
Справа № 304/825/17
Провадження № 2/304/54/2018
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2018 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/825/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 18 227 грн. боргу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 20 червня 2017 року уклав з відповідачем договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 785. Згідно вказаного договору відповідач отримав у позику грошові кошти у сумі 17 000 грн., які зобов’язався повернути до 27 червня 2017 року. Однак, з настанням дати повернення позики відповідач борг не повернув, письмова вимога до нього про повернення коштів залишилася без реагування. Оскільки ОСОБА_2 умови вказаного договору належним чином не виконував, у такого станом на 13 липня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 18 227 грн., з яких 17 000 грн. – заборгованість по тілу позики, 272 грн. – інфляція, 255 грн. – заборгованість по процентах та 700 грн. – витрати на правову допомогу.
Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, однак останній подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з’явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 цього Кодексу договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Встановлено, що 20 червня 2017 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено письмовий договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 785, відповідно до якого останній отримав у позику грошові кошти у сумі 17 000 грн., які відповідно до п. 2 даного договору зобов’язався повернути в строк до 27 червня 2017 року (а. с. 5-6).
Крім цього встановлено, що ОСОБА_2 порушив взяті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим у такого виникла заборгованість у розмірі 17 527 грн., з яких 17 272 грн. – заборгованість за тілом позики з урахуванням інфляції та 255 грн. – заборгованість за процентами (станом на 13 липня 2017 року).
Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок у встановлений в зобов’язанні термін його виконання.
Статтею 1050 ЦК України передбачено наслідки порушення договору позичальником, зокрема, якщо він своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 7 договору позики якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (а. с. 5-6).
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 не виконує взяті на себе зобов’язання за договором позики від 20 червня 2017 року, суд вважає, що позовна заява про стягнення заборгованості за тілом позики з урахуванням інфляції та процентами є обґрунтованою.
Що стосується судових витрат, то суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено 640 грн. судового збору (а. с. 1). Крім цього, ним також були понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. (1 500 грн. – вивчення матеріалів та надання усної консультації, 1 000 грн. – складання позовної заяви, 500 грн. – 1 година представництва у суді) (а. с. 25-26, 32-35).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, на відповідача також покладаються сплачені позивачем судові витрати у розмірі 3 640 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 546, 549, 550, 625, 1046, 1047, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 141, 258-259, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
позов ОСОБА_1 (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул.Заньковецької, № 36/42; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (89224, Закарпатська область, Перечинський район, с. Раково, вул. Вакарова, № 17; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість за договором позики від 20 червня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 785, у розмірі 17 527 (сімнадцять тисяч п’ятсот двадцять сім) грн., з яких 17 272 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят дві) грн. – заборгованість за тілом позики з урахуванням інфляції та 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн. – заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, судові витрати у розмірі 3 640 (три тисячі шістсот сорок) грн., з яких 640 (шістсот сорок) грн. – сума судового збору та 3 000 (три тисячі) грн. – сума витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Головуючий: ОСОБА_4
Судове рішення № 73152811, Перечинський районний суд Закарпатської області було прийнято 27.03.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 304/825/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: