Постанова № 73017908, 21.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 р., м. Харків Справа № 818/1607/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Чалого І.С. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.

представника позивача Савченко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 (суддя В.М. Соколов, 40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 159, повний текст складено 07.12.17) по справі № 818/1607/17

за позовом Головного управління ДФС у Сумській області

до ОСОБА_2

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Сумській області, звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому, уточнивши позовні вимоги просив суд: стягнути податкову заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 137976,12 грн., у тому числі: основний платіж 104010,94 грн., штрафна санкція - 25802,74 грн., пеня - 8162,44 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач, зазначає, що ОСОБА_2 порушив вимоги податкового законодавства з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість на загальну суму 137976,12 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 року адміністративний позов Головного управління ДФС у Сумській області до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості - задоволено.

Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_2 (40000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) податкову заборгованість перед бюджетом по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 137976 (сто тридцять сім тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн. 12 коп. на розрахунковий рахунок №33110341700002, отримувач УК у м.Сумах/м.Суми/11010500, код отримувача 37970593, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО банка 837013.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі пп.20.1.4 п20.1 ст.20, п.п.78.1.2 п.78.1 ст78, ст79 Податкового кодексу України, наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №891 від 07.10.2016 та повідомлення №876 від 07.10.2016 посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за 2015 р. платника податків фізичної особи ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 31.10.2016 за №000462/18-19-13-01/НОМЕР_1 (а.с.7-8).

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 не подав декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік та не задекларував отримане ним додаткове благо у вигляді анулювання кредитної заборгованості від ПАТ «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750). За висновками акта перевірки встановлені порушення громадянином ОСОБА_2 п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п.п. 164.2 ст. 164, п.п. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та донараховано за 2015 рік податок на доходи фізичних осіб у сумі 104010,94 грн. та військового збору на суму 7846,50 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.12.2016 за №0025621304 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 130013,68 грн., в тому числі основного платежу на суму 104010,94 грн. та застосованої штрафної санкції на 26002,74 грн. (а.с.10) та від 16.12.2016 за №0025631304 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 9880,13 грн., в тому числі основного платежу на суму 7846,50 грн. та застосованої штрафної санкції на 1961,63 грн. (а.с.11).

Податкові повідомлення-рішення від 16.12.2016 №0025621304 та №0025631304 були оскаржені ОСОБА_2 в судовому порядку.

Постановою Сумського окружного адміністративного суді від 14.03.2017 по справі №818/1747/16 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 по справі №818/1747/16 апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 по справі №818/1747/16 залишена без змін (а.с.12-14).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не включено до загального річного оподатковуваного доходу та не задекларовано суму доходу у вигляді додаткового блага (прощеного боргу), а також не сплати з нього податку на доходи фізичних осіб, то стягненню підлягає податкова заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 137976,12 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до пп.14.1.54 Податкового кодексу України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. "д" пп.164.2.17 Податкового кодексу України (в редакції на час анулювання) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з п.п.168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПК України, якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

За визначенням пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Таким чином аналізуючи наведені нормативно-правові акти, колегія суддів дійшла висновку, що сума боргу платника податку, анульована (прощена) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, є доходом такого платника та включається до загального річного оподатковуваного доходу, що є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що громадянин ОСОБА_2, отримавши дохід в 2015 році у вигляді анулювання кредитної заборгованості, повинен був подати до ДПІ у м. Сумах декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податок з доходів фізичних осіб за ставкою визначеною п. 167.1 ст. 167 ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) крім випадків, визначених у пунктах 167.2, 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами) та 20 відсотків бази оподаткування щодо доходів, які перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Статтею 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Колегія суддів зазначає, що грошове зобов`язання визначене вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженим з дня набрання законної сили ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №818/1747/16, тобто 10.05.2017.

Відповідно до статі 129 Податкового кодексу України ОСОБА_2 нарахована пеня по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 8162,44 грн. та по військовому збору у розмірі 713,03 грн.

У зв'язку з добровільною сплатою податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб у сумі 200 грн. (платіжне доручення №3400850) та військового збору на загальну суму 10521,16 грн. (платіжні доручення від 12.06.2017 №43083266 на суму 2000 грн., від 21.06.2017 №45479556 на суму 2000 грн., від 10.07.2017 №49909452 на суму 2000 грн., від 08.08.2017 №57133143 на суму 2000 грн., від 24.11.2017 №3400845 на суму 2600,00 грн.), несплачена сума заборгованості по податку на доходи фізичних осіб становить 137976,12 грн. (основний платіж 104010,94 грн., штрафна санкція - 25802,74 грн., пеня - 8162,44 грн.), що підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а.с.37).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом до відповідача направлялася податкова вимога №861-17 від 12.06.2017, яка отримана позивачем особисто під підпис 30.07.2017 (згідно поштового повідомлення) (а.с.17).

Згідно з абз. 1 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що узгоджена сума податкового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи складає в загальному розмірі 137976,12 грн., отже вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 року по справі № 818/1607/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 по справі № 818/1607/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий О.М. Калитка Постанова складена в повному обсязі 28.03.18.