Постанова № 73103600, 21.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"21" березня 2018 р. м. Дніпро справа № 808/2749/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 р. (суддя Срельнікова Н.В., м. Запоріжжя)

у справі № 808/2749/17

за позовом Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

до Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

про визнання протиправними дій, скасування повідомлення та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У вересні 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії заступника начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Андрієнко Світлани Валеріївни щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;

- скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № 7432 від 22.08.2017 р.;

- зобов'язати Кам'янсько-Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області прийняти до виконання та проводити виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" за виконавчим документом - постановою про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 № 16 від 29.03.2013 р. на суму 1717 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 р. в задоволенні позову відмовлено повністю. Постанова мотивована необґрунтованістю позовних вимог позивача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що повідомлення про повернення виконавчого документа - постанови № 16 від 29.03.2013 р. без прийняття до виконання винесено відповідачем 22.08.2017 року, тобто з порушенням строку, встановленого ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження". Підставою для повернення постанови № 16 від 29.03.2013 р. стало те, що стягувачем не подано заяву про примусове виконання вказаної постанови.

Статтею 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Постанова по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_2 № 16 від 29.03.2013 р. винесена управлінням Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що станом на 25.07.2017 р. (на дату направлення постанови № 16 від 29.03.2013 р. на примусове виконання) управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 1055 від 16.12.2015 р. "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" та № 988 від 21.12.2016 р. "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" було припинено шляхом реорганізації. Правонаступником припиненого управління є позивач у справі - Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Незважаючи на це, суд дійшов до висновку, що заява про примусове виконання постанови по адміністративній справі стосовно ОСОБА_2 № 16 від 29.03.2013 р. повинна подаватися управлінням Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області, яке ліквідовано.

Відповідно до ст. 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми адміністративних стягнень є одним із джерел формування коштів Пенсійного фонду, тобто позивач, як правонаступник, є заінтересованою особою у стягненні штрафу, накладеного відповідно до постанови № 16 від 29.03.2013 р.

Враховуючи, що іншого порядку примусового виконання рішень ніж встановленого Законом України "Про виконавче провадження" діючим законодавством не передбачено, позивач звернувся із заявою про примусове виконання постанови № 16 від 29.03.2013 р.

Суд також посилається на положення ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", яка нібито надає позивачу право звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (її ліквідації) право на заміну сторони виконавчого провадження на його правонаступника, передбачене ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", може бути реалізовано лише в рамках відкритого виконавчого провадження.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

Позивач надіслав апеляційному суду заяву про розгляд справи без його участі.

В судове засідання представники учасників процесу не з'явилися, повідомлені належним чином, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 29.03.2013 р. начальником управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області Цигрик О.А. винесено постанову №16 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_2, керівника ПП "Атей-Охорона", до адміністративної відповідальності, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування", ч. 5 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі 1717 гривень. Стягувачем у вказаній постанові зазначено управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області.

З метою примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення № 16 від 29.03.2013 р. позивач надіслав відповідачу заяву про примусове виконання постанови № 16 від 29.03.2013 р., яка була отримана останнім 25.07.2017 р. за вих. №2599/11.

22.08.2017 р. заступником начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Андрієнко Світланою Валеріївною прийнято повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Повідомлення мотивовано посиланням на те, що стягувач - управління Пенсійного фонду України у Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області не подав заяву про примусове виконання рішення та на положення п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки:

- стягувачем відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення № 16 від 29.03.2013 р. зазначено Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області, а позивач не є безпосереднім правонаступником управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі, тому у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття до виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення № 16 від 29.03.2013 р.;

- посилання позивача на порушення відповідачем строків надіслання йому як стягувачу оскаржуваного повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.08.2017 р. є необґрунтованими, оскільки ст. 4 Закону України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII та п. 4 Інструкції регламентують строки надіслання таких повідомлень стягувачу, а не порядок їх прийняття. У даному випадку позивач оскаржує дії відповідача саме щодо повернення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.08.2017 р., а не бездіяльність відповідача щодо не надіслання позивачу такого повідомлення;

- позивач не навів суду доказів та обставин, які б сукупно або окремо свідчили, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.08.2017 р. було прийнято відповідачем поза межами його повноважень та у незаконний спосіб, необґрунтовано, дискримінаційно, непропорційно, із порушенням розумного строку;

- повноваження на повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання належать до виключної компетенції відповідного органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. У свою чергу, зобов'язання відповідача прийняти до виконання та проводити передбачені законом виконавчі дії за виконавчим документом фактично є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача прийняти до виконання та проводити передбачені законом виконавчі дії за постановою управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області по справі про адміністративне правопорушення № 16 від 29.03.2013 р. не підлягають задоволенню;

- позивачем не надано достатніх та переконливих доказів, які б свідчили про протиправність дій відповідача щодо повернення позивачу виконавчого документа без прийняття до виконання та, як наслідок, протиправність повідомлення відповідача про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.08.2017 р.;

- відповідач спростував всі обставини, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову позивачу у задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 3 ст. 2 КАС України (в редакції, чинній на час вирішення спору судом першої інстанції) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржене повідомлення від 22.08.2017 р. мотивовано тим, що стягувач - управління Пенсійного фонду України у Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області не подав заяву про примусове виконання рішення та посиланням на положення п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу, строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1055 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області з 01.04.2016 реорганізовано шляхом злиття в Кам'янсько-Дніпровське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 р. № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" Кам'янсько-Дніпровське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 31.03.2017 року реорганізовано шляхом злиття в Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Зі змісту постанови про адміністративне правопорушення від 29.03.2013 № 16 вбачається, що вона неодноразово направлялася стягувачем та поверталася без виконання у зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Енергодарським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області направлено заяву за № 2599/11 від 25.07.2017 року щодо примусового виконання постанови про адміністративне правопорушення № 16 від 29.03.2013 р., до якої долучив постанову про адміністративне правопорушення № 16 від 29.03.2013 р. В заяві позивач також інформував відповідача про реорганізацію позивача, яка відбулась на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 р. № 988.

Оцінку зазначеним обставинам відповідач в повідомленні від 22.08.2017 р. не надав, не конкретизував, що є підставою повернення виконавчого документа - його невідповідність вимогам закону та в чому вона полягає або не подання заяви про примусове виконання рішення.

Отже, оскаржене позивачем повідомлення від 22.08.2017 р. не відповідає вимогам щодо його обґрунтованості, що є підставою для його скасування.

Позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій заступника начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Андрієнко Світлани Валеріївни щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, за висновком колегії суддів, не підлягають задоволенню, оскільки вчинені в межах наданих їй повноважень.

Щодо решти повних вимог колегія суддів зазначає, що у рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача у цій справі є скасування повідомлення заступника начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Андрієнко Світлани Валеріївни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.08.2017 р. та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача № 2599/11 від 25.07.2017 р. з урахуванням висновків суду.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду від 04 грудня 2017 р. з прийняттям нової - про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 р. у справі № 808/2749/17 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Скасувати повідомлення заступника начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Андрієнко Світлани Валеріївни від 22.08.2017 року, яким повернуто без прийняття до виконання постанову по справі про адміністративне правопорушення № 16 від 29.03.2013 р.

Зобов'язати Кам'янсько-Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області розглянути заяву Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №2599/11 від 25.07.2017 р. з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в тридцятиденний строк шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду відповідно до ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко