Ухвала суду № 73145044, 28.03.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/1803/16-к Номер провадження 11-кп/786/480/18Головуючий у 1-й інстанції Куц Т. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія:ч.2 ст.286 КК України Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Герасименко В.М.,

суддів Нізельковської Л.В.,Гонтар А.А.,

з секретарем Сорочинською І.В.,

з участю прокурора Гринь А.С.,

представника потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

представника цивільного

відповідача ПП «Явір-2005» ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016170080000412, за апеляційною скаргою цивільного відповідача ПП «Явір-2005» в особі представника-директора ОСОБА_5 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 грудня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , одруженого, має на утриманні дружину і неповнолітню дитину, працюючого ТОВ «Феррострой», зареєстрованого та проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, засуджено:

-за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки .

На підставі ст. 75 КК України звільнено від покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки .

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнено від призначеного судом основного і додаткового покарання.

Частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 та стягнуто з ПП «Явір-2005» на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду завдану злочином у сумі 33 761 грн. 77 коп., моральну шкоду у сумі 240000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради 5017 грн. 13 коп. на відшкодування витрат держави на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_7

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 4404 грн. 00 коп. судових витрат по справі за проведення автотехнічної експертизи в Полтавському відділенні Харківського НДІСЕ експертиз.

Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим в тому, що 17 квітня 2016 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин в світлий час доби по сухому асфальтобетонному покриттю просп. Героїв Дніпра м. Горішні Плавні він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався в напрямку від вул. ОСОБА_7 до вул. Соборної.

В районі центрального ринку м. Горішні Плавні на проїжджу частину вулиці вийшов пішохід ОСОБА_7, який перетинав дорогу справа на ліво по напрямку руху автомобіля «Renault Duster», рухаючись по нерегульованому пішохідному переходу, позначеному дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра».

В цей час перед пішохідним переходом в першому та другому ряду зупинилися транспортні засоби, які пропускали пішохода.

Рухаючись у вказаному напрямку, в заданій дорожній обстановці, водій ОСОБА_6Ю, порушив п.п.12.1,18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7, який отримав тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент їх утворення.

Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся цивільний відповідач ПП «Явір-2005» в особі представника-директора ОСОБА_5

В апеляційній скарзі просить вирок суду змінити в частині вирішення питання по цивільному позову потерпілого та стягнути з ПП «Явір-2005» на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.

Зазначає, що задовольняючи цивільний позов в частині моральної шкоди в сумі 240 000 грн., суд належним чином не обґрунтував мотиви на підставі яких від дійшов висновку про задоволення позову саме в такому розмірі.

Вважає позовні вимоги завищеними, з урахуванням засад розумності, виваженості, справедливості, ступеню глибини та тривалості душевних страждань потерпілого, характер, обставини скоєного злочину, ступеню тяжкості отриманих тілесних ушкоджень.

При цьому вказує, що будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, а тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Інші учасники судового провадження вирок суду не оскаржували.

Потерпілий ОСОБА_7 надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких прохає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника цивільного відповідача ПП «Явір-2005» на підтримку поданої апеляційної скарги, захисника ОСОБА_3, яка підтримала подану апеляційну скаргу та прохала зменшити суму стягненої з цивільного відповідача на користь потерпілого моральної шкоди, представника потерпілого – адвоката ОСОБА_2 та прокурора, які заперечили проти задоволення поданої апеляційної скарги та прохали вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_6 залишити без змін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і в принесеній апеляційній скарзі не оспорюється, як і не оспорюється судове рішення в частині вирішення цивільного позову прокурора та стягнення з ОСОБА_6 на користь держави судових витрат.

Згідно з положеннями ст.370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови в ньому.

Вирішуючи у кримінальному провадженні цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ПП «Явір-2005» про стягнення завданих матеріальних збитків та завданої потерпілому моральної шкоди, суд першої інстанції в повній мірі дотримався вказаних вимог процесуального закону та в мотивувальній частині вироку в частині вирішення цивільного позову належним чином обґрунтував та навів достатні мотиви для їх задоволення й визначення розміру грошового відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої потерпілому.

Так, постановляючи вирок суд першої інстанції, встановивши, що саме протиправними злочинними діями ОСОБА_6, який перебував у трудових відносинах з ПП «Явір-2005», ОСОБА_7 була завдана моральна шкода у вигляді емоційної напруги, нервозності, дратівливості, побоювань щодо майбутнього стану здоров’я, душевних страждань, хвилювань, що призвели до втрати звичних для нього умов життя, частково задовольнив цивільний позов потерпілого ОСОБА_7, при цьому, розмір завданої потерпілому моральної шкоди відповідає засадам розумності, виваженості, справедливості та визначений судом першої інстанції з урахуванням ступеню глибини та тривалості душевних страждань потерпілого, внаслідок отриманих травм та наслідки цих травм у вигляді інвалідності ІІ групи.

З урахуванням наведеного, судом першої інстанції пред’явлений потерпілим в рамках кримінального провадження цивільний позов вирішено у відповідності з нормами як матеріального, так і процесуального права, а тому апеляційна скарга ПП «Явір-2005» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу цивільного відповідача ПП «Явір-2005» в особі представника-директора ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 грудня 2017 року відносно ОСОБА_6 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

В.М. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Гонтар