Постанова № 73017969, 20.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Т.С. Канигіна

20 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/977/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

за участю:

секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - Гараєвої О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2017р. (суддя Канигіна Т.С.; м. Полтава; повний текст постанови складено 11.12.2017) по справі № 816/977/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2017 позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - ПАТ "Українська залізниця", позивач), звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу в Оржицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 17.08.2017 /т. 3 а.с. 105/, просило суд:

- зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі права постійного користування земельними ділянками площею: 0,7604 га, 0,0037 га, 0,3943 га, 0,2868 га, право постійного користування щодо яких підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 12.09.2002 № І-ПЛ001197, виданого Лазірською сільською Радою народних депутатів Оржицького району Полтавської області та площею 87,1488 га право постійного користування щодо якої підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 12.09.2002 № І-ПЛ001196, виданого Оржицькою районною державною адміністрацією Оржицького району Полтавської області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 залучено до участі у справі № 816/977/17 у якості другого відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність відділу в Оржицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо ненадання у передбаченому Законом України "Про Державний земельний кадастр" порядку рішення за результатами розгляду технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо земельних ділянок площею: 0,7604 га, 0,0037 га, 0,3943 га, 0,2868 га, 87,1488 га.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на те, що подані позивачем документи неможливо розглянути по суті через технічні причини, при цьому Державним кадастровим реєстратором у Оржицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області відповідно до чинного законодавства було виконано усі дії для внесення відповідних відомостей. Вказує, що на сьогодні адміністратором Державного земельного кадастру є Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру", яке здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення. Враховуючи те, що проблеми у реєстрації виникли не з вини кадастрового реєстратора Відділу у Оржицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, а через технічну неможливість вчинити вказані дії, апелянт вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (Відділ у Оржицькому районі) не є належним відповідачем по справі.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог постанова суду першої інстанції позивачем не оскаржена.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що відповідач фактично оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

19 березня 2018 року на електронну адресу Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника відповідача в якому він, посилаючись на значне погіршення погодних умов та неможливість прибути до суду з об'єктивних причин, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Згідно ч. 1 ст. 313 КАС України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

У відповідності до п. 3 ч. 3, ч. 10 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Вказане клопотання не скріплене електронним цифровим підписом представника відповідача.

Враховуючи те, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи; участь учасників справи у судовому засіданні не визнана судом обов'язковою та зважаючи на неналежне оформлення поданої заяви, відсутність доказів неможливості прибуття представника у судове засідання, а також обмежені строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та визнала можливим апеляційний розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що 28.02.2017 уповноваженим представником ПАТ "Українська залізниця" подано до центру надання адміністративних послуг Оржицької райдержадміністрації заяву про надання адміністративної послуги - державної реєстрації земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру, а також до заяви додано документи /т. 1 а.с. 35/.

Листом від 14.03.2017 № 1606-99.4314/2-17 відділ в Оржицькому районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повідомив позивача про те, що розглянувши подані позивачем технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ПАТ "Українська залізниця" для залізничного транспорту на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області, що станом на 28.02.2017 не було технічної можливості в програмному забезпеченні "Національна кадастрова система" провести державну реєстрацію відповідних земельних ділянок. Також вказано, що відділом в Оржицькому районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області направлено лист до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з проханням допомоги у вирішенні цього питання, але відповідь не отримана і станом на 14.03.2017 технічна можливість для реєстрації земельних ділянок відсутня /т. 1 а.с. 34/.

Позивач, не погоджуючи із діями відповідача стосовно непроведення державної реєстрації вищезазначених земельних ділянок, звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протягом установленого законодавством строку не було здійснено державної реєстрації земельних ділянок з видачею витягу та не надано позивачу вмотивованої відмови.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог на підставі ст. 11 КАС та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання у передбаченому Законом України "Про Державний земельний кадастр" порядку рішення за результатами розгляду технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ПАТ "Українська залізниця" щодо земельних ділянок площею: 0,7604 га, 0,0037 га, 0,3943 га, 0,2868 га, 87,1488 га.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Суд зазначає, що відповідно до частин першої, третьої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Статтею 202 Земельного кодексу України визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Положеннями частини першої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги" (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про реєстрацію земельних ділянок) передбачено, що адміністративні послуги надаються суб'єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 № 3613-VI (надалі - Закон № 3613-VI) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з ст. 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними; внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону № 3613-VI державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною третьою вказаної статті визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, зокрема особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа (частина четверта статті 24 Закону № 3613-VI).

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки (частина восьма статті 24 Закону № 3613-VI).

Пунктом 70 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (надалі - Порядок № 1051) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє: 1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 3) розташування об'єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень; 4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Як свідчать матеріали справи, 28.02.2017 уповноваженим представником ПАТ "Українська залізниця" подано до центру надання адміністративних послуг Оржицької райдержадміністрації заяву про надання адміністративної послуги - державної реєстрації земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру /т. 1 а.с. 35/.

Згідно з частиною п'ятою статті 24 Закону № 3613-VI державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Положення частини шостої статті 24 Закону № 3613-VI передбачено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Також згідно з пунктом 73 Порядку № 1051 державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, зокрема за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91 - 137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.

Державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

Згідно з ч.2 ст. 39 Закону України "Про Державний земельний кадастр" дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.

Під час судового розгляду справи встановлено, що Відділом у Оржицькому районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області протягом 14 днів з дати подання позивачем заяви (28.02.2017) не здійснено державної реєстрації земельних ділянок з видачею витягу та не надано позивачу вмотивованої відмови за формою згідно з додатком 14 до Порядку № 1051.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність щодо ненадання у передбаченому Законом України "Про Державний земельний кадастр" порядку рішення за результатами розгляду технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ПАТ "Українська залізниця" щодо земельних ділянок площею: 0,7604 га, 0,0037 га, 0,3943 га, 0,2868 га, 87,1488 га.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач в ході розгляду справи не надав належних і допустимих доказів правомірності своїх дій щодо нездійснення у встановлений законодавством строк та у подальшому державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельних ділянок з видачею витягу.

Посилання відповідача на виникнення помилки в національній кадастровій системі при перевірці державним кадастровим реєстратором обмінних файлів, що були долучені заявником, колегія суддів не приймає, оскільки виникнення такої помилки не звільняє суб'єкта владних повноважень від обов'язку протягом установленого законодавством строку вчинити дії щодо внесення відомостей (зміни до них) до Державного земельного кадастру або прийняти рішення про відмову у внесенні таких відомостей. При цьому, під час розгляду справи відповідачем не було надано жодних доказів вжиття будь-яких заходів з метою усунення вказаної помилки.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення в частині задоволення позову, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 по справі № 816/977/17 в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)С.В. ДюкарєваСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 28.03.2018.