Ухвала суду № 73070602, 29.03.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1527/15-к

Провадження №№1-кп/311/69/2018

29.03.2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про продовження строку запобіжного заходу

29 березня 2018 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.

суддів: Носика М.А.

ОСОБА_1

при секретарі Осінцевій Л.А.

за участю прокурорів Петренка В.О., Бабича О.І.

обвинувачених: ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5 ОСОБА_6

ОСОБА_5 ОСОБА_7

ОСОБА_8

захисників: адвоката ОСОБА_9

адвоката ОСОБА_10

адвоката ОСОБА_11

адвоката ОСОБА_12

адвоката ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка в режимі відеоконференцзв’язку об’єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Василівського районного суду Запорізької області знаходиться об’єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України.

В судовому засіданні прокурор Петренко В.О. заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, а обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_5 запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту строком на два місяці. Вказане клопотання прокурор мотивує тим, що на теперішній час ризики, передбачені КПК України, якими обґрунтовувалося обрання вказаним обвинуваченим запобіжних заходів, не зникли та не зменшились. Проти клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну обвинувачениму ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор Бабич О.І. підтримав клопотання, заявлене прокурором Петренко В.О.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_11 проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечують, посилаючись на відсутність на теперішній час ризиків, які слугували підставою для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказують на те, що наведені прокурором ризики ґрунтуються на припущеннях, документально не підтверджені. Також відсутні достатні та переконливі докази вважати, що ОСОБА_4 буде переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Та в судовому засіданні захисником ОСОБА_11 підтримано раніше подане ним до суду письмове клопотання від 21.03.2018 року про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м’який, який не пов’язаний з триманням його під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 постійного місця проживання та перебування на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також стану здоров’я обвинуваченого та позитивної характеристики з місць його утримання. Вважає, що стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами неможливість забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов’язків та належної поведінки менш суворими запобіжними заходами, не пов’язаними з триманням його під вартою. Просить змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника ОСОБА_11 та просить клопотання задовольнити за викладеними у ньому підставами.

Обвинувачений ОСОБА_14 та його захисник адвокат ОСОБА_15 клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просять вирішити на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 просить клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вирішити на розсуд суду.

Захисник адвокат ОСОБА_10, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, заперечує проти продовження строку тримання підзахисного під вартою, вважає необґрунтованим заявлене клопотання та таким, що задоволенню не підлягає та просять змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_13 заперечують проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник посилається на відсутність ризиків, які слугують підставою для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_8.Ю. такого запобіжного заходу як тримання під вартою та захисник ОСОБА_13 просить змінити раніше обраний ОСОБА_8 запобіжний захід на більш м’який, який не пов’язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат ОСОБА_9 просять вирішити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання прокурора про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечує.

Вислухавши думку учасників судового процесу за заявленим прокурором клопотанням про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, а також за клопотанням захисника ОСОБА_16, підтримане обвинуваченим ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, колегія суддів приходить до наступного.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 31 січня 2018 року строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_14 та строк домашнього арешту обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_14 продовжено на 60 днів, до 31 березня 2018 року.

Таким чином, 31.03.2018 року спливає строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_8, а також спливає строк домашнього арешту обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_5, тому, діючи відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, суд зобов’язаний вирішити питання доцільності продовження тримання під вартою та запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачених.

Відповідно до ст.178 УКК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_14, ОСОБА_8Ю колегія суддів вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та утримання під домашнім арештом обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_14, а також враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованих їм злочинів, колегія суддів вважає, що існують достатні підстави, відповідно до ст.331 КПК України, вважати продовженою дію запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_14 ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів та дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_17 та ОСОБА_5 строком на шістдесят днів, до 27 травня 2018 року.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що обраний відносно обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту відповідає не лише особі обвинувачених, а й характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинувачених від суду, ризик чого є реальним та дійсним.

На даний час у вказаному об’єднаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_8 прокурором обвинувачення не змінено та ризики, викладені в ухвалах слідчих суддів відносно вищевказаних обвинувачених, на теперішній час не зникли та не зменшились, судове слідство по даному об’єднаному кримінальному провадженню не завершено. При цьому, колегія суддів враховує, що ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, раніше неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, судимість за які у обвинуваченого ОСОБА_14 не знята та непогашена у встановленому законом порядку, а ОСОБА_4 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, раніше неодноразово судимі за вчинення злочинів проти громадського порядку, життя та здоров’я особи, корисливих злочинів, судимість за які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку. Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні корисливих злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких злочинів, відповідно.

За таких обставин, жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на переконання колегії суддів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відносно обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На теперішній час судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченим запобіжному заході у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту відпала.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_11, підтримане обвинуваченим ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з наступних підстав.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді від 7 до 12 років позбавлення волі. Крім того, ОСОБА_4 раніше був неодноразово судимий за вчинення злочинів проти громадського порядку, життя та здоров’я особи, а також вчинення корисливих злочинів, судимості за які на теперішній час не зняті та не погашені у встановленому законом порядку. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даний час в судовому засіданні не встановлено. Також колегія суддів оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_4, імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому та можливість впивати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні. Разом з тим, ОСОБА_4 регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, та суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4, перебуваючи на волі, може продовжити свою злочинну діяльність та переховуватися від суду з метою уникнення покарання, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

Тому, колегія суддів враховує ризик можливого впливу з боку обвинуваченого на потерпілих, свідків, вірогідності переховування ОСОБА_4 від суду, скоєння ним нових злочинів чи правопорушень, та на даний час обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4, не припинили існувати. Обставин, що свідчать про неможливість утримання його під вартою, на даний час колегією суддів не встановлено. Крім того, будь-яких належних документів щодо неможливості перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, при наявності у нього певного захворювання, на теперішній час суду не надано та стороною захисту в судовому засіданні не доведено.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши зазначені обставини у їх сукупності, колегія суддів вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризик чого є реальним та дійсним. Та з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам останнього переховуватися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що заявлене захисником ОСОБА_11 та підтримане обвинуваченим ОСОБА_4 клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт є необґрунтованим та не підтвердженим належними документами, тому на даний час колегія суддів вважає необхідним в задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 під час розгляду даної справи, тому колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на два місяці.

Також, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_13, підтримане обвинуваченим ОСОБА_8, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, та в задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_10, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки під час заявлення даного клопотання стороною захисту адвокатами ОСОБА_10, ОСОБА_13 не дотримані вимоги ст.201 КПК України.

Тому з урахуванням вищенаведеного, на теперішній час доцільним є продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_14 під вартою, а обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_5 під домашнім арештом строком на шістдесяти днів, тобто до 27 травня 2018 року, включно.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.331,350,372 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 27 травня 2018 року, включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 27 травня 2018 року, включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 27 травня 2018 року, включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 27 травня 2018 року, включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на шістдесят днів - до 27 травня 2018 року, включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на шістдесят днів - до 27 травня 2018 року, включно.

В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_11, підтримане обвинуваченим ОСОБА_4 В,В., про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту – відмовити.

В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_13, підтримане обвинуваченим ОСОБА_8, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_10, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Ю.В. СИДОРЕНКО

суддя М.А. НОСИК

суддя Ю.А. СТЕПАНЕНКО