Постанова № 73142441, 29.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/6314/2016-ц Головуючий у І інстанції Серединський В.С.Провадження № 22-ц/780/758/18 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.Категорія 58 29.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2018 року апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Савченка С.І., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря - Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила зобов'язати публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») утриматися від вчинення дій щодо передачі грошової вимоги іншій особі по кредитному договору від 15 червня 2007 року №06-2359Г-07, укладеного між ОСОБА_3 і відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» (далі - ВАТ «Банк Універсальний») та по іпотечному договору від 15 червня 2007 року, укладеного між ВАТ «Банк Універсальний» і ОСОБА_2; зобов'язати ПАТ «Універсал Банк» розглянути питання щодо укладення між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 договору щодо врегулювання спірних питань по заборгованості за кредитним договором від 15 червня 2007 року №06-2359Г-07, укладеного між ОСОБА_3 і ВАТ «Банк Універсальний» та по іпотечному договору від 15 червня 2007 року, укладеного між ВАТ «Банк Універсальний» і ОСОБА_2;

04 листопада 2016 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав до суду заяву про забезпечення даного позову шляхом заборони ПАТ «Універсал Банк» вчиняти будь-які дії щодо передачі грошових вимог іншим (третім) особам по виконанню кредитного договору від 15 червня 2007 року №06-2359Г-07 та іпотечного договору від 15 червня 2007 року, до вирішення даної справи по суті. Заяву мотивував тим, що ПАТ «Універсал Банк», уникаючи вирішення з позивачем питання по врегулюванню заборгованості за кредитним договором, вчиняє дії щодо передачі свого права вимоги за кредитним договором від 15 червня 2007 року та за іпотечним договором від 15 червня 2007 року, іншим особам. Вказував, що кредитний договір та іпотечний договір не передбачають і не надають право банку відступлення права вимоги іншим особам, і такої згоди банку за іпотечним договором позивач, як іпотекодавець, не надавала, а тому представник позивача вважав, що передача ПАТ «Універсал Банк» права вимоги за вказаними вище договорами іншим особам призведе до порушення умов договору та порушення прав позивача на належне їй майно, яке є предметом іпотеки.

Вказана заява про забезпечення позову судами розглядалася неодноразово.

Останньою ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ПАТ «Універсал Банк» вчиняти будь-які дії щодо передачі грошових вимог іншим (третім) особам по виконанню кредитного договору від 15 червня 2007 року №06-2359Г-07, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «Банк Універсальний» та по виконанню іпотечного договору від 15 червня 2007 року, укладеного між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_2, до прийняття судом рішення по суті.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ПАТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що, вживши заходи забезпечення позову в обраний заявником спосіб, суд фактично вирішив спір по суті згідно заявлених позовних вимог. Вказує, що судом не враховано, що право вимоги грошових коштів від боржника є майновим правом кредитора ПАТ «Універсал Банк», яке йому належить, а тому при вжитті заходів забезпечення позову суд першої інстанції обмежив право банку на розпорядження таким правом, чим перешкоджає господарській діяльності ПАТ «Універсал Банк». Також вказує, що суд не звернув уваги на те, що у кредитному договорі від 15 червня 2007 року №06-2359Г-07 та іпотечному договору від 15 червня 2007 року, відсутні умови про заборону на заміну кредитора у зобов'язані, а наявність права кредитора відступити право вимоги без згоди боржника встановлене ч.3 ст.515 ЦК України та є юридичною презумпцією.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, оскільки при її постановленні судом враховано предмет і підстави позову, вжиті заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду про забезпечення позову без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, нова редакція якого набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому діючою редакцією ЦПК України.

У ч.3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій і вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що умови кредитного договору від 15 червня 2007 року та іпотечного договору від 15 червня 2007 року не передбачають і не надають право ПАТ «Універсал Банк» передавати свої права вимоги іншій особі за правочином. За таких обставин, та враховуючи зміст заявлених позовних вимог та предмет позову, суд дійшов висновку, що вид забезпечення позову шляхом заборони ПАТ «Універсал Банк» вчиняти певні дії є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.151 ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами ( ч.3 ст.152 ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної в постанові від 23 березня 2010 року, заходи забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Системний аналіз наведених вище вимог ст.ст.151, 152 ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи, свідчить про те, що законом не допускається вжиття таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 15 червня 2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, предметом якого є майновий комплекс загальною площею 7775,2 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1. Іпотечний договір укладено на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором від 15 червня 2007 року №06-2359Г-07.

Зі змісту позову вбачається, що ОСОБА_2 просить зобов'язати ПАТ «Універсал Банк» утриматися від вчинення дій щодо передачі грошової вимоги іншій особі по кредитному договору від 15 червня 2007 року №06-2359Г-07, укладеного між ОСОБА_3 і ВАТ «Банк Універсальний» та по іпотечному договору від 15 червня 2007 року, укладеного між ВАТ «Банк Універсальний» і ОСОБА_2; зобов'язати ПАТ «Універсал Банк» розглянути питання щодо укладення між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 договору щодо врегулювання спірних питань по заборгованості за кредитним договором від 15 червня 2007 року та за іпотечним договором від 15 червня 2007 року.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що позивач ОСОБА_2 не є стороною кредитного договору від 15 червня 2007 року, а тому відсутні підстави вважати про наявність спору між сторонами щодо вимог за цим кредитним договором.

Також судом першої інстанції не враховано, що вид забезпечення позову, який просить вжити ОСОБА_2 - заборонити ПАТ «Універсал Банк» вчиняти будь-які дії щодо передачі грошових вимог іншим (третім) особам по виконанню кредитного договору від 15 червня 2007 року №06-2359Г-07 та іпотечного договору від 15 червня 2007 року, є тотожним заявленим нею позовним вимогам і вжиття таких заходів судом буде означати вирішення спору наперед.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПАТ «Універсал Банк» вчиняти будь-які дії щодо передачі грошових вимог іншим (третім) особам по виконанню кредитного договору від 15 червня 2007 року №06-2359Г-07 та іпотечного договору від 15 червня 2007 року буде перешкоджати господарській діяльності ПАТ «Універсал Банк».

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було законних підстав для забезпечення позову ОСОБА_2

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення заяви про забезпечення позову, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді