Ухвала суду № 7303657, 15.12.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-2392/09/2370 Головуючий у 1 інстанції Гарань С.М.

Суддя доповідач Заяць В.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2009 року м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Суддів:

при секретарі: Зайця В.С.,

Земляної Г.В.,

Межевича М.В.,

Леонтовичі М.А.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-АГРО» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року по справі за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-АГРО» до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

12.03.2009 року ДПІ у Черкаському районі Черкаської області проведено позапланову виїзну перевірку СГПП «РВД-АГРО» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що декларувалась в період з травня по грудень 2007 року та з січня по березень 2008 року, за результатами якої був складений акт № 52/23-010/32546820 від 12.03.2009 року, яким було зафіксовано заниження підприємством суми бюджетного відшкодування за період з травня 2007 року по березень 2008 року на загальну суму 240 856 грн., при наявності фактичної її сплати у зазначених податкових періодах, а також завищено суму такого відшкодування за листопад 2008 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у Черкаському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000232301/0 від 19.03.2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 240 856 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000222301/0 яким, відповідно, збільшено суму бюджетного відшкодування за 12 місяців 2008 року на 240 856 грн.

СГПП «РВД-АГРО» звернулось з позовом до ДПІ у Черкаському районі Черкаської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно задовольнити позовні вимоги.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача у встановлений судом строк від інших осіб до апеляційного суду не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності (ідентифікаційний код 32546820) та перебуває на обліку як платник податків в державній податковій інспекції у Черкаському районі Черкаської області. З 17.07.2003 року позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість. 01.01.2009 р. сільськогосподарське приватне підприємство «РВД-АГРО» зареєстроване як субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (свідоцтво № 100191705).

При заповненні податкових декларацій за період з травня 2007 року по березень 2008 року позивачем не відображались суми ПДВ, які підлягають відшкодуванню з бюджету на його банківський рахунок. Однак, в листопаді 2008 року позивачем було подано уточнюючі розрахунки до вказаних декларацій у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2007 року березень 2008 року, в яких підприємство збільшувало суму податкового кредиту з ПДВ, при цьому позивачем не змінювались рядки 25, 25.1, 25.2 таких декларацій (суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню), а подані уточнюючі розрахунки є невідємними частинами поданих декларацій з ПДВ. Внаслідок уточнення показників вказаних декларацій з ПДВ, в квітні 2008 року у позивача виникло відємне значення з ПДВ, частина якого в сумі 240856,00 грн. була сплачена постачальниками у попередніх періодах. Тобто, в квітні 2008 року, відповідно до п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, у позивача виникло право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ на банківський рахунок, однак позивач не скористався своїм правом та у декларації за квітень 2008 року не заявив до відшкодування з бюджету 240856,00 грн. податку на додану вартість.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог СГПП «РВД-АГРО», суд першої інстанції посилався на те, що пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон) передбачено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Аналогічні норми зазначені у пункті 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054.

Аналізуючи вказані обставини справи та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги СГПП «РВД-АГРО» про визнаня протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволенню не підлягають, оскільки підприємством, в порушення вимог п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону, була занижена заявлена сума бюджетного відшкодування за квітень 2008 року на суму 240856 грн. та завищена сума бюджетного відшкодування за грудень 2008 року на суму 240856 грн.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів вважає за можливе погодитись з огляду на наступне.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пяти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно зясував обставини справи, які підтверджуються наявними доказами в матеріалах справи, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-АГРО» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:

______ В.С. Заяць

______ Г.В. Земляна

______ М.В. Межевич