Ухвала суду № 73124564, 29.03.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/1054/18 Головуючий у І інстанції Пантелієнко В.Г. Провадження № 11-сс/795/121/2018 Категорія - Доповідач Акуленко С. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів Баглая І.П., Демченка О.В.,

секретаря судового засідання Лозинського А.А.

з участю прокурора Сидоренка О.В.

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна – ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 березня 2018 року про накладення арешту на майно: грошові кошти 54 100 доларів США та на грошові кошти 250 Євро,-

У С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 березня 2018 року клопотання прокурора задоволено.

Накладено арешт на майно вилучене в ході обшуку у приміщенні будівлі по вул. Прилуцька,87 в м. Ніжині 15.03.2018 року, а саме: грошові кошти купюрами по 100 доларів США на загальну суму 54 100 доларів США та на грошові кошти купюрами по 10 Євро в кількості 4 штуки, купюрами по 50 Євро в кількості 1 штука, купюрами по 20 Євро в кількості 8 штук на загальну суму 250 Євро з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12017270180001458 від 10.11.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що підставою накладення арешту на майно є збереження речових доказів та забезпечення кримінального провадження.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та винести нову, якою відмовити прокурору в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно. Вказує, що судом першої інстанції не вказано підстав накладення арешту на майно. Прокурором у своєму клопотанні не доведено, що діяльність ФОП ОСОБА_4 пов’язана із підприємствами щодо яких здійснюється розслідування кримінальних правопорушень. Кошти, які знаходились в сейфі належать ОСОБА_4, які вона отримала від ведення підприємницької діяльності. Сума 50 000 доларів взята як позика у ОСОБА_5, що підтверджено показаннями та розписками, які не потребують обов’язкового нотаріального посвідчення. Відсутність обґрунтованих підозр в рамках кримінального провадження. При накладенні арешту не враховано обставини, передбачені ч. 2 ст. 173 КПК України. Також, вказує, що ОСОБА_4 не є особою, щодо якої може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора Сидоренка О.В., який вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до частини 2 вказаної статті завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження.

З матеріалів провадження вбачається, що вилучені під час обшуку гроші були визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні та наявні підстави вважати, що вони були отримані злочинним шляхом.

Також, колегія суддів погоджується з позицією слідчого судді, щодо критичного ставлення до показань свідка ОСОБА_6, що 50000 доларів США він передав на зберігання ОСОБА_4

Крім того, судом встановлено, що під час проведення слідчих дій проводились НСРД, про що прокурор надав протокол для ознайомлення.

Відповідно до вказаного протоколу, ОСОБА_7 розмовляв та домовлявся з ОСОБА_4, щоб сказати, що гроші 50 000 доларів США залишив племінник ОСОБА_6

Також, слідчим суддею правильно вказана мета накладення арешту на майно, а саме збереження речових доказів та забезпечення кримінального провадження, а як наслідок – підстави для накладення арешту.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що всі обставини на які вказує адвокат ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі є безпідставними.

Посилання апелянта на відсутність обґрунтованих підозр в рамках кримінального провадження, колегія вважає такими, що ніяким чином не впливає на накладення арешту на майно.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до переконання про правильність прийнятої ухвали районним судом та необґрунтованість доводів адвоката ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 170, 404, 407, 419, 422 КПК України колегія –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 березня 2018 року про накладення арешту на майно: грошові кошти 54 100 доларів США та на грошові кошти 250 Євро - без зміни.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_8 ОСОБА_1 ОСОБА_9