
Справа № 311/891/18
Провадження № 2-о/311/33/2018
28.03.2018
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2018 року Василівський районний суд Запорізької області
у складі: головуючого - судді : Сидоренко Ю.В.,
при секретарі: Осінцевій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Василівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_2, про встановлення факту, що має юридичне значення,
В С Т А Н О В И В :
27 березня 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшла заява, про встановлення факт, що має юридичне значення. На обґрунтування поданої заяви, ОСОБА_1 зазначає, що вона з чоловіком народились у АР Крим: чоловік у м. Сімферополь, а вона у с.Мускатне Красногвардійського району АР Крим. 22.12.2011 року виконавчим комітетом Гаспринської селищної ради м.Ялти Автономної Республіки Крим зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_3 за актовим записом № 80. Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у м.Сімферополі. Донька народилась в період окупації АР Крим, а тому свідоцтво про народження дитини було їм видане органом, який діє в м.Сімферополь після окупації. 27.06.2018 року вона звернулась до Відділу ДРАЦС Василівського ГТУЮ у Запорізької області з приводу реєстрації дитини та видачі свідоцтва про народження доньки ОСОБА_4, однак їй було відмовлено, оскільки медичний документ, що засвідчує факт народження дитини, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсним і вчинити дію за недійсним документом неможливо, тому вона вимушена звернутися до суду з даною заявою, в якій просить встановити факт народження нею, громадянкою України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від ОСОБА_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, дитини жіночої статі – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сімферополь Автономної Республіки Крим.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 28 березня 2018 року провадження у даній справі відкрито та призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження на 28.03.2018 року.
В судове засідання заявник ОСОБА_1, представник заявника в особі адвоката ОСОБА_5 не з’явилися, про день та час розгляд справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином. Представник заявника надав суду заяву, в якій просить розглянути подану ОСОБА_1 заяву про встановлення факту, що має юридичне значення без її участі та у відсутність заявника ОСОБА_6 На задоволенні заявлених вимог наполягає та просить подану ОСОБА_1 до суду заяву про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити у повному обсязі за підставами, викладеними у заяві.
В судове засідання представник заінтересованої особи: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Василівського РУЮ у Запорізькій області не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується розпискою в отриманні судової повістки, проте суду надано заяву про розгляд справи у відсутність їх представника.
В судове засідання заінтересована особа ОСОБА_3 не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом належним чином та у встановленому законом порядку, проте суду надано заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені ОСОБА_1 вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити рішення у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі обставини по справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами даної цивільної справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_6 вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно п.7 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи у певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільно-процесуального кодексу України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно ч.2 ст.317 ЦІІК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною ОСОБА_5 України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Вивчивши надані суду докази, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими письмовими матеріалами справи, а саме: копією паспорту громадянина України, виданого Генічеським РС УДМС України в Херсонській області 27.10.2016 року на ім’я заявника по справі - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, в якому місце народження вказано: село Мускатне Красногвардійського району АР Крим, місце реєстрації заявника зазначено: АДРЕСА_1 (а.с.6); копію реєстраційної облікової картки платника податків на ім’я ОСОБА_1, виданої ДПІ в місті Сімферополь 16.01.2012 року (а.с.7); копією паспорту громадянина України, виданого Генічеським РС УДМС України в Херсонській області від 27.10.2016 року на ім’я заінтересованої особи по справі ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, в якому місце його народження вказано: місто Сімферополь АР Крим, місце реєстрації зазначено: АДРЕСА_2 (а.с.8); копією реєстраційної облікової картки платника податків на ім’я ОСОБА_3, виданого ДПІ м.Сімферополь 19.02.2001 року (а.с.9); копією свідоцтва про шлюб, виданого виконавчим комітетом Гаспринської селищної ради м.Ялти Автономної Республіки Крим, укладеного 22.12.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_8, після реєстрації якого прізвище дружини змінено на «Борисова» (а.с.10); копією свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого 26.11.2014 року Відділом реєстрації народження міста Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, відповідно до якого в граф «мати» вказано «Борисова Вікторія Олександрівна», в графі «батько» - «Борисов Дмитро Валерійович» (а.с.11); копією медичного свідоцтва про народження № 2001, виданого 17.11.2014 року Міським клінічним пологовим будинком № 1 м.Сімферополь, та відповідно до якого засвідчення факт народження у ОСОБА_1 14.11.2014 року дівчинки (а.с.12); довідкою про народження № 203 від 26.11.2014 року, яка видана Відділом реєстрації народження м.Сімферополь Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим про народження 14.11.2014 року ОСОБА_4 (а.с.13); довідкою про реєстрацію місця проживання особи за № 1011/06 від 23.03.2016 року, виданої Степногірською селищною радою Василівського району Запорізької області щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3, з 12.12.2016 року по теперішній час (а.с.14); довідкою про реєстрацію місця проживання особи за № 1012/06 від 23.03.2016 року, виданої Степногірською селищною радою Василівського району Запорізької області щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 з 12.12.2016 року по теперішній час (а.с.15); листом Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Василівського РУЮ Запорізької області від 27 березня 2018 року за №15/17.14-06-104 про відмову у державної реєстрації народження дитини жіночої статі, народженої 14 листопада 2014 року у ОСОБА_1 у зв’язку з тим, що для підтвердження факту народження заявником наданий документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с.23).
За приписами ст.13 Закону України ««Про державну реєстрацію актів цивільного стану» походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
За змістом ст.122 та ст.133 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя; походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини; якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоровя документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
За змістом п.п. «а» п. 2, 3, 22, 23 гл. 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом МЮУ від 18.10.2000 №52/5, підставами для проведення державної реєстрації для народження дитини є медичне свідоцтво про народження (форма №103/о), що видається закладом охорони здоров'я, незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи; при відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою; власне ім'я дитини визначається за згодою батьків; власне ім'я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір'ю дитини.
Відповідно до п.3 розділу І згаданих Правил за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.
Суд відмічає, що згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст.77 та ст.78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Надаючи оцінку допустимості наданих заявником доказів, а саме документів, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, суд керується ч.2 ст.19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщена особа має право на проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування.
Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Одночасно суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСЛП), за висновками якої, зокрема у справах проти Туреччини, Молдови та Росії, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на правову позицію, викладену Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Інформаційному листі від 15.04.2016 року, за змістом якої документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною ОСОБА_5 України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами у їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України, суд як виняток приймає до уваги дані про народження у ОСОБА_1 дитини, які зазначені у вищенаведених документах, виданих на окупованій території.
Згідно принципу 3 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитині повинно належати з її народження право на ім'я та громадянство та ст. 7 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральної Асамблеєю ООН, відповідно до якої дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні письмові докази, суд вважає, що юридичний факт, який просить встановити заявник, знайшов своє підтвердження та його об'єктивність не викликає сумніву у суду.
А тому, враховуючи зазначені вище обставини та положення діючого законодавства, приймаючи до уваги, що встановлення факту народження дитини необхідне заявнику для реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження дитини згідно вимог чинного законодавства України, тому суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі вищезазначеного, повно та всебічно вивчивши надані суду докази, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що подана ОСОБА_1 до суду заява підлягає задоволенню, вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення належним чином обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки заявник ОСОБА_1 немає іншої можливості, окрім в судовому порядку, встановити факт народження ОСОБА_4, тому заявник вимушена звернутися до суду з даною заявою, та на підставі вищенаведених письмових доказів суд вважає необхідним подану ОСОБА_1 до суду заяву задовольнити у повному обсязі.
Керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, ст.ст. 9, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. ст. 1-12, 76, 265, 212- 215, 256, 265-268, 293, 315-319, 354-355 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
ОСОБА_9 Олександрівни, ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8), заінтересовані особи: Василівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місцезнаходження: Запорізька область м.Василівка бульв.Центральний буд.1, код ЄДРПОУ - 26014577), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9) про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.
Встановити факт народження дитини жіночої статі ОСОБА_4, яка народилася 14 листопада 2014 року на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим у місті Сімферополь у батьків: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_10.
Рішення суду про встановлення факту народження підлягає негайному виконанню..
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Василівського районного суду
Запорізької області ОСОБА_10
Судове рішення № 73070590, Василівський районний суд Запорізької області було прийнято 28.03.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 311/891/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: