Постанова № 7303768, 15.12.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-33683/08 Головуючий у 1 інстанції Степанюк А.Г.

Суддя доповідач Заяць В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2009 року м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Суддів:

при секретарі: Зайця В.С.,

Г.В. Земляна,

М.В. Межевич,

Леонтовичі М.А.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0007302312/0 від 27.09.2007р.; № 0007312312/0 від 27.09.2007р.; № 0007302312/1 від 25.12.2007р.; № 0007312312/1 від 25.12.2007р.; № 0010312312/0 від 25.12.2007р.; № 0007302312/2 від 25.02.2008р.; № 0007312312/2 від 25.02.2008р.; № 0010312312/1 від 25.02.2008р.; № 0007302312/3 від 13.05.2008р.; № 0007312312/3 від 13.05.2008р.; № 0010312312/2 від 13.05.2008р.,-

ВСТАНОВИВ:

В період з 30.07.2007 року по 10.09.2007 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Прайм» з питань дотримання підприємством вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.03.2007 року, за наслідками якої був складений акт перевірки за № 2970/1/23-12/32385604 від 17.09.2007 року, яким зафіксовано порушення п. 5.1, п.п. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.п. 4.2.9 «г» п. 4.2 ст. 4, п.п. «а» п. 17.2 ст. 17, п.п. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; також порушено ст. 11 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежів» та п. 3.4. ст. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого податку», затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 року № 451.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0007302312/0 від 27.09.2007р.; № 0007312312/0 від 27.09.2007р.; № 0007302312/1 від 25.12.2007р.; № 0007312312/1 від 25.12.2007р.; № 0010312312/0 від 25.12.2007р.; № 0007302312/2 від 25.02.2008р.; № 0007312312/2 від 25.02.2007р.; № 0010312312/1 від 25.02.2008р.; № 0007302312/3 від 13.05.2008р.; № 0007312312/3 від 13.05.2008р.; № 0010312312/2 від 13.05.2008р.

ТОВ «Прайм» звернулось з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0007302312/0 від 27.09.2007р.; № 0007312312/0 від 27.09.2007р.; № 0007302312/1 від 25.12.2007р.; № 0007312312/1 від 25.12.2007р.; № 0010312312/0 від 25.12.2007р.; № 0007302312/2 від 25.02.2008р.; № 0007312312/2 від 25.02.2008р.; № 0010312312/1 від 25.02.2008р.; № 0007302312/3 від 13.05.2008р.; № 0007312312/3 від 13.05.2008р.; № 0010312312/2 від 13.05.2008р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2008 року позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення № 0007302312/0 від 27.09.2007р.; № 0007312312/0 від 27.09.2007р.; № 0007302312/1 від 25.12.2007р.; № 0007312312/1 від 25.12.2007р.; № 0010312312/0 від 25.12.2007р.; № 0007302312/2 від 25.02.2008р.; № 0007312312/2 від 25.02.2008р.; № 0010312312/1 від 25.02.2008р.; № 0007302312/3 від 13.05.2008р.; № 0007312312/3 від 13.05.2008р.; № 0010312312/2 від 13.05.2008р. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позову.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача від інших осіб у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.03.2007 року, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було виявлено, що між ТОВ «Прайм» та ТОВ «Мас Медіа Ін вест Г.В. Земляна» (ІПН 335918826584) укладався договір № 6Д/18 від 24.02.2006 року про надання послуг по маркетинговому дослідженню ринку азотних добрив України на загальну суму 59 736,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 956,00 грн.

Також в перевіряємому періоді позивачем укладались договори на отримання послуг по пошуку покупців на ТМЦ з декількома товариствами, а саме: - ТОВ «ТК «Нафта-Гефест» договір № 12/01-02 від 01.12.2005 року щодо надання послуг по дослідженню ринку збуту, про рух та реалізацію нафтопродуктів та пошук покупців на загальну суму 21 680,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 613,33 грн.; ТОВ «Дока-Техно» договір № 07-03/01 від 01.03.2007 року щодо надання інформаційних та послуг по пошуку покупців на ТМЦ на загальну суму 27 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 583,33 грн.

Крім того, позивачем укладався договір з ТОВ «Юридична консалтингова компанія» про надання юридичних та консалтингових послуг на загальну суму 63 573,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 595,50 грн., а також укладено договір з ТОВ «Ліста-Т» про надання юридичних та консалтингових послуг на загальну суму 24 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 000,00 грн.

Задовольняючи позов ТОВ «Прайм», суд першої інстанції вважав, що вказані витрати позивачем були правомірно віднесені до валових витрат підприємства для використання їх вподальшому у власній господарській діяльності, тому прийшов до висновку, що відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення з порушенням норм чинного законодавства, при цьому суд першої інстанції посилався на висновок № 5561/5562 від 03.07.2008 року експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та зазначив, що відповідачем помилково застосовані положення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на слідуюче.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Оскільки наявних матеріалах справи відсутні відомості про наявність письмового звіту проведення маркетингових досліджень ринку азотних добрив України від ТОВ «Мас Медіа Інвест Груп», в подальшому позивач та вказане підприємство не здійснювали операцій з купівлі-продажу азотних добрив, послуг, повязаних з цим напрямком діяльності не отримувалось і не надавалось, тому колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають встановленим обставинам справи, так як понесені позивачем витрати по проведенню маркетингових досліджень ринку азотних добрив України не можна віднести до витрат, які повязані із здійсненням фінансово-господарської діяльності в розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, положенням п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень повязаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у звязку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, повязаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина повязаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так як вищевказаним актом перевірки було зафіксовано, що на протязі 2005 року ТОВ «Прайм» мало самостійно фінансово-господарські взаємовідносини (постійно здійснювало продаж ТМЦ) з ТОВ ВКФ «Гефест-Трейд», на протязі 2006 року та І кв. 2007 року ТОВ «Прайм» мало самостійно фінансово-господарські взаємовідносини (постійно здійснювало продаж ТМЦ) з ТОВ «Астарта-Київ», тобто витрати позивача, які повязані з пошуком покупців в сумі 40 983 грн. (без урахування ПДВ) (за IV кв. 2005 року 18 066 грн., за І кв. 2007 року 22 917,0 грн.) документально не підтверджено, так як контрагентами ТОВ «Прайм» за вказаними договорами не знайдено нових покупців ТМЦ, а відтак віднесення позивачем витрат по оплаті послуг ТОВ «ТК «Нафта-Гефест» та ТОВ «Дока-Техно» до складу валових витрат підприємства колегією суддів визнаються безпідставними, тому висновки суду першої інстанції в цій частині також є такими, що не відповідають встановленим обставинам справи.

Крім того, ТОВ «Юридична консалтингова компанія» знаходиться на обліку в ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва, директором підприємства є Ілляш Я.М., про фактичне місцезнаходження ТОВ «Юридична консалтингова компанія» податковим органам не відомо, знаходиться у розшуку. Перевіркою бази «ОІС ОР» встановлено, що ТОВ «Юридична консалтингова компанія» звіти з податку на прибуток в останнє надавало до ДПІ в 2004 році за півріччя 2004 року, свідоцтво ПДВ анульовано 22.04.2007 року, останній звіт з податку на додану вартість поданий за грудень 2004 року, на товаристві працювала 1 особа.

ТОВ «Ліста-Т» знаходиться на обліку в ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва, директором підприємства є Ілляш Я.М. ТОВ «Ліста-Т» визнано банкрутом Господарським судом м. Києва. Свідоцтво ПДВ анульовано 10.12.2006 року, декларації з податку прибуток в останнє до ДПІ надавалось за 3 квартали 2005 року, на товаристві працювала 1 особа.

Вимогами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є обєктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Оскільки докази щодо віднесення позивачем наданих контрагентами юридичних та консалтингових послуг до складу валових витрат позивача в матеріалах справи відсутні, колегія суддів приходить до висновку, що вказані витрати, які повязані з отриманням юридичних та консалтингових послуг в сумі 72977,50 грн. (без урахування ПДВ) безпідставно включено до складу валових витрат позивача, тому у суду першої інстанції не було підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких умов колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, оскаржувану постанову не можна визнати законною та обгрунтованою та такою, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому відповідно до вимог ст. 202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Прайм» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0007302312/0 від 27.09.2007р.; № 0007312312/0 від 27.09.2007р.; № 0007302312/1 від 25.12.2007р.; № 0007312312/1 від 25.12.2007р.; № 0010312312/0 від 25.12.2007р.; № 0007302312/2 від 25.02.2008р.; № 0007312312/2 від 25.02.2008р.; № 0010312312/1 від 25.02.2008р.; № 0007302312/3 від 13.05.2008р.; № 0007312312/3 від 13.05.2008р.; № 0010312312/2 від 13.05.2008р. необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2008 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:

______ В.С. Заяць

______ Г.В. Земляна

______ М.В. Межевич