Рішення № 73075093, 20.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3182/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (вул. Госпітальна, б. 12-Г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ - 00032129) в особі філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» (вул. Базарна, б. 17, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ - 09328601)

До відповідача: Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «НОТА БЕНЕ» (465-ий км. шосе Київ-Одеса, с. Усатове, Біляївський район, Одеська область, 67663, код ЄДРПОУ - 22482637)

За участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватного малого підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Влад» (вул. Новикова, б. 3, м. Одеса, 65098, код ЄДРПОУ - 22471846).

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з ОСОБА_1

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - на підставі довіреності № 121 від 01.02.17 р.; ОСОБА_3 - на підставі довіреності №253 від 31.01.2018р.

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився.

В засіданні брали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 - на підставі довіреності № 121 від 01.02.17 р.

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство (далі-ПАТ) «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління ПАТ «Державний Ощадний банк України», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Малого приватного виробничо-комерційного підприємства (далі-МП ВКП) «НОТА БЕНЕ», в якому просить суд в рахунок погашення заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії №32 від 28.09.2007р. у розмірі 836 083 грн. 27 коп. звернути стягнення на предмет застави за договором застави майна, посвідченим 30.08.2007р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим у реєстрі за №10607, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження майна, яке належить Малому приватному виробничо-комерційному підприємству «НОТА БЕНЕ» на підставі приватної власності, за початковою ціною 1 238 186 грн. 00 коп. , та стягнути судовий збір у сумі 12 541 грн. 24 коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22 грудня 2017р. відкрито провадження та прийнято справу № 916/3182/17 до розгляду за правилами ГПК України в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне мале підприємство (далі-ПМП) «Виробничо-комерційна фірма «Влад».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/3182/17 до судового розгляду по суті.

Представники позивача позовну заяву підтримують, наполягають на її задоволенні.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, але судову кореспонденцію повернуто поштою з позначкою „за закінченням строку зберігання”. Представник відповідача в судові засідання не з'являвся. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем подано не було.

Відповідно до частини дев’ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа - ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» повідомлялася судом за юридичною адресою, але судову кореспонденцію повернуто поштою з позначкою „вибув”. Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, письмових пояснень до суду від третьої особи не надходило.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача, суд встановив:

Як зазначив позивач у справі, 28 вересня 2007р. між АТ «Ощадбанк» (Банк) та ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» (Позичальник) було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії №32 (далі- Кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого Банк зобов’язується надати Позичальнику на умовах цього Договору кредит у сумі 400 000 грн., а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати, повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 18,5% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.

Додатковою угодою №4 від 27.08.2009р. до Кредитного договору сторони домовились про збільшення відсоткової ставки за користування кредитними коштами до 19,5 % річних.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань по цьому Договору (п.9.1 Кредитного договору).

Згідно з п.1.2 Кредитного договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 28 серпня 2010р. Сторони погодили суму ліміту кредитування і визначили його в розмірі 400 000 грн.

Відповідно до п.4.3.3 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені цим Договором погашати кредит та своєчасно у визначені Договором строки сплачувати плату (відсотки) за користування кредитом , а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по цьому Договору на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в Договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки.

Пунктом 3.1 Кредитного договору встановлено, що виконання Позичальником зобов’язання за цим Договором (в тому числі і додатковими угодами до нього) забезпечуються договором застави майна.

У якості належного виконання зобов’язання за зазначеним кредитним договором, 30 серпня 2007р. між АТ «Ощадбанк» (Заставодавець) та МП ВКП «НОТА БЕНЕ» (Поручитель) був укладений Договір застави майна, згідно з п.1.1 якого Заставодавець, як майновий поручитель Боржника (ПМП «ВКФ «Влад»), з метою забезпечення належного виконання зобов’язання, що випливає з Кредитного договору №32 від 28.09.2007р., передає в заставу, а Заставодержатель приймає в заставу в порядку і на умовах цього договору, предмет застави, що належить Заставодавцю на праві власності, а саме: комбайн зернозбиральний Дон – 1500Б, 2005 р. випуску, реєстраційний №18927ОК; трактор МТЗ-82.1.57, 2004р. випуску, реєстраційний №11883ОК; трактор МТЗ-82.1.57, 2004р. випуску, реєстраційний №11882ОК; трактор 82.1.57 екскаватор «Борекс», 2004р. випуску, реєстраційний №14408ОК; агрегат ґрунтообробний АГ-2, 4-20, 2004р. випуску; каток полевий КП-6, 2004р. випуску; борона БДП-6.3, 2004р. випуску; борона БДП-6.3, 2001р. випуску; теліжка для транспортування жатки 8545ДЛ, 2005р. випуску; кукурудзозбиральна машина КМС-6, 2006р. випуску; стіл рапсовий ПР-6 2007р. випуску (п.1.2 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до виконання зобов’язання за кредитним договором у повному обсязі (п.9.1 Договору застави).

Пунктом 3.1.3 Договору застави встановлено, що Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його в порядку, передбаченому цим Договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання за Кредитним договором.

Відповідно до п. 4.2 Договору застави майна у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання в цілому чи тієї або іншої її частини, а також, у інших випадках, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством, Заставодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет застави у порядку, визначеному цим Договором або законом.

Позивач у справі зазначає, що у зв’язку із невиконанням ПМП «ВКФ «Влад» умов Кредитного договору №32 від 28.08.2007р. виникла заборгованість, яка на теперішній час не погашається та станом на 01.09.2017р. становить 836 083 грн. 27 коп., з яких: 400 000 грн. – прострочений основний борг по кредиту; 70 734 грн. 25 коп. – прострочені проценти за користування кредитом; 37 025 грн. 04 коп. – загальна сума 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 6 543 грн. 46 коп. - загальна сума 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків; 273 393 грн. 55 коп. – загальна сума втрат банку від інфляції за непогашення кредиту; 48 386 грн. 97 коп. - загальна сума втрат від інфляції несвоєчасну сплату процентів; 31 594 грн. 51 коп. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 5 556 грн. 99 коп. – пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

Позивач також зазначив, що згідно зі ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Частиною 1 ст. 20 цього Закону передбачено, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором, а також, ч. 6 ст. 20 цього Закону, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 зазначеного Закону встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Отже, на підставі викладеного, позивач зазначив, що відомості про звернення стягнення на предмет застави в судовому порядку Банком було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) за №40891308 від 07.06.2013р.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до висновку про ринкову вартість об’єкту оцінки, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Парус», ринкова вартість предмету застави станом на 18.08.2017р. становить 1 238 186 грн.

З урахуванням зазначеного, на підставі п.4.2. Договору застави, ч.6 ст.20 Закону України „Про заставу”, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії №32 від 28.09.2007р. у розмірі 836 083 грн. 27 коп. звернути стягнення на предмет застави за Договором застави майна, посвідченим 30.08.2007р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим у реєстрі за №10607, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження майна, яке належить Малому приватному виробничо-комерційному підприємству «НОТА БЕНЕ» на підставі приватної власності, за початковою ціною 1 238 186 грн. 00 коп.

Також, на підтвердження своєї позиції позивач зазначив, що відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також, відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Дослідивши матеріали справи, на підставі норм чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що 28 вересня 2007р. між АТ «Ощадбанк» (Банк) та ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» (Позичальник) було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії №32 (далі- Кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого Банк зобов’язується надати Позичальнику на умовах цього Договору кредит у сумі 400 000 грн., а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати, повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 18,5% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.

Додатковою угодою №4 від 27.08.2009р. до Кредитного договору сторони домовились про збільшення відсоткової ставки за користування кредитними коштами до 19,5 % річних.

Згідно з п.1.2 Кредитного договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 28 серпня 2010р. Сторони погодили суму ліміту кредитування і визначили його в розмірі 400 000 грн.

Судом встановлено, що Банком виконано свої зобов’язання за Договором відновлювальної кредитної лінії №32 та надано ПМП «Виробничо-комерційна фірма «Влад» кредит у розмірі 400 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №01 від 29.08.2007р.

Відповідно до п.4.3.3 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені цим Договором погашати кредит та своєчасно у визначені Договором строки сплачувати плату (відсотки) за користування кредитом , а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по цьому Договору на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в Договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки.

Пунктом 3.1 Кредитного договору встановлено, що виконання Позичальником зобов’язання за цим Договором (в тому числі і додатковими угодами до нього) забезпечуються договором застави майна.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку із невиконанням умов Кредитного договору №32 від 28.08.2007р. у ПМП «ВКФ «Влад» виникла заборгованість, яка на теперішній час не погашається та станом на 01.09.2017р. становить 836 083 грн. 27 коп., з яких: 400 000 грн. – прострочений основний борг по кредиту; 70 734 грн. 25 коп. – прострочені проценти за користування кредитом; 37 025 грн. 04 коп. – загальна сума 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 6 543 грн. 46 коп. - загальна сума 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків; 273 393 грн. 55 коп. – загальна сума втрат банку від інфляції за непогашення кредиту; 48 386 грн. 97 коп. - загальна сума втрат від інфляції несвоєчасну сплату процентів; 31 594 грн. 51 коп. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 5 556 грн. 99 коп. – пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

За матеріалами справи, у якості належного виконання зобов’язання за зазначеним кредитним договором, 30 серпня 2007р. між АТ «Ощадбанк» (Заставодавець) та МП ВКП «НОТА БЕНЕ» (Поручитель) був укладений Договір застави майна, згідно з п.1.1 якого Заставодавець, як майновий поручитель Боржника (ПМП «ВКФ «Влад»), з метою забезпечення належного виконання зобов’язання, що випливає з Кредитного договору №32 від 28.09.2007р., передає в заставу, а Заставодержатель цим приймає в заставу в порядку і на умовах цього договору, предмет застави, що належить Заставодавцю на праві власності, а саме: комбайн зернозбиральний Дон – 1500Б, 2005 р. випуску, реєстраційний №18927ОК; трактор МТЗ-82.1.57, 2004р. випуску, реєстраційний №11883ОК; трактор МТЗ-82.1.57, 2004р. випуску, реєстраційний №11882ОК; трактор 82.1.57 екскаватор «Борекс», 2004р. випуску, реєстраційний №14408ОК; агрегат ґрунтообробний АГ-2, 4-20, 2004р. випуску; каток полевий КП-6, 2004р. випуску; борона БДП-6.3, 2004р. випуску; борона БДП-6.3, 2001р. випуску; теліжка для транспортування жатки 8545ДЛ, 2005р. випуску; кукурудзозбиральна машина КМС-6, 2006р. випуску; стіл рапсовий ПР-6 2007р. випуску (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору застави майна у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання в цілому чи тієї або іншої її частини, а також, у інших випадках, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством, Заставодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет застави у порядку, визначеному цим Договором або законом.

Як встановлено судом, відомості про звернення стягнення на предмет застави в судовому порядку Банком було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) за №40891308 від 07.06.2013р.

Крім того, матеріали справи містять висновок про ринкову вартість об’єкту оцінки, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Парус», згідно якого ринкова вартість предмету застави станом на 18.08.2017р. становить 1 238 186 грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

За приписами ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (ч. 6 ст. 20 цього Закону).

Також, ч.ч.1,3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували виконання зобов’язань Позичальником за Договором відновлюваної кредитної лінії №32 від 28.08.2007р.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет застави за Договором застави майна №10607 від 30.08.2007р., оскільки таке право звернення стягнення на предмет застави виникло у позивача у зв’язку з невиконанням Позичальником умов Договору відновлюваної кредитної лінії №32 від 28.08.2007р.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» - задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «НОТА БЕНЕ» (465-ий км. шосе Київ-Одеса, с. Усатове, Біляївський район, Одеська область, 67663, код ЄДРПОУ - 22482637) перед Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (вул. Госпітальна, б. 12-Г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ - 00032129) в особі філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» (вул. Базарна, б. 17, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ – 09328601, р/р №37396900050001 в Одеському облуправлінні АТ «Ощадбанк», МФО 328845) за Договором відновлювальної кредитної лінії №32 від 28.09.2007р. у розмірі 836 083 грн. 27 коп., з яких: 400 000 грн. – прострочений основний борг по кредиту; 70 734 грн. 25 коп. – прострочені проценти за користування кредитом; 37 025 грн. 04 коп. – загальна сума 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 6 543 грн. 46 коп. - загальна сума 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків; 273 393 грн. 55 коп. – загальна сума втрат банку від інфляції за непогашення кредиту; 48 386 грн. 97 коп. - загальна сума втрат від інфляції несвоєчасну сплату процентів; 31 594 грн. 51 коп. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 5 556 грн. 99 коп. – пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, звернути стягнення на предмет застави за договором застави майна, посвідченим 30.08.2007р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим у реєстрі за №10607, а саме на: комбайн зернозбиральний Дон – 1500Б, 2005 р. випуску, реєстраційний №18927ОК; трактор МТЗ-82.1.57, 2004р. випуску, реєстраційний №11883ОК; трактор МТЗ-82.1.57, 2004р. випуску, реєстраційний №11882ОК; трактор 82.1.57 екскаватор «Борекс», 2004р. випуску, реєстраційний №14408ОК; агрегат ґрунтообробний АГ-2, 4-20, 2004р. випуску; каток полевий КП-6, 2004р. випуску; борона БДП-6.3, 2004р. випуску; борона БДП-6.3, 2001р. випуску; теліжка для транспортування жатки 8545ДЛ, 2005р. випуску; кукурудзозбиральна машина КМС-6, 2006р. випуску; стіл рапсовий ПР-6 2007р. випуску, які належать Малому приватному виробничо-комерційному підприємстуа «НОТА БЕНЕ» на праві приватної власності та знаходяться за адресою: 465-ий км. шосе Київ-Одеса, с. Усатове, Біляївський район, Одеська область, 67663, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 1 238 186 грн. 00 коп.

3. Стягнути з Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «НОТА БЕНЕ» (465-ий км. шосе Київ-Одеса, с. Усатове, Біляївський район, Одеська область, 67663, код ЄДРПОУ - 22482637) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (вул. Госпітальна, б. 12-Г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ - 00032129) в особі філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» (вул. Базарна, б. 17, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ – 09328601, р/р №37396900050001 в Одеському облуправлінні АТ «Ощадбанк», МФО 328845) витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 541 грн. 24 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 березня 2018 р.

Суддя Н.В. Рога