Ухвала суду № 73070594, 29.03.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/923/18

Провадження № 1-кс/311/231/2018

29.03.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Осінцевій Л.А., за участю прокурора Сваткова О.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню технічну освіту, не працюючого, не одруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, визначеного місця проживання на теперішній час немає, раніше судимого: 1) 24.10.2005 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. ст.75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 2 роки; 2) 09.03.2006 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70, 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 2 роки 6 місяців. Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 09.03.2006 року випробувальний строк скасований, направлений в місця позбавлення волі. Звільнений 09.02.2009 з Бердянської ВК Запорізької області (№77) умовно – достроково, невідбутий строк 1 рік 20 днів; 3) 01.08.2017 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік 6 місяців, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена.

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018081190000127 від 21.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29.03.2018 року слідчий СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що слідчим відділенням Дніпрорудненського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018081190000127 від 21.02.2018 року, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні встановлено, що 21 лютого 2018 року, о 10 годині 01 хвилин, в м.Дніпрорудне Василівського району Запорпізької області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи повторно, з корисливих мотивів, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, перебуваючи по проспекту Ентузіастів, 3, на відкритій ділянці біля крамниці мережі «Аргос», скоїв крадіжку велосипеду марки «Україна» 28, модель 33, зеленого кольору, вартістю 1536 гривень 68 копійок, що належить ОСОБА_4, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 1536 гривень 68 копійок.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який кваліфікуються за ч.2 ст.185 КК України як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доказами:

- протоколом огляду місця події, за адресою: Запорізька область, Василівський район, місто Дніпрорудне, вулиця Героїв праці, 1 під час якого ОСОБА_3 добровільно видав велосипед марки «Україна»;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4, який пояснив, що він мав у своєму користуванні велосипед марки «Україна» зеленого кольору, та на даному велосипеді 21.02.2018 року приблизно о 10.00 годині проїхав до крамниці по вул. Ентузіастів в м. Дніпрорудне, де залишив його біля дерева, а коли ви йшов з приміщення крамниці то виявив відсутність велосипеду;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 яка повідомила, що 21.02.2018 року приблизно о 10.00 годині коли вона підходила до крамниці мережі «Аргос» по вул. Ентузіастів 3 то побачила як невідомий їй чоловік бере та котить в руках велосипед марки «Україна». В подальшому вона зайшла до крамниці де пробула приблизно п’ять хвилин, а коли вийшла то побачила чоловіка похилого віку який розмовляв по телефону та розповідав що у нього викрали велосипед. Вона підійшовши до даного чоловіка повідомила що бачила як це відбувалось.

- протоколом пред’явлення особи для впізнання, відповідно до якого свідок ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_3 та повідомила, що саме вказана особа викрала велосипед 21.02.2018 року біля крамниці по вул. Ентузіастів,3.

- протоколом огляду під час якого оглянуто СД диск який було надано ТОВ «АРГОС» з відеозаписом з камер зовнішнього спостереження крамниці по вул. Ентузіастів,3 на якому видно як ОСОБА_3 заволодів велосипедем.

Слідчий на обґрунтування поданого клопотанні зазначає, що під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_3: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність передбаченого законом покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності залишаючись на свободі, ОСОБА_3 зможе безперешкодно залишити місце проведення досудового розслідування, тим самим унеможливить його подальше проведення. Та, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, ОСОБА_3 на шлях виправлення не став та крім того, 01.08.2017 року ОСОБА_3 був засуджений за скоєння злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з випробувальним строком 1 рік 6 місяців. З огляду на систематичність вчинення ОСОБА_3 корисливих кримінальних правопорушень, а також те, що постійного джерела прибутку він не має, вбачається, що злочинна діяльність, яка направлена на порушення права власності громадян, стала для ОСОБА_3 промислом та єдиним джерелом для існування, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 зможе безперешкодно вчиняти інші подібні кримінальні правопорушення.

З метою запобігання цим ризикам та встановленні у провадженні об’єктивної істини, слідчий вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з тих підстав, що при обранні особистого зобов’язання підозрюваний зобов’язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Проте, з огляду на особу підозрюваного, його спосіб життя та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним, слідчий вважає, що самих лише зобов’язань підозрюваного ОСОБА_3 буде недостатньо для запобігання вказаним ризикам. Також враховуючи те, що офіційні данні щодо працевлаштування підозрюваного ОСОБА_3 відсутні, а також відсутність інших легальних доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, не є можливим. Крім того особи, які могли б поручитися за належну поведінку ОСОБА_3 під час досудового розслідування відсутні, тому застосування особистої поруки також не є можливим.

Також, 16.02.2016 Василівським районним судом в рамках кримінального провадження, яке перебуває на розгляді суду, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, водночас злочин, за який наразі обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 вчинено 21.02.2018, тобто через 5 днів з дня обрання запобіжного заходу, що вказує на те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З метою уникнення вказаних ризиків і забезпечення виконання процесуальних рішень підозрюваним ОСОБА_3 слідчий вважає неможливим застосування щодо нього більш м’якого запобіжного заходу, а тому слідчий просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання за викладеними у ньому підставами.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 проти задоволення клопотання слідчого не заперечував.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018081190000127 від 21.02.2018 року, ОСОБА_3 підозрюється у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Приймаючи до уваги те, що на теперішній час ОСОБА_3, згідно матеріалів клопотання, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який відносяться до категорії середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років. Проте, ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів та злочинів в сфері обігу наркотичних засобів, судимість за які на теперішній час не зняті та не погашені у встановленому законом порядку. Наразі, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, який вчинено в період випробувального строку, встановленого вироком Василівського районного суду Запорізької області від 01.08.2017 року, що свідчить про небажання ОСОБА_3 ставати на шлях виправлення. Крім того, на теперішній час ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні немає, ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, в центрі зайнятості на обліку не перебуває, хронічних хвороб немає, інвалідом не являється, стійкі соціальні зв’язки у ОСОБА_3 відсутні.

Згідно довідки Дніпрорудненської центральної районної лікарні, станом на 29.03.2018 року ОСОБА_3 немає суттєвих порушень стану здоров’я та може знаходитися в умовах ІТТ, СІЗО.

Вивчивши клопотання слідчого та докази, якими обґрунтовується подане клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, думку захисника та прокурора, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, та наявний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час ОСОБА_3 ніде офіційно не працевлаштований, регулярного доходу та постійного джерела прибутку він немає, а враховуючи відсутність на даний час у підозрюваного ОСОБА_3 постійного джерела прибутку, постійного чітко визначеного місця проживання, порушення обов’язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді від 16.02.2018 року, є підстави вважати в наявності на теперішній час ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_3 інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, які на теперішній час у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, та знову, в період випробувального строку, встановленого вироком Василівського районного суду Запорізької області від 01 серпня 2017 року, та знову вчинив кримінальне правопорушення, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та робити певні та належні висновки.

Крім того, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, які відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за який, згідно санкції ч.2 ст.185 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п’яти років. З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи підозрюваного ОСОБА_3, який на теперішній час суспільно-корисною працею не займається, ніде не працевлаштований, немає постійного джерела прибутку та регулярного доходу, у шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні немає, стійких соціальних зв’язків немає, зважаючи на низький рівень соціальних зв’язків, тому суд приходить до висновку, що є в наявності ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_3 будучи раніше неодноразово судимим, за останньою судимістю із застосуванням судом положень ст.75 КК України, з випробувальним строком один рік шість місяців та, перебуваючи на свободі, після проголошення вироку суду, ОСОБА_3 продовжує вчиняти кримінальні правопорушення корисливого характеру, тому, перебуваючи на волі, з більш м’яким запобіжним заходом, аніж тримання під вартою, ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ст. ст. 177, 178, 179, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1,5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні про застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєні злочини та запобіганню вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

Будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час підозрюваного ОСОБА_3 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано та в судовому засіданні підозрюваним не доведено.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 – 178, 183, 184, 194, 492 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Підозрюваного ОСОБА_3 взяти під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою відраховувати з часу проголошення цієї ухвали – з 17 годин 00 хвилин 29 березня 2018року.

Термін дії ухвали закінчується з 17 годин 00 хвилин 27 травня 2018 року.

Розмір застави визначити в межах 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 17620 (сімнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ - 26316700, розрахунковий рахунок № 37319085001205 Державна казначейська служба України м.Київ; МФО - 820172, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування)

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Василівського районного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити слідчому Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Термін дії ухвали закінчується о 17 годині 00 хвилин 27 травня 2018 року.

Про прийняте рішення повідомити учасників судового розгляду та копію ухвали слідчого судді невідкладно вручити підозрюваному ОСОБА_6, учасникам судового провадження та направити до Вільнянської установи виконання покарань (№11) Запорізької області для відома.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_8