Постанова № 73103594, 29.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2018 року справа № 808/2806/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В. Шальєвої В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі №808/2806/17 (головуючий 1-ї інстанції Татаринов Д.В.) за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне територіальне управління юстиції в Запорізькій області про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 21.09.2017 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, (третя особа - Головне територіальне управління юстиції в Запорізькій області), в якому просив:

- скасувати повідомлення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюрбицького А.В. від 15 вересня 2017 року вихідний №18813-6-034 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області прийняти до виконання та виконати виконавчий лист Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/2384/16, виданий 31 січня 2017 року, відкрити за ним виконавче провадження та вжити заходів щодо його примусового виконання за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 02891463).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати таке та прийняти постанову про задоволення позовних вимог.

Відповідач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

31 січня 2017 року на виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі №808/2384/16 видано виконавчий лист, за яким підлягає стягненню на користь ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області сплачений судовий збір у сумі 1378,00 грн. з відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с.8-9).

Зазначений виконавчий лист надійшов для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

15.09.2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицьким А.В. складено повідомлення №18813-6-034 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (а.с.10-11).

В обгрунтування повідомлення зазначається, що перевіркою даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців за назвою - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, встановлено, що дані відсутні. В той же час, за кодом 02891463 значиться юридична особа - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області. Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області не є юридичною особою, що унеможливлює його участь у виконавчому провадженні в якості сторони виконавчого провадження. Окрім цього, відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Також, даним повідомленням стягувачу рекомендовано звернутися безпосередньо до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів боржника.

Не погодившись з таким повідомленням, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, що підстави для зобов'язання відповідача прийняти до виконання та виконати виконавчий лист, відкрити за ним виконавче провадження та вжити заходів щодо його примусового виконання за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відсутні.

Колегія суддів не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції в частині обґрунтування висновків суду з наступних підстав.

Розглядаючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області є належним відповідачем у справі. Проте така позиція суду є помилковою з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Указом Президента України від 06.04.2011 року №385/2011 затверджено Положення про Державну виконавчу службу України, відповідно до пункту 7 якого ДВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України.

Згідно із Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року №229, Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до закону.

З 07.04.2015 року вказане Положення про Державну виконавчу службу України втратило чинність у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 року №150, якою погоджено пропозицію Міністерства юстиції щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року №17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» функцій і повноважень Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, які припинені.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року №17 ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, покладено на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м.Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Крім того, пунктом 2 зазначеної постанови встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за №1302/29432, органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані вище органи державної виконавчої служби. У зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Враховуючи те, що наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, у разі подання позовної заяви до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, необхідно за правилами статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судом першої інстанції) здійснювати заміну неналежного відповідача на належного.

Відповідно до частини першої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судом першої інстанції), суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Отже, вказаними нормами встановлено, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції.

Під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що в даній справі позивач звернувся до неналежного відповідача та не допустив його заміну, що призвело до порушення норм процесуального законодавства.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції за приписами Кодексу адміністративного судочинства України не наділений повноваженнями щодо здійснення заміни неналежного відповідача під час апеляційного розгляду справи, тому, відповідно, підстави для задоволення позову до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відсутні.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, проте неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в його мотивувальній частині.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі № 808/2806/17 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі № 808/2806/17 змінити в його мотивувальній частині.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: В.А. Шальєва