовувалась в порівняльному підході до оцінки об’єкта оцінки; не проведено аналіз використання та корисності об’єкта оцінки; відсутня інформація про рівень інвестиційної привабливості об’єкта оцінки; визначення умов найбільш ефективного використання є формальним; не проведено аналіз інформації про пропонування подібного нерухомого майна, зіставлення об’єкта оцінки з об’єктами порівняння; відсутня фотофіксація, яка б підтверджувала визначений оцінювачем ступінь зносу приміщення; у звіті відсутні дані про курс НБУ станом на дату проведення оцінки та не зрозуміло, яким чином оцінювач здійснював конвертацію з карбованців у гривні. Таким чином із оспорюваного звіту не можливо взагалі встановити, яка була визначена ринкова вартість об’єкту, оскільки зазначені у звіті методи оцінки майна не використовувались оцінювачем, а визначена ринкова вартість об’єкту оцінки не підтверджена жодними доказами.

Представник відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області подала відзив на скаргу, у якому просить в задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі. Зазначає, що положення статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» надають учасникам виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до вищезазначеної норми статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Оскільки стягувач повідомив державного виконавця про те, що згоди про вартість майна не досягнуто, державним виконавцем винесено постанову про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для оцінки майна. Державним виконавцем дотримано вимоги частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено на адреси, зазначені у виконавчому документі копії постанов про призначення суб’єкта оціночної діяльності, а також повідомлення щодо вартості арештованого майна, яке отримано скаржником 26 січня 2017 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Державний виконавець не має спеціальних знань та не здійснює самостійну оцінку майна, а також не визначає самостійно вартість майна в даному випадку. У чому саме полягає неправомірність дій державного виконавця, ОСОБА_3 не зазначено.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у скарзі.

Представник відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області в судове засідання не прибула, у поданому до суду відзиві на скаргу просила розгляд справи проводити без її участі.

Представник ПАТ «УкрСиббанк» та суб’єкт оціночної діяльності ОСОБА_2 в судове засідання не прибули повторно, про день та час судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Суд, відповідно до вимог частини другої статті 450 ЦПК України, вважає можливим розглядати справу за відсутності осіб, які не з’явилися в судове засідання.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи та вивчивши суть скарги, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області від 9 листопада 2017 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №285/3049/15, виданого Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області 16 лютого 2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 46 796,79 дол. США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 1 030 533 грн. 69 коп., пеню в розмірі 61 127 грн. 19 коп. та судовий збір в розмірі 3 654 грн. (а.с. 14).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області від 24 листопада 2017 року прийнято виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №285/3049/15 (а.с. 15 зворот).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області від 6 грудня 2017 року призначено суб’єкта оціночної діяльності – ОСОБА_2 та зобов’язано останнього протягом 15 робочих днів з моменту отримання постанови підготувати письмовий висновок визначення ринкової вартості майна, що належить боржнику ОСОБА_3, а саме: нежитлова будівля, літній кінотеатр, загальною площею 890, 7 кв.м. по вул. Шевченка, 22 у м. Новоград-Волинському, Житомирської області (а.с. 17). 6 грудня 2017 року копію зазначеної постанови державного виконавця направлено на адресу ОСОБА_3 (а.с. 16).

6 рудня 2017 року між відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області та суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 укладено договір на проведення оцінки майна (а.с. 18).

За результатами проведеної оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 складений звіт № 171206/1-М про ринкову вартість об’єкта оцінки станом на 6 грудня 2017 року. Згідно вказаного звіту ринкова вартість об’єкту оцінки для реалізації станом на 6 грудня 2017 року без урахування ПДВ складає 1 419 289 грн. (а.с. 4-11).

29 грудня 2017 року державним виконавцем надіслано ОСОБА_3 повідомлення про результати оцінки майна, яке останній отримав 26 січня 2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 47-49).

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Згідно із пунктом 8 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/59 від 02.04.2012 року, для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.

Відповідно до вимог частини другої статті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що державний виконавець, на виконання вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», з метою визначення вартості майна виніс постанову про призначення суб’єкта оціночної діяльності, та після отримання звіту суб’єкта оціночної діяльності про оцінку майна, надіслав на адресу боржника повідомлення про результати оцінки майна, яке отримано ОСОБА_3 26 січня 2018 року.

Отже, дії державного виконавця є правомірними, відповідають вимогам чинного законодавства та не порушують прав та законних інтересів скаржника, оскільки вчинені в межах повноважень державного виконавця та на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, вимоги скарги про визнання неправомірними дії старшого державного виконавця по проведенню оцінки майна не підлягають задоволенню.

За змістом частин першої, другої та четвертої статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, а також на вимогу інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, здійснюється рецензування звіту про оцінку майна. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону. Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Аналізуючи зазначену норму права слід дійти висновку, що в разі заперечення особи, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, така особа вправі звернутись з письмовим запитом щодо рецензування звіту про оцінку майна до осіб, які відповідно до Закону мають право здійснювати рецензування звіту.

Однак, скаржник із запитом щодо рецензування звіту про оцінку майна до повноважних осіб не звертався, про що не заперечував в судовому засіданні представник скаржника.

Посилання представника скаржника на те, що згідно із Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року проведення рецензування звіту оцінки майна не зупиняє вчинення виконавчих дій, а тому скаржник не вбачав підстав для подання запиту щодо рецензування звіту про оцінку майна, не заслуговують на увагу, оскільки за змістом статті 13 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у разі незгоди з результатами оцінки майна скаржник повинний був звернутися до повноважних осіб із запитом щодо рецензування звіту про оцінку майна.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року затверджено Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», а постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 28 жовтня 2004 року затверджено Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна».

Відповідно до пунктів 14, 15, 16 Національного стандарту № 1 визначення ринкової вартості об'єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації. Методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

Пунктами 36, 37 Національного стандарту № 1 передбачено, що оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. З метою обґрунтування остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки результати оцінки, отримані із застосуванням різних методичних підходів, зіставляються шляхом аналізу впливу принципів оцінки, які є визначальними для мети, з якою проводиться оцінка, а також інформаційних джерел на достовірність результатів оцінки.

Відповідно до пунктів 51, 52 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

До звіту про оцінку майна було надано наступні додатки: постанова про призначення експертизи; акт опису й арешту майна; фотографії об’єкта оцінки; збірник УПВВ; додаток до листа Мінрегіонбуду; індекс інфляції; витяги з мережі Інтернет; копія сертифікату суб’єкта оціночної діяльності; копія свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів; копія кваліфікаційного свідоцтва; копія свідоцтва про підвищення кваліфікації (а.с. 5).

У розділі 4.3 оспорюваного звіту про оцінку майна визначено методологію незалежної оцінки. В процесі проведення оцінки використовуються три основні підходи, широко застосовувані в міжнародній практиці: дохідний підхід; порівняльний підхід; витратний підхід. (а.с. 8-9).

Розділ 5 звіту містить визначення вартості об’єкту оцінки й аналіз ринку нерухомості; у розділі 5.2 звіту досліджено місце розташування об’єкту оцінки, а в розділах 5.3, 5.4 міститься опис об’єкта оцінки та визначення фізичного зносу. Розділи 5.5 та 5.5.1 містять розрахунок вартості об’єкта незалежної оцінки та розрахунок ринкової вартості об’єкта оцінки витратним підходом з урахуванням фізичного зносу (а.с.9-11).

За змістом частини п’ятої статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» експерт несе кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. За недостовірну чи необ’єктивну оцінку майна суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, належних та допустимих доказів того, що звіт про оцінку нежитлової будівлі від 6 грудня 2017 року є необ’єктивним, необґрунтованим, вартість об’єкту оцінки є значно заниженою, скаржником не надано.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3, оскільки вона є необґрунтованою та не підтверджуються належними доказами.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 260-261, 448-449 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_2, про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області ОСОБА_4 та визнання протиправним і скасування звіту про проведення оцінки ринкової вартості об’єкту нерухомості – відмовити.

Заходити щодо зупинення реалізації майна, встановлені ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 8 лютого 2018 року, - скасувати.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Ухвалу складено в повному обсязі та підписано 4 квітня 2018 року.

Суддя Т.Б. Сташків