Постанова № 73125154, 02.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/168/18 Головуючий у суді першої інстанції: Войтенко Т.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/3113/2018 Доповідач у суді апеляційної інстанції : Прокопчук Н.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:головуючого: судді-доповідача: ПрокопчукН.О.

суддів: Саліхова В.В., Семенюк Т.А.,

розглянувши у порядку ст.369 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу судді Подільського районного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року

в цивільній справі за матеріалами позову ОСОБА_3 до Державного реєстратора Троценка Юрія МиколайовичаДержавного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання дій протиправними, скасування рішення та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 08.02.2018 року позовну заяву ОСОБА_3 було повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вищевказану ухвалу та направити справу в суд першої інстанції для подальшого розгляду. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказує, що нею було вчасно усунуто недоліки позовної заяви відповідно до вимог суду, визначених в ухвалі від 12.01.2018 р. про залишення її позовної заяви без руху. Зазначає, що дії судді при постановленні оскаржуваної узвали не відповідають принципам законності, незалежності та неупередженості.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України ( у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XIIПрикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із вищевикладеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, суддя виходив з того, що позивачем не було виконано в повному обсязі вимоги ухвали суду від 12.01.2018 р. про залишення позовної заяви без руху, а відтак вона підлягає повернення позивачу.

Колегія суддів не може у повній мірі погодитися із такими висновками судді з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 у січні 2018 року звернулася до Подільського районного суду м. Києва із позовом до Державного реєстратора ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» Троценка Ю.М. та просила визнати дії державного реєстратора незаконними, а також визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного договору № 04/I-765 від 15.10.2007 р.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12.01.2018 р. позовну заяву ОСОБА_3 було залишено без руху та надано п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків. В даній ухвалі було запропоновано позивачу конкретизувати процесуальний статус осіб, які беруть участь у справі, та конкретизувати позовні вимоги таким чином, щоб у разі задоволення позову відбулося поновлення прав позивача шляхом поновлення запису про право власності на квартиру за позивачем. Також було вказано на необхідність сплати судового збору по 704,80 грн. з кожної вимоги немайнового характеру або надання документу на підтвердження звільнення від сплати судового збору.

05.02.2018 р. ОСОБА_3 на адресу Подільського районного суду м. Києва було направлено заяву про усунення недоліків, нову редакцію позовної заяви та квитанцію про сплату судового збору у розмірі 704, 80 грн.

У новій редакції позовної заяви ОСОБА_3, фактично за вказівкою суду, зазначила відповідачем окрім Троценка Ю.М. - Державного реєстратора ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ», ПАТ «Укрсоцбанк» та заявила нову позовну вимогу про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1.

А відтак, ОСОБА_3 на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху було подано нову позовну заяву, в якій були зазначені нові учасники справи та заявлено нову позовну вимогу майнового характеру, яка нею не заявлялася при зверненні до суду з позовною заявою в попередній редакції.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_3, суд вказав, що нею не було усунуто в повному обсязі недоліки позовної заяви, про які зазначав суд в ухвалі від 12.01.2018 р., а саме надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 704, 80 грн., тоді як позивачу було запропоновано сплатити по 704, 80 грн. з кожної заявленої нею вимоги.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що при поданні нової позовною заявою ОСОБА_3 звернулася до суду не лише з вимогами немайнового, а і майнового характеру, за який передбачена сплата судового збору за іншими ставками відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави не сплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

А відтак, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_3 саме на виконання ухвали суду було подано позовну заяву в новій редакції, в який раніше заявлені позовні вимоги доповнено вимогами майнового характеру, суду необхідно було визначити розмір судового збору, що підлягав сплаті за новими позовними вимогами, та надати додатковий строк на усунення недоліків шляхом доплати судового збору .

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Так,у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тому, повернення позивачу позовної заяви з підстав несплати судового збору є передчасним з огляду на подання ОСОБА_3 позовної заяви в новій редакції зі зміненими позовними вимогами.

З врахуванням викладеного, погодитись з постановленою ухвалою неможливо, вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379,381, 382 ЦПК( у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року) України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Подільського районного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року скасувати. Справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач:

Судді: