Ухвала суду № 73073676, 20.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 331/8877/17

Номер провадження 22-ц/778/1275/18

Головуючий у 1 інстанції Антоненко М.В

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.суддів:Крилової О.В. Белки В.Ю.секретарСеменчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ Райффайзен Банк Аваль на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про забезпечення позову, постановлену в м. Запоріжжі 28 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про виділення частки із майна, що перебувало у спільній сумісній власності подружжя та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій вказує, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 з 13 липня 1989 року. Під час шлюбу у 2001 році було придбане майно, а саме нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43 кв.м.

28 грудня 2017 року ОСОБА_6 було подано позов до ОСОБА_7 про виділення частки із майна, що перебувало у спільній сумісній власності подружжя та визнання права власності

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено шляхом зупинення реалізації вказаного нежитлового приміщення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ПАТ Райффайзен Банк Аваль подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та у задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно частин 1, 3 статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Задовольняючи заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову, суд виходив з того, що між Позивачем ОСОБА_6, та Відповідачем ОСОБА_7, виник спір з приводу нежитлового приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 43 кв.м. у зв'язку з чим, заявник вважає, що існує ризик того, що сумісно нажите майно буде реалізоване, а грошові кошти з рахунків зняті, що в подальшому може ускладнити виконання рішення суду про визнання права власності на спірне майно.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційного суду оскільки вини є передчасними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається що у зв'язку з неналежним виконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором 23.05.2010 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гедіковою Г.І., було вчинено на Договорі іпотеки виконавчий напис №601, (далі - «Виконавчий документ») на праві звернення стягнення на нерухоме майно: - нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 44,9 кв.м, та належить на прав приватної власності в рівних частках кожному: ? частина приміщення ОСОБА_7, ? частині приміщення ОСОБА_9 з метою задоволення вимог AT «Райффайзен Банк Аваль».

24.02.2016 р. за заявою стягувача, AT «Райффайзен Банк Аваль», постановою головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької виконавче провадження №50261605 відносно ОСОБА_7 з примусового виконанні зазначеного вище виконавчого документа.

Згідно ст. З Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки.

Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Але судом першої інстанції зупиняючи реалізацію нерухомого майна, не враховано чи порушені зазначені права AT «Райффайзен Банк Аваль», не вирішено питання щодо участі банку при вирішенні цього процесуального питання, та всіх учасників зупиненої реалізації майна, взагалі в оскаржуваній ухвалі не міститься мотивів, щодо необхідності зупинення реалізації нерухомого майна, за заявою особи яка в них не бере участь, у справі в якій не оспорюється сама процедура їх проведення.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвалу районного суду не можна визнати законною та обґрунтованою, вона є передчасною, та не мітить обґрунтувань, а тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ Райффайзен Банк Аваль задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2017 року у даній справі скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 30 березня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: