Рішення № 73075100, 23.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3142/17

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – на підставі довіреності № 12-1 від 01.12.2017р.;

від відповідача-1: ОСОБА_2 - на підставі довіреності № 6 від 15.01.2018р.;

від відповідача-2: ОСОБА_3 – на підставі довіреності № 63/А від 26.09.2017р.;

від відповідача-3: не з`явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська правова компанія" до відповідачів ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Одеській області (відповідач – 1), Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені” (відповідач – 2) та Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" (відповідач – 3), про визнання незаконними та скасування рішення і наказу, визнання недійсним договору оренди державного нерухомого майна та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська правова компанія" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Одеській області, Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені” та Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт", в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення конкурсної комісії ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Одеській області, оформлені протоколом № 243 з метою формування списку учасників для участі у конкурсі на право укладення договору оренди державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі ДП "Ренійський морський торговельний порт", від 25.12.2014р. та наказ начальника вищевказаного відділення «Про затвердження протоколу засідання конкурсної комісії від 25.12.2014р. № 243 на право укладення договору оренди державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі ДП "Ренійський морський торговельний порт", №1617 від 25.12.2014р.;

- визнати недійсним з моменту укладення договір оренди нерухомого майна, що належить державної власності б/н від 13.01.2015р., укладений між ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені»;

- зобов’язати вищевказане відділення Фонду провести незалежну оцінку вартості державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі ДП «Ренійський морський торговельний порт», а саме нежитлових приміщень критого вантажного складу № 6, інв. №899, реєстровий № 01125809.1.ГЯШТОЯ175. площею 8103,00 кв.м., що розміщені за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188;

- зобов’язати РВ ФДМУ по Одеській області призначити та провести конкурс на право укладення вищевказаного договору оренди, на умовах конкурсу, визначених в опублікованій 25.06.2014р. РВ ФДМУ по Одеській області в газеті «Відомості приватизації» № 25 (822) інформації щодо проведення конкурсу на укладення в договору;

- зобов’язати ДП «Ренійський морський торговельний порт» вжити всіх необхідних заходів щодо підготовки та проведення конкурсу на право укладення договору оренди державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі ДП «Ренійський морський торговельний порт», а саме нежитлових приміщень критого вантажного складу № 6, інв. №899, реєстровий № 01125809.1.ГЯШТОЯ175. площею 8103,00 кв.м., що розміщені за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, на умовах конкурсу, визначених в опублікованій 25.06.2014р. РВ ФДМУ по Одеській області в газеті «Відомості приватизації» № 25 (822) інформації про проведення конкурсу на укладення відповідного договору оренди;

- стягнути солідарно з відповідачів витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 8000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення з боку ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Одеській області Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна за результатами якого було визначено переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені”, у зв’язку із чим між ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені” (орендар) та Державним підприємством "Ренійський морський торговельний порт" (балансоутримувач) було укладено договір оренди державного нерухомого майна, який позивач просить визнати недійсним, та визнати незаконним та скасувати рішення конкурсної комісії ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Одеській області, що стало підставою для укладання вищезазначеного договору.

Так, зазначає, що 25.06.2014р. РВ ФДМУ по Одеській області було опубліковано в газеті «Відомості приватизації» №25 (822) інформацію про проведення конкурсу на укладення договору оренди вищевказаного майна.

Листом від 04.07.2014р. відділенням Фонду було повідомлено його про умови участі у вказаному конкурсі та необхідність подання матеріалів та документів, передбачених Порядком проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого постановою КМУ № 906 від 31.08.2011р.

Позивач стверджує, що ним на виконання таких вимог було подано повний пакет документів, однак 16.07.2014р. відповідачем було його повідомлено про скасування проведення конкурсу на прохання Міністерства інфраструктури України.

В подальшому регіональним відділенням Фонду було призначено нову дату проведення конкурсу, про що зроблено відповідну публікацію в газеті «Відомості приватизації» №49 (846) від 10.12.2014р.

При цьому позивач зазначає, що РВ ФДМУ по Одеській області змінило умови конкурсу, що мав відбутись 16.07.2014р., оголошення про проведення якого було раніше опубліковано в газеті „Відомості приватизації” № 25 (822) від 25.06.2014р., а саме умови конкурсу доповнено новим п. 2 в наступній редакції: „2. Внесення орендної плати орендарем за користування об’єктом оренди протягом трьох днів після укладення договору оренди в повному обсязі за 12 місяців.”; п. 3 умов конкурсу виключено; умови конкурсу доповнено новим п. 15, який викладено в наступній редакції: „15. Заборона суборенди, приватизації та переходу права власності на орендоване майно до третіх осіб”.

Згідно нових умов, конкурс буде проведено о 10:00 через 20 календарних днів з дати публікації інформації в газеті „Відомості приватизації” у РВ ФДМУ по Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15,5 поверх, кімн. 503. Кінцевий строк прийняття пропозицій до договору оренди, що відповідають вимогам конкурсу – не більше ніж за 3 робочих дні до дати проведення конкурсу до 17:00.

З урахуванням зазначеного, позивач, посилаючи на положення ст.ст.251 та 253 ЦК України, вважає, що кінцевий строк прийняття пропозицій припадає на 25.12.2014р., а дата проведення конкурсу на 31.12.2014р. та зазначає, що саме у вказаний строк ним було подано відповідний пакет документів для допуску до конкурсу.

При цьому вказує, що 31.12.2014р. на його адресу від вищевказаного відділення Фонду надійшов лист від 17.12.2014р., зданий на пошту 24.12.2014р., згідно якого останнє повідомило його про те, що кінцевим строком прийняття пропозицій від претендента (заяв про оренду) – не більше ніж 3 робочих дні до дати проведення конкурсу, а саме 24.12.2014р. Конкурс буде проведено 30.12.2014р. о 10 год. 00 хв.

Надалі, як зазначає позивач, йому стало відомо, що 25.12.2014р. конкурсною комісією було складено протокол № 243, згідно якого було вирішено укласти договір оренди з єдиним претендентом – ТОВ „Агро-Рені”, а конкурс вважати таким, що не відбувся у зв’язку із ненадходженням необхідної кількості заяв про участь у конкурсі, за результатами якого між вищевказаними сторонами 13.01.2015р. було укладено відповідний договір оренди.

Вказані обставини, на думку позивача, порушують його права, оскільки його було неправомірно позбавлено можливості прийняти участь у конкурсі.

Так, вважає, що Орендодавець не мав права змінювати умови проведення конкурсу. Оскільки це є порушенням абз. 2 та абз. 3 п. 5 вищевказаного Порядку, а також не мав права відмовити у прийнятті конкурсної пропозиції та відмови у допуску позивача в конкурсі.

Крім того, позивач стверджує, що відповідачем при порушенні п. 19 Порядку було порушено вимоги абз. 2 п.18, згідно якого, у разі коли пропозиція тільки одного претендента відповідає умовам конкурсу, аукціон з визначення розміру орендної плати не проводиться і з таким претендентом укладається договір оренди.

Зазначені обставини призвели до звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська правова компанія" до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2017р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська правова компанія" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3142/17, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.01.2018р.

09.01.2018р. до канцелярії суду від відповідача у справі – ТОВ „Агро-Рені” надійшов відзив на позовну заяву (а.с.125-131), згідно якого останній просить суд провадження у справі № 916/3142/17 в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення РВ ФДМУ по Одеській області, оформлене протоколом № 243 від 25.12.2014р. та наказу начальника вищевказаного відділення Фонду „Про затвердження протоколу засідання конкурсної комісії від 25.12.2014р. № 243 на право укладення договору оренди державного майна, яке обліковується на балансі ДП „Ренійський морський торговельний порт” № 1617 від 25.12.2014р. закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити повністю.

Так, зазначає, що вищевказані вимоги про визнання протиправним та скасування рішення РВ ФДМУ по Одеській області, оформлене протоколом № 243 від 25.12.2014р. та наказу начальника вищевказаного відділення Фонду „Про затвердження протоколу засідання конкурсної комісії від 25.12.2014р. № 243 не підлягають розгляду у господарському суді, оскільки це акти (рішення) суб’єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, а відтак такі спори підвідомчі адміністративному суду.

Щодо посилань позивача стосовно неможливості зміни умов конкурсу відповідач вказує, що зміна таких умові відбулася з ініціативи Міністерства інфраструктури України, яке є органом управління майном та яке у відповідності до ст. 6 Закону України „Про управління об’єктами державної власності” скористалося таким правом

Крім того зауважує, що умови конкурсу були не змінені, а лише доповнені умовами, які надав та вимагав застосувати орган управління майном, а також зазначає, що РВ ФДМ України по Одеській області не вчиняло будь-яких дій щодо скасування конкурсу, а ним було лише перенесено його проведення на іншу дату.

Водночас ТОВ „Агро-Рені” зазначає, що оголошення не суперечить вимогам абз.абз.3, 6 п.4 Порядку № 906, а РВ ФДМ України по Одеській області правильно вирахувало дату проведення конкурсу і, відповідно, кінцевий строк прийняття пропозицій від претендентів.

Так, вказує, що помилковим є посилання позивача на ст. 253 ЦК України для вирахування спірної дати конкурсу, оскільки в даному випадку підлягає застосуванню нормативно-правовий акт прямої дії, а саме Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 року № 906, яка затверджує Порядок проведення конкурсу на право оренди державного майна, в якому чітко визначено строки проведення відповідного конкурсу.

ТОВ „Агро-Рені” вказує, що позивач мав змогу подавати документи з дати публікації оголошення про конкурс, а саме з 10.12.2014 року і до 24 грудня 2014 року, однак зробило це лише 25 грудня 2014 року о 16:45 год., що, в свою чергу, ставить під сумнів реальну заінтересованість останнього в оренді об'єкта.

Крім того, зауважує, що ТОВ „Одеська правова компанія” не доведено невідповідності спірного договору інтересам держави та умислу будь-якої із сторін на те, а також, що вказаний договір завідомо укладався з метою порушення таких інтересів, що унеможливлює визнання договору недійсним.

15.01.2018р. до канцелярії суду від відповідача - ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Одеській області також надійшов відзив на позов (а.с.149-153), згідно якого останнє просить суд у його задоволенні відмовити повністю.

Обґрунтовуючи таку позицію, зазначає, що ним було оголошено конкурс на право оренди спірного майна, про що 10.12.2014р. опубліковано відповідне оголошення в газеті „Відомості приватизації” з такими умовами конкурсу та місцем проведення конкурсу „Конкурс буде проведено о 10:00 год. через 20 календарних днів з дати публікації цієї інформації в газеті „Відомості приватизації”.

Відтак, відповідач вважає, що перший день початку перебігу строку є дата публікації, а кінцевий строк прийняття пропозицій від претендентів не більше ніж за 3 робочих днів до дати проведення конкурсу, тобто 24.12.2014р.

З урахуванням вказаного, РВ ФДМУ по Одеській області зазначає, що, оскільки позивач подав такі документи 25.12.2014р., тобто з порушенням терміну такої подачі, який передбачений абз. 4 та абз. 6 п. 4 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого КМУ від 31.08.2011р. № 906.

При цьому відповідач, посилаючись на п. 18 вказаного Порядку, вказує, що у разі коли пропозиція тільки одного претендента відповідає умовам конкурсу, аукціон з визначення розміру орендної плати не проводиться і з таким претендентом укладається договір оренди.

Так, зазначає, що конкурс вважається таким, що не відбувся, про що Орендодавцем видано відповідний наказ № 1617 від 25.12.2014р., у разі:

- неподання заяв про участь у конкурсі;

- відсутності пропозицій, які відповідають умовам конкурсу.

Відтак, відповідач вказує, що у відповідності до умов Порядку ним конкурс не проводився, а договір оренди правомірно було укладено з єдиним претендентом – ТОВ „Агро-Рені”, який подав необхідні документи відповідно до вимог чинного законодавства.

У поданому відзиві РВ ФДМУ по Одеській області зазначає, що уповноважений орган управління не відмовляв у передачі майна в оренду, а навпаки просив перенести проведення конкурсу з метою відпрацювання додаткових умов.

Як вказує відповідач, Міністерство інфраструктури України листом від 29.09.2014р. повідомило регіональному відділенню про додаткові умови, які необхідно включити до умов конкурсу та просило «у разі проведення конкурсу на право оренди внесення орендної плати орендарем за користування об’єктом оренди відразу після укладення договору оренди в повному обсязі за 12 місяців».

Так, зазначає, що орган управління майном, як власник майна, скористався своїми правами, які встановлені у ст. 6 Закону України «Про управління об’єктами державних власності» , а саме надають орендодавцям об’єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, а Фонд державного майна України та його регіональні відділення в свою чергу забезпечують захист майнових прав держави на території України відповідно до законодавства.

Відповідач вважає, що зміна умов конкурсу має бути не тільки протиправною, а й обов’язково порушити конкретне право особи, відтак, посилаючись на правову позицію Верховного суду, вказує, що наявність порушення права актом індивідуальної дії є обов’язковою, натомість відсутність порушеного права є підставою для відмови.

Як зазначає РВ ФДМУ по Одеській області, позовну заяву ТОВ «Одеська правова компанія» обґрунтовано забороною змінювати умови конкурсу, однак позивачем не зазначено, яке саме право було порушено такими діями.

Так, вказує, що конкурс було перенесено на іншу дату, а не скасовано, що унеможливлює прийняття твердження позивача про незаконне «усунення від права на участь у конкурсі, вказуючи при цьому, що єдине право, яке мав позивач, це право на подання документів на участь у конкурсі, і цього права доповненням умов конкурсу він позбавлений не був.

При цьому відповідач зауважує, що позивач був повідомлений про дату та місце проведення конкурсу, зазначаючи, що вимогами абз. 3 пп.1 п. 7 вищевказаного Порядку передбачається, що для участі у конкурсі претендент подає на розгляд комісії матеріали, у тому числі інформацію про засоби зв’язку з ним.

З урахуванням вказаного, зазначає, що він, з урахуванням наданого оголошення 25.06.2014р. про проведення конкурсу та отриманий пакет документів від претендентів, у тому числі від ТОВ «Одеська правова компанія», після публікації 10.12.2014р. вже мав інформацію про засоби зв’язку з ними та, скориставшись цим, у телефонному режимі заздалегідь повідомив усіх зацікавлених осіб, у тому числі і позивача, про те, що конкурс буде проведено 30.12.2014р. та відповідно кінцевий строк подання необхідних документів – 24.12.2014р.

Щодо вимог про визнання незаконним та скасування вищевказаного рішення конкурсної комісії та наказу, посилаючись на відповідні постанови ВСУ, зазначає, що вказаний акт є актом індивідуальної дії та не може бути визнаним незаконним або скасованим, оскільки він вичерпав свою дію шляхом виконання.

Стосовно вимог про зобов’язання провести незалежну оцінку відповідач зазначає, що діючим законодавством не передбачено проведення оцінки майна орендодавцем.

Щодо вимог про зобов’язання регіональне відділення ФДМУ по Одеській області провести конкурс, останнє у поданому відзиві зазначає, що такий спосіб захисту відсутній в переліку, встановленому у ст. 16 ЦК України та нормами ст. 20 ГК України.

Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем не зазначено, які його права були порушені ДП «Ренійський морський торговельний порт», що в свою чергу унеможливлює його визначення у якості відповідача у справі.

З урахуванням вищевказаного, РВ ФДМУ по Одеській області просить суд у задоволенні позову ТОВ «Одеська правова компанія» відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 18.01.2018р. проголошено перерву до 15.02.2018р.

09.02.2018р. до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.175-179), згідно яких останній щодо обрахування дати проведення конкурсу та відповідно кінцевого строку прийняття пропозицій від претендентів наполягає на тій же позиції, що викладена ним безпосередньо у позові.

Стосовно позиції відповідача щодо розгляду вимог про визнання недійсним наказу та рішення комісії в порядку адміністративного судочинства, позивач, посилаючись на постанову Верховного суду України від 22.03.2017р. у справі № 815/562/15, вказує, що такі вимоги мають бути розглянуті в порядку господарського судочинства, оскільки такі спори не мають публічно-правового характеру.

У судовому засіданні 15.02.2018р. РВ ФДМУ по Одеській області було надано заперечення (а.с.190-191), згідно яких останнє зазначає, що визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 13.01.2015р., недійсним порушить право на мирне володіння майном ТОВ «Агро-Рені» та становитиме втручання в таке володіння.

В засіданні суду 15.02.2018р. господарським судом було відкладено підготовче засідання на 20.02.2018р.

У судовому засіданні 20.02.2018р. представником ТОВ «Агро-Рені» було надано заперечення проти відповіді позивача на відзив (а.с. 198-225), згідно яких зазначає, що навіть, якщо б були недоліки в ході процедури укладення договору оренди майна, зазначене не може впливати та порушувати право ТОВ „Агро-Рені” на користування орендованим майном та на ведення господарської діяльності, отримання доходів, пов’язаних з цим майном, враховуючи концепцію «правомірних очікувань», відображену в рішеннях Європейського суду з прав людини.

При цьому відповідач вказує, що припинення дії оскаржуваного договору оренди, в період до проведення нового конкурсу та укладення нового договору оренди потягне за собою серйозні збитки для Порту та держави з підстави недоотримання платежів до державного бюджету.

Ухвалою суду від 20.02.2018р. підготовче провадження у справі закрито, справу № 916/3142/17 призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 13.03.2018р.

В судовому засіданні 13.03.2018р. після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку господарський суд дійшов наступних висновків:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов’язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб’єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно ст.20 Господарського кодексу України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до п. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою – посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

При цьому, суд перш ніж вирішити спір по суті, вважає за необхідне зазначити, що даний спір підвідомчий господарському суду що спростовує твердження ТОВ „Агро-Рені” стосовно підвідомчості спору адміністративному суду. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 22.03.2017р. по справі №815/562/15 (а.с. 45-49).

Оцінюючи вимоги позивача ТОВ „Одеська правова компанія” щодо визнання незаконним та скасування рішення конкурсної комісії ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Одеській області, оформленого протоколом № 243 від 25.12.2014р., суд зазначає наступне.

Згідно приписів ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини в даній справі врегульовані Законом України «Про управління об'єктами державної комунальної власності», Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Порядком проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 906, який визначає процедуру проведення конкурсу на право оренди державного майна, зокрема цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), нерухомого майна (будівель, споруд, нежитлових приміщень) та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває у державній власності.

Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань надають орендодавцям об'єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.

Згідно частини 6 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» для об'єктів, що перебувають у державній власності, порядок проведення конкурсу визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 року № 906 оголошення про конкурс щодо цілісних майнових комплексів підприємств, організацій, їх структурних підрозділів та нерухомого майна площею 100 кв. метрів і більше або такого, що перебуває на балансі морського, річкового порту, аеропорту, публікується в газеті "Відомості приватизації" та за рішенням орендодавця в інших виданнях.

Оголошення щодо інших об'єктів розміщуються в газеті "Відомості приватизації" та/або в республіканських Автономної Республіки Крим, обласних, міських у мм. Києві і Севастополі виданнях за місцем розташування об'єктів оренди. Оголошення про конкурс також оприлюднюється на веб-сайтах орендодавців.

Оголошення публікується не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати проведення конкурсу і повинно містити такі відомості: інформація про об'єкт (назва, місцезнаходження, у разі оренди цілісного майнового комплексу - також обсяг і основна номенклатура продукції, у тому числі тієї, що експортується, кількість і склад робочих місць, рівень прибутковості об'єкта за останні три роки, розмір дебіторської та кредиторської заборгованості, наявність майна в заставі, податковій заставі, в оренді); умови конкурсу; дата, час і місце проведення конкурсу; кінцевий строк прийняття пропозицій від претендентів (не більш як три робочих дні до дати проведення конкурсу); перелік документів, які подаються претендентами для участі в конкурсі.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неправомірне позбавлення його можливості прийняти участь у конкурсі на оренду державного нерухомого майна, та посилається на те, що РВ ФДМ України по Одеській області не мало права змінювати умови проведення конкурсу після опублікування відповідного оголошення про конкурс в газеті "Відомості приватизації" №25 від 25 червня 2014 року.

Також позивач посилається на протиправне прийняття РВ ФДМ України по Одеській області наказу та рішення на засіданні конкурсної комісії, оформленого протоколом №243 від 25 грудня 2014 року, про те, що конкурс на право оренди Державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі ДП "Ренійський морський порт", не відбувся у зв'язку із ненадходженням необхідної кількості заяв про участь у конкурсі, та укладено на підставі зазначеного рішення та наказу договір оренди державного нерухомого майна з єдиним претендентом - ТОВ "Агро-Рені".

Як встановлено судом, 25.06.2014р.у офіційному виданні "Відомості приватизації" №25(822) РВ ФДМ України по Одеській області розмістило офіційне оголошення про проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі ДП "Ренійський морський торговельний порт", а саме: нежитлових приміщень критого вантажного складу № 6, інв. № 899, реєстровий номер 01125809.1.ГЯШТОЯ175, площею 8 103 кв.м. розташований за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 88, та інформацію про вартість об'єкту оренди, стартової орендної плати за базовий місяць, основні умови конкурсу, перелік документів та матеріалів, які має подати претендент, та визначив кінцевий строк для подання конкурсних пропозицій (а.с.51).

Листом від 04.07.2014 року №11-10-03205 РВ ФДМ України по Одеській області повідомило TOB "Одеська правова компанія" про умови участі у вищезазначеному конкурсі та необхідність подання матеріалів та документів, передбачених Порядком № 906 (а.с.66-67).

На виконання умов конкурсу, ТОВ "Одеська правова компанія" було підготовлено та подано документи, які є необхідними для допуску учасника до конкурсу на право оренди державного майна.

Листом від 16.07.2014р. №11-10-03494 РВ ФДМ України по Одеській області повідомило позивача про перенесення конкурсу на пізніший термін, з посиланням на лист Міністерства інфраструктури України від 14.07.2014 року №4488/16/14-14, з метою підготовки додаткових умов, які будуть спрямовані на більш ефективне управління Майном (а.с.68).

Відповідачем призначено нову дату проведення конкурсу, про що зроблено відповідну публікацію в газеті "Відомості приватизації" від 10.12.2014 року № 49 (а.с.81-82).

При цьому, як слідує з матеріалів справи, було змінено умови конкурсу, що мав відбутись 16.07.2014 року, оголошення про проведення якого було раніше опубліковано в газеті "Відомості приватизації" від 25.06.2014 року № 25, а саме: умови конкурсу доповнено новим пунктом 2, який викладено в наступній редакції: « 2. Внесення орендної плати орендарем за користування об'єктом оренди протягом трьох днів після укладення договору оренди в повному обсязі за 12 (дванадцять) місяців.»; пункт 13 умов конкурсу - виключено; умови конкурсу доповнено новим пунктом 15 - заборона суборенди, приватизації та переходу права власності на орендоване майно до третіх осіб.

В свою чергу, згідно абзацу 4 пункту 5 вищевказаного Порядку № 906, орендодавець не має права змінювати умови проведення конкурсу після опублікування оголошення про конкурс.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що відповідачем в порушення вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку № 906 було змінено умови конкурсу після опублікування 25.06.2014 року у офіційному виданні "Відомості приватизації" № 25 РВ ФДМ України по Одеській області офіційного оголошення про проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна.

При цьому стосовно листа (прохання) Міністерства інфраструктури України від 14.07.2014 року № 4488/16/14-14 за підписом першого заступника міністра інфраструктури України, щодо перенесення дати конкурсу та зміни його умов, суд зазначає, що зазначений лист не є регуляторним актом обов'язковим до виконання, оскільки в силу п. 8 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України № 581/2011 від 12.05.2011 року, Міністерство інфраструктури України в межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписуються Міністром інфраструктури України.

Накази Міністерства інфраструктури України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Накази Мінінфраструктури України нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації.

Накази Мінінфраструктури України, видані в межах його повноважень, є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Вказане спростовує доводи стосовно того, що відповідач 1 не міг не врахувати лист Міністерства інфраструктури України про перенесення дати конкурсу та зміни його умов.

Щодо стосується дотримання ТОВ "Одеська правова компанія" строку на подання документів, необхідних для участі в конкурсі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Водночас, згідно опублікованої інформації в газеті "Відомості приватизації" від 10.12.2014 року № 49, конкурс мав бути проведений о 10.00 год. через 20 календарних днів з дати публікації інформації в газеті "Відомості приватизації" у РВ ФДМУ по Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, 5-й поверх, кімн. 503. Згідно цього ж оголошення, кінцевий строк прийняття пропозицій від претендентів (заяв про оренду і пропозицій до договору оренди, що відповідають вимогам конкурсу) - не більше ніж три робочих дні до дати проведення конкурсу до 17.00 год.

Враховуючи зазначене, початок перебігу двадцятиденного строку, зі спливом якого повинен був відбутися конкурс, розпочинається 10.12.2014 року, тобто з дати публікації оголошення в газеті "Відомості приватизації". Тому останнім днем двадцятиденного строку є 29 грудня 2014 року.

В такому випадку проведення конкурсу «через 20 календарних днів з дати публікації інформації в газеті "Відомості приватизації"» означає призначення конкурсу на 30.12.2014 року.

За таких обставин, кінцевий строк прийняття пропозицій від претендентів (заяв про оренду і пропозицій до договору оренди, що відповідають вимогам конкурсу) припадає на 24 грудня 2014 року.

Приймаючи до уваги, що позивач підготував та подав до РВ ФДМУ по Одеській області документи необхідні для участі у конкурсі лише о 25 грудня 2014 року о 16-45 год., суд вважає, що визначений в оголошенні строк пропущений позивачем, та відповідачем правомірно повернутий пакет документів, які були надані ТОВ „Одеська правова компанія” 25.12.2014 року, з посиланням на те, що останнім днем подачі пропозицій від претендентів було 24.12.2014 року.

Крім того, як встановлено судом, 25.12.2014 року на засіданні конкурсної комісії РВ ФДМ України по Одеській області було прийняте рішення, оформлене протоколом від 25.12.2014 року № 243 (а.с.87-88), вважати конкурс таким, що не відбувся, у зв'язку з неподанням необхідної кількості заяв про участь у конкурсі, та вирішено укласти договір оренди з єдиним претендентом - ТОВ "Агро-Рені".

Вказане рішення конкурсної комісії РВ ФДМ України по Одеській області було затверджене наказом РВ ФДМУ по Одеській області від 25.12.2014 року №1617 (а.с.87).

У наказі також зазначено - вважати конкурс таким, що не відбувся, та укласти договір оренди з єдиним претендентом - ТОВ "Агро-Рені".

Таким чином, фактично, ТОВ "Одеська правова компанія" правомірно не була допущена до участі у конкурсі.

Також, виходячи з практики Європейського суду щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що захисту підлягає не тільки наявне право, а й „легітимні сподівання”. При цьому особа вважається такою, що має „легітимне сподівання” на отримання майна за наявності достатнього правового підґрунтя у національному законодавстві, що підтверджує вимогу.

Слід зазначити, що сформульована Європейським судом вимога до закону полягає у його якості, тобто Закон має бути якісний, сформульований з достатньою чіткістю, яка надає можливість передбачити наслідки своїх дій.

При цьому суд вказує, що у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі „Федоренко проти України” від 01.06.2006р. та «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.07.2003р. вказано, що навіть у разі, якщо публічний орган порушив закон чи допустив помилки у його застосуванні, суб’єкт приватного права не може відповідати за такі помилки публічних органів, а позбавлення особи майна, на підставі цього є неприпустимим.

Суд наголошує, що навіть у разі, якщо майно чи право на майно були набуті особою з тим чи іншим порушенням зі сторони третіх осіб, позбавлення власника такого майна чи права на майно вимагають наявності підстав, що виправдовують такий захід з точки зору вимог ст. 1 Першого протоколу згідно з її тлумаченням в усталеній практиці суду.

А згідно з усталеною практикою суду при здійсненні будь-якого втручання має забезпечуватися „справедливий баланс” між необхідністю забезпечення загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основоположних прав відповідної особи, тобто повне дотримуватися принцип „пропорційності”.

Крім того суд вказує, що у пункті 71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що недоліки, допущені РВ ФДМУ по Одеській області в ході укладення оспорюваного договору оренди майна, з урахуванням концепцій „правомірних очікувань”, відображених у вищевказаних рішеннях Європейського суду з прав людини, не може впливати та порушувати права відповідача у справі - ТОВ „Агро-Рені”.

Приймаючи до уваги викладене, вимога ТОВ „Одеська правова компанія” про визнання незаконним та скасування рішення конкурсної комісії ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Одеській області, оформлені протоколом № 243 з метою формування списку учасників для участі у конкурсі направо укладення договору оренди державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі ДП "Ренійський морський торговельний порт" від 25.12.2014р. є такою, що задоволенню не підлягає.

Крім того, приймаючи до уваги, що інші вимоги стосовно визнання неправомірним наказ №1617 від 25.12.2014р.; недійсним з моменту укладення договору оренди нерухомого майна, що належить державної власності б/н від 13.01.2015р., укладений між ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» є похідними від вимог щодо визнання не незаконним рішення конкурсної комісії ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Одеській області, оформлені протоколом № 243 від 25.12.2014р., у задоволенні якої судом було відмовлено, вони є також такими, що задоволенню не підлягають.

З цих же підстав не підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо зобов’язання РВ ФДМУ по Одеській області призначити та провести конкурс на право укладення вищевказаного договору оренди, на умовах конкурсу, визначених в опублікованій 25.06.2014р. РВ ФДМУ по Одеській області в газеті «Відомості приватизації» № 25 (822) інформації щодо проведення конкурсу на укладення в договору, а також зобов’язати ДП «Ренійський морський торговельний порт» вжити всіх необхідних заходів щодо підготовки та проведення конкурсу на право укладення договору оренди вищевказаного державного нерухомого майна, на умовах конкурсу, визначених в опублікованій 25.06.2014р. РВ ФДМУ по Одеській області в газеті «Відомості приватизації» № 25 (822) інформації про проведення конкурсу на укладення відповідного договору оренди.

Також, Господарський суд зазначає, що ТОВ „Одеська правова компанія” мало змогу подати документи з дати публікації оголошення про конкурс, а саме з 10.12.2014р. по 24.12.2014р. (включно), однак, зробило це 25.12.2014р. о 16:45 год. що в свою чергу ставить під сумнів реальну заінтересованість останнього в об’єкті оренди.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська правова компанія", судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України, за рахунок відповідачів відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову до відповідачів ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені” - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 березня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут