Ухвала суду № 73080532, 26.03.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3865/18

У Х В А Л А

26 березня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі судді Науменко А.В., дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 реєстратор Приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_4 про захист прав споживача шляхом визнання недійсним кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки та скасування рішення та реєстрації про право власності, -

ВСТАНОВИВ:

Приморським районним судом м. Одеси під головуванням судді Науменко А.В. слухається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 реєстратор Приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_4 про захист прав споживача шляхом визнання недійсним кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки та скасування рішення та реєстрації про право власності.

Разом з позовною заявою позивач надав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована за Публічним акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_2» (код ЄДРПОУ 14282829) та забороною усім державним реєстраторам, у тому числі акредитованим суб'єктам та нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2.

Представник позивача вказує на те, що ОСОБА_1 подана позовна заява до ПАТ «ПУМБ» про захист прав споживача шляхом визнання недійсним кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки та скасування рішення та реєстрації про право власності. Підставою для задоволення позовних вимог є недодержання Банком при укладенні Кредитного договору вимог Закону України "Про захист прав споживачів". На підтвердження виконання вимог вказаного закону Банком в матеріали кредитної справи було вкладено Додаток № 2 до Кредитного договору. Однак, згідно Висновку судово-почеркознавчої експертизи № 2103/02 від 24.05.2017 року підписи від імені ОСОБА_5 у вказаних документах виконані не самим ОСОБА_6, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_5

У липні 2017 року ОСОБА_2 вчинив дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовий спосіб, шляхом прийняття у власність предмета іпотеки - квартири N° 31 по проспекту Шевченка, 4-Б в м. Одесі.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що між сторонами виник реальний спір щодо правомірності дій Банку в процесі підготовки та видачі кредиту, та, як наслідок, правомірність переходу права власності на предмет іпотеки в порядку позасудового звернення стягнення.

При цьому з доданих до позову документів вбачається, що квартира, яка є предметом Іпотеки була придбана не за кредитні кошти.

У випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 реєстрація права власності на квартиру, яка наразі вчинена на користь Банку, буде скасована та поновлена за покійним чоловіком ОСОБА_5 Після цього ОСОБА_1 зможе в порядку спадкування оформити квартиру на себе.

Разом з тим, в процесі розгляду справи ОСОБА_2 може відчужити квартиру третім особам, що утруднить виконання можливого рішення суду, оскільки для ОСОБА_1 необхідно буде або залучати до цієї справи нових власників, або ж звертатися до суду з самостійним позовом до нових власників.

Задля уникнення можливості Банку відчужити квартиру, вважаю за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру та заборони усім державним реєстраторам, у тому числі акредитованим суб'єктам та нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1.

Такі заходи забезпечення позову зафіксують теперішнє становище сторін до моменту вирішення спору по суті.

Наявність арешту на квартиру не дозволить нотаріусу посвідчити будь-який з договорів відчуження майна. Разом з тим, відповідно до змісту п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин може скластися ситуація за якої ОСОБА_2 відчужить спірне майно в рамках цивільної або господарської справи, і реєстратор буде зобов'язаний провести реєстрацію права власності на підставі судового рішення.

При цьому, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відчуження або не відчуження квартири, що є предметом кредитного договору, договору поруки, іпотечного договору, дійсність якого оскаржується, залежить виключно від волі Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2» та може відбутися у будь- який час, то можуть виникнути обставини, що утруднять чи зроблять неможливим виконання рішення суду по суті спору в майбутньому.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено наступне.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за наявності яких законодавець встановив обов'язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення (ч. 3 ст. 154 ЦПК України).

Враховуючи викладене, дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

При забезпеченні позову суддя бере до уваги те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання майбутнього рішення суду, та накладення арешту на квартиру, на думку суду, у повній мірі забезпечить позовні вимоги в межах предмету спірних відносин між сторонами. При цьому суд не може вжити заходи забезпечення , яки є фактично тотожними задоволенню позовних вимог до вирішення спору по суті.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання в частині заборони усім державним реєстраторам, у тому числі акредитованим суб'єктам та нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, тому як таки дії неможливі при наявності арешту на майно.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст.149-154, 157, 353 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 реєстратор Приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_4 про захист прав споживача шляхом визнання недійсним кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки та скасування рішення та реєстрації про право власності – задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована за Публічним акціонерним товариством "Перший Український ОСОБА_2" (КОД ЄДРПОУ 14282829).

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

-стягувач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 65044, АДРЕСА_3

-боржник: "Перший Український ОСОБА_2", ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси.

Суддя А.В.Науменко

26.03.2018