Постанова № 73137600, 29.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 756/12038/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Васалатій К.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Мельничука В.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Херсонської митниці ДФС на постанову Оболонського районного суду м.Києва від 08 грудня 2017 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Херсонської митниці ДФС, Старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 3 м/п «Скадовськ» Херсонської митниці ДФС Катречка Дениса Маратовича, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування протоколу про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017 року, ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Херсонської митниці ДФС, Старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 3 м/п «Скадовськ» Херсонської митниці ДФС Катречка Дениса Маратовича, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування протоколу про порушення митних правил.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 29.01.2014 року серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки DAF модель TE47XE, реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 29.01.2014 року серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 є власником бортового напівпричепу марки CARDI модель 793-137, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Позивач вказує, що 07 жовтня 2015 року він позичив вищевказаний Автомобіль з Напівпричепом ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1), який час від часу здійснював технічний огляд вказаного Автомобіля з Напівпричепом, для того, щоб в межах Харківської області здійснити перевезення речей родича ОСОБА_4

Як вказано у позові, 13 жовтня 2015 року ОСОБА_4 зателефонував позивачу та повідомив його, що старшим державним інспектором відділу митного оформлення №3 м/п «Скадовськ» Херсонської митниці ДФС Катречко Денисом Маратовичем було складено 13 жовтня 2015 року Протокол про порушення митних правил №0688/50803/15 та вилучено зазначений Автомобіль та вказаний напівпричіп, за те, що ОСОБА_4 без згоди та без повідомлення позивача, як власника вказаного Автомобіля з Напівпричепом, «незаконно перетнув державний кордон України поза місцем розташування прикордонного пункту пропуску та поза місцем розташування митного органу».

Саме через службову недбалість старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 м/п «Скадовськ» Херсонської митниці ДФС Катречка Д.М. під час складання Протоколу від 13.10.2015 року, постановою Суворовського районного суду м. Херсон від 07 грудня 2015 року та постановою Апеляційного суду Херсонської області від 03 березня 2016 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1ст. 482 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 474 012 гривень з конфіскацією транспортного засобу марки DAF модель TE47XE, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки CARDI модель 793-137, реєстраційний номер НОМЕР_2, чим порушуються права позивача.

Тому посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить суд визнати протиправними дії Старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 3 м/п «Скадовськ» Херсонської митниці Державної фіскальної служби Катречко Д.М. по порушенню адміністративної справи про порушення митних правил при здійсненні митного контролю транспортного засобу марки DAF модель TE47XE, реєстраційний номер НОМЕР_1 та бортового напівпричепу марки CARDI модель 793-137, реєстраційний номер НОМЕР_2, які на праві власності належать ОСОБА_2, по складанню протоколу про порушення митних правил № 0688/50803/15 від 13 жовтня 2015 року, а також по внесенню в протокол неправдивих відомостей, визнати протиправним протокол про порушення митних правил № 0688/50803/15 від 13 жовтня 2015 року та скасувати його.

Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 08 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії старшого державного інспектора відділу оформлення № 3 м/п «Скадовськ» Херсонської митниці Державної фіскальної служби Катречка Дениса Маратавича щодо порушенню адміністративної справи про порушення митних правил при здійсненні митного контролю автомобілю «DAF» модель ТЕ47ХЕ, реєстраційний номер НОМЕР_1 та бортового напівпричепу марки «CARDI» модель 793-137, реєстраційний номер НОМЕР_2, які на праві власності належать ОСОБА_6.

Визнано протиправними дії старшого державного інспектора відділу оформлення № 3 м/п «Скадовськ» Херсонської митниці Державної фіскальної служби Катречка Дениса Маратавича щодо складанню протоколу про порушення митних правил № 03/15 від 13.10.2015 р. та внесенню в протокол неправдивих відомостей.

Визнано протиправним протокол про порушення митних правил № 0688/50803/15 від 13.10.2015 р. та скасовано його.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року відкрито та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 березня 2018 року об 09 год. 50 хв.

15 березня 2018 року відкладено судове засідання у зв'язку із клопотанням позивача та представника позивача про відкладення розгляду справи та продовжено строк до двох тижнів, призначено слухання на 29 березня 2018 року об 11 год. 10 хв.

29 березня 2018 року повторно на адресу Київського апеляційного адміністративного суду представником ОСОБА_2 - ОСОБА_7 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Подане клопотання представником апелянта обґрунтовано тим, що представник позивача ОСОБА_7 повинна взяти участь в іншому судовому засіданні призначеному на 09 год. 30 хв. 29.03.2018 року в Дарницькому районному суді м.Києва.

Як в клопотанні позивача про відкладення розгляду справи від 14 березня 2018 року, так і в клопотанні про відкладення розгляду справи від 29 березня 2018 року представник позивача ОСОБА_7 вказано про те, що між позивачем та адвокатом ОСОБА_8 закінчився строк договору про надання правової допомоги.

Із вище зазначеного, колегія суддів робить висновок про те, що дія договору закінчилась, а позивач нового договору не підписав.

Окрім зазначеного, ОСОБА_2 посилається на те, що 29 березня знаходиться на лікарняному, доказів на підтвердження зазначеного вище не надано.

Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Перевіривши матеріали справи та подане клопотання позивачем, колегія суддів вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Порядок відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді передбачено ст. 223 КАС України.

При цьому даною статтею передбачено підстави для відкладення розгляду справи або перерви в судовому засіданні.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 223 КАС України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що повістка повідомлення про день, час та місце судового засідання від 29 березня 2018 року у справі, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, була вручена особисто за довіреністю представнику ОСОБА_8 під підпис, 19 березня 2018 року.

Тобто, повістку повідомлення про призначення до розгляду апеляційної скарги у справі, на 11 год. 10 хв. 29 березня 2018 року, вручено представнику позивача 19 березня 2018 року.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

З огляду на те, що позивач та його представники повторно не з'явились в судове засідання, про день, час та розгляд зазначеної справи повідомлені належним чином, а також у зв'язку із тим, що розгляд зазначеної в клопотанні справи не перешкоджає подальшому перегляду в апеляційному порядку даної адміністративної справи та виходячи з правил ч. 1 ст. 223, ч.2 ст.205 КАС України колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи або перерви в судовому засіданні.

Таким чином, клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В постанові суду вказано, що в протоколі від 13.10.2015 року старшим державним інспектором відділу митного оформлення №3 м/п «Скадовськ» Херсонської митниці ДФС Катречко Д.М. було внесено неправдиві відомості відносно того, що ОСОБА_4 працює водієм - експедитором ПП «ОСОБА_2», а також в Протоколі від 13.10.2015 року не вказано, що автомобіль та напівпричіп на праві власності належать позивачу та те, що позивачем не надавалася згода ОСОБА_4 на переміщення автомобіля та напівпричепу через кордон України.

Окрім того, з'ясовано, що в Протоколі від 13.10.2015 року Інспектором Катречко Д.М. було внесено неправдиві відомості відносно того, що ОСОБА_4 «незаконно перетнув державний кордон України поза місцем розташування прикордонного пункту пропуску та поза місцем розташування митного органу», оскільки в Конституції України, яка має найвищу юридичну силу в Україні, чітко визначено, що Автономна Республіка Крим є частиною України, тому не могло бути здійснено жодного перетинання кордону.

При цьому відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_4 міг з АР Крим, яка згідно з Конституцією України й досі є частиною території України, міг на вищевказаному Автомобілі перетнути кордон.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний кордон України» державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Відповідно до ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Відповідно до ст. 134 Конституції України Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, 13.10.15 о 17 год. 01 хв. у зону митного контролю КПВВ «Каланчак» ВМО №1 митного поста «Скадовськ» Херсонської митниці ДФС із вільної економічної зони «Крим» заїхав транспортний засіб марки «DAF ТЕ 47 ХЕ» р.н. НОМЕР_1, куз. № НОМЕР_5 з н /причепом «CARDI 793-137» р.н. НОМЕР_2, куз. НОМЕР_6 під керуванням гр. України ОСОБА_4.

В ході прикордонного контролю було встановлено, що ОСОБА_4 незаконно перетнув Державний кордон України поза місцем розташування прикордонного пункту пропуску та поза місцем розташування митного органу (протокол про адміністративне правопорушення № 104450).

Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично - перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: ШК «Інспектор-2006» та ЄАІС було встановлено, що транспортний засіб комерційного призначення марки «DAF ТЕ 47 ХЕ» р.н. НОМЕР_1, куз. № НОМЕР_5 з причепом «CARDI 793-137» р.н. НОМЕР_2, куз. № НОМЕР_6 під керуванням гр. України ОСОБА_4 виїхав з митної території України 09.10.15 у 15:05 до Російської Федерації через пункт пропуску «Гоптівка», що розташований в Харківській області.

Згідно пояснення (протокол опитування в справі про порушення митних правил № 0688/50803/15 від 13.10.2015) водія ОСОБА_4 від 13.10.15 p., відібраного співробітником Херсонського прикордонного загону та пояснень, наданих митному органу стало відомо, що гр. України ОСОБА_4 слідував 11.10.15 р. на автомобілі комерційного призначення марки «DAF ТЕ 47 ХЕ» р.н. НОМЕР_1, куз. № НОМЕР_5 з н / причепом «CARDI 793-137» р.н. НОМЕР_2, куз. № НОМЕР_6, з території Російської Федерації за маршрутом порт «Кавказ» - порт «Крим» до ВЕЗ «Крим», що підтверджує наданими ним «Договор - заявка № 4» на ОСОБА_4 та чеками на автомобіль марки «DAF ТЕ 47 ХЕ» р.н. НОМЕР_1, з н/причепом «CARDI 793-137» р.н. НОМЕР_2, №00000008, 00000009.

Так, виходячи з конструкції адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України, а також роз'яснень, що містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №8 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику у справах контрабанду та порушення митних правил», суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю в особи вини у формі прямого умислу.

При цьому, за змістом ст. 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення наявність умислу є необхідною у всіх випадках, коли особа притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що може бути зроблено тільки навмисно. Вина у формі прямого умислу полягає в усвідомленні особою протиправного характеру вчиненої дії або бездіяльності, тобто їх незаконності, передбаченні її шкідливих наслідків та бажанні їх або свідомого допускання настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 4 МК України «митні формальності» - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи

Відповідно до ст. 4 МК України «товари» - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі».

Відповідно до ч. 1 розпорядження КМУ від 30.04.15 № 424-р «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» відомо, що у зв'язку із загостренням ситуації в Автономній Республіці Крим і вторгненням на територію України озброєних формувань, екстремістські налаштованих осіб та військовою агресією з боку Російської Федерації, блокуванням роботи пунктів пропуску через державний кордон (далі - пункти пропуску) та пунктів контролю, які розташовані в Автономній Республіці Крим, що призводить до неможливості провадження подальшої діяльності в них та перешкоджає здійсненню передбачених законодавством України видів державного контролю під час перетинання державного кордону, та відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово закрити пункти пропуску та пункти контролю.

Враховуючи, що територія Автономної Республіки Крим з 2014 року тимчасово окупована Російською Федерацією, то робота українських пунктів пропуску через державний кордон України на території АР Крим були тимчасово зупинені.

В'їзд на територію АР Крим дозволяється лише через визначені українським законодавством контрольні пункти: «Каланчак», «Чаплинка», «Чонгар», які розташовані і діють на території Херсонської області з адміністративним кордоном Автономної Республіки Крим.

В'їзд з Російської Федерації в Автономну Республіку Крим через міжнародний пункт пропуску Крим (порт-Крим) у м. Керчі - заборонений.

Вказані заборони також встановлені: Законом України від 12.08.2014 року «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», який врегульовує аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами; Положенням про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затвердженого постановою КМ України від 18.08.2010 року № 751 (в ред. 07.07.2015 року); Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 367, якою визначений «Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї», без перетинання державного кордону України, з визначенням таких контрольних пунктів.

Відповідно до ст. 458 Митного Кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним Кодексом України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Таким чином, гр. України ОСОБА_4 вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 482 МК України, а саме: переміщення транспортного засобу комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування органу доходів і зборів і без виконання митних формальностей (автомобіль марки БАБ ТЕ 47ХЕ р.н. НОМЕР_1 з н/причепом САІШІ 793-137 р.н. НОМЕР_2).

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 482 Митного кодексу України.

По даному факту 13.10.2015 старшим державним інспектором ВМО № 3 м/п «Скадовськ» Катречко Д.М. був складений протокол про ПМП № 0688/50803/15 за ч.1 ст. 482 МК України, вищенаведені предмета на вимогу ст. 511 МК України було вилучено як безпосередні предмети правопорушення.

На підставі вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що протокол про порушення митних правил №0688/50803/15 за ч.1 ст. 482 Митного кодексу України від 13.10.15р, відповідає вимогам чинного законодавства України та повністю фіксує порушення митних правил, вчиненого ОСОБА_4

Та зазначає, що старшим державним інспектором ВМО № 3 м/п «Скадовськ» Катречко Д.М. жодним чином не порушено норми чинного законодавства відповідно до якого він діяв під час складання протоколу.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 07.12.2015 року ОСОБА_4 визнано винним за ч. 1 ст. 482 МК України та накладено на нього штраф у розмірі 474 012, 00 грн. з конфіскацією безпосередніх предметів правопорушення.

Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_4 було подано апеляційну скаргу на вищезазначену постанову.

03.03.2016 року постановою Апеляційного суду Херсонської області по справі № 668/13524/15-п, апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Херсона - без змін.

Постанова набрала законної сили та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що зазначеними вище судами досліджувався оскаржуваний у даній справі протокол про адміністративне правопорушення та встановлено правомірність його винесеного.

На виконання вимог ст. 541 МК України та ст.ст. 2, 7, 8, 12, 17, 18, 22 Закону України «Про виконавче провадження», Херсонською митницею ДФС 31.03.2016 року було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження в частині конфіскації предметів правопорушення.

11.04.2016 року постановою головного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП№50762644 - відкрито виконавче провадження.

Копію даної постанови було направлено Херсонській митниці ДФС та ОСОБА_4 11.04.2016 року супровідним листом №2275.

12.04.2016 року актом прийому - передачі майна № 33 транспортний засіб марки «ПАБ ТЕ 47 ХЕ» р.н. НОМЕР_1, куз. № НОМЕР_7 з н / причепом «САКЛІ 793-137» р.н. НОМЕР_2, куз. № НОМЕР_8, ключ запалювання транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 - в присутності державного виконавця, представника митниці ДФС було передано 12.04.2016 року.

Таким чином, з 12.04.2016 року безпосередні предмети правопорушення в володінні Херсонської митниці ДФС не перебувають.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що ОСОБА_4 підтверджено, що він дійсно перетнув державний кордон поза пунктами митного контролю та здійснював перевезення товару та його розмитнення.

Щодо посилання на те, що автомобіль не належить на праві власності порушнику митних правил, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до вимог Митного кодексу та роз'яснень, що містяться у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 р. № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», товари (предмети порушення митних правил), транспортні засоби, які використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України, підлягають конфіскації незалежно від того, чи є ці товари і транспортні засоби власністю правопорушника.

Та зазначає, що зазначеним вище рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 07.12.2015 року, встановлена вина ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, накладено на нього штраф з конфіскацією безпосередніх предметів правопорушення.

Щодо вимоги про скасування протоколу про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України (редакція чинна на момент винесення судового рішення у справі), компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Під час розгляду таких спорів судам необхідно враховувати, що до правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) пропритягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб'єктами владних повноважень (крім суду), та рішення державних виконавців чи/або інших посадових осіб органів державної виконавчої служби під час здійснення ними виконавчого провадження.

Так, фіксація адміністративного правопорушення відбувається за допомогою протоколу.

Наслідком вчиненого правопорушення та застосування штрафу є постанова.

Колегія суддів зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог чинного законодавства та зазначає, що не підлягає оскарженню оскільки не є нормативно - правовим актом, кяий підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог ст.17 КАС України.

Щодо посилання про те, що відомості внесені до протоколу є неправдивими, колегія суддів зазначає наступне.

Так, жодних доказів передбачених ст.72 КАС України (редакція чинна на момент винесення судового рішення у справі), які можуть підтверджувати зазначене вище позивачем у справі так і не надано.

На підставі вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що протокол про порушення митних правил №0688/50803/15 за ч.1 ст. 482 Митного кодексу України від 13.10.15 р., відповідає вимогам чинного законодавства України та повністю фіксує порушення митних правил, вчиненого ОСОБА_4 та зазначає, що старшим державним інспектором ВМО № 3 м/п «Скадовськ» Катречко Д.М. жодним чином не порушено норми чинного законодавства відповідно до якого він діяв під час складання протоколу.

Щодо посилання на те, що неправомірно у задоволенні клопотання Херсонській митниці ДФС про закриття провадження відмовлено, колегія суддів зазначає наступне.

Апелянт у справі посилався на те, що відкрито провадження між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме: справа №756/12038/17, №766/688/16-ц та №766/1404/17.

Судом першої інстанції ухвалою від 06.11.2017 року відмовлено у задоволенні вище зазначеного клопотання відповідача у справі та відмовлено ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у відкритті апеляційного провадження оскільки судове рішення не підлягає оскарженню керуючись п.1 ч.5 ст.189 КАС України.

На момент винесення судового рішення у даній справі, а саме 08.12.2017 року провадження у справах закриті не були, провадження у справі №766/688/16-ц зупинено до вирішення по суті судової справи №766/1404/17, та ухвалою від 17.01.2018 у справі №766/1404/17 позовну заяву залишено без розгляду.

На підставі вище зазначеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що дані справи на, які посилається відповідач як на підставу для закриття провадження у даній справі не впливають на розгляд даної справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку щодо задоволення позовних вимог, а тому постанова суду першої інстанції має бути скасована з постановленням нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 229, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Херсонської митниці ДФС - задоволити.

Постанову Оболонського районного суду м.Києва від 08 грудня 2017 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Херсонської митниці ДФС, Старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 3 м/п «Скадовськ» Херсонської митниці ДФС Катречка Дениса Маратовича, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування протоколу про порушення митних правил- відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 03 квітня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: В.П. Мельничук,

В.А. Твердохліб