Ухвала суду № 7301352, 22.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя доповідач Міронова Г.М.

Головуючий у суду 1 інстанції Шальєва В.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

22 грудня 2009 року справа № 2-а-107/08\0570

зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Міронової Г.М. суддів:

при секретарі

за участю представників:

позивача Шаптала Н.К., Білак С.В.

Даниловій Д.С. розглянувши апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2009 року у адміністративній справі № 2-а-107/08 за позовом

до

третя особа Відкритого акціонерного товариства «Трест «Красноармійськшахтобуд»

Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

Державне відкрите акціонерне товариство «Донецькшахтопроходка» про скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2007 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування свої вимог позивач посилався на те, що на підставі акту перевірки № 169/23-0-00180798 від 27.12.2006 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000072340/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5378392 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 5307886 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2009 року позов Відкритого акціонерного товариства «Трест «Красноармійськшахтобуд» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області було задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

Позивач Державне відкрите акціонерне товариство „Трест „Красноармійськшахтобуд" зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 27.02.1998 року виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 00180798, перебуває на податковому обліку в Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100127988. Шахтобудівельне управління № З (ШБУ № 3) є структурним підрозділом ДВАТ „Красноармійськшахтобуд" та не є юридичною особою.

Красноармійською ОДПІ була проведена виїзна планова перевірка ДВАТ „Трест „Красноармійськшахтобуд" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року, за результатами якої був складений акт № 169/23-0-00180798 від 27.12.2006 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення ДВАТ „Трест „Красноармійськшахтобуд" вимог п. 1.11 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1, 7.3.5 п. 7.3, пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено податок на додану вартість в загальному розмірі 5307886 грн. та завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 4220 грн.

На підставі даного акту Красноармійською ОДШ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072340/0 від 12.01.2007 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 10686278 грн., в тому числі, за основним платежем - 5307886 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5378392 грн.

У судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача до суду не зявилися, були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

16.02.1993 року був укладений Генеральний договір №8-93 між ДКС ВО «Красноармійськвуплля», структурним підрозділом якого на той час була шахта «Красно лиманська», та ДВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд» на виконання будівельно-монтажних робіт підприємством ВАТ «Трест Красноармійськшахтобуд».

30.12.2002 року було укладено додатковий договір до генерального договору підряду на капітальне будівництво від 16.02.1993 року № 8-93, який є багатостороннім.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції не є спірними.

Проблемою даного спору є наявність підстав для визначення податкових зобовязань позивачу на суму 7314264грн, внаслідок не включення ним вартості операцій з будівельно-монтажних робіт, виконаних субпідрядниками ШПСУ № 9, ШСМУ ДП ВАТ «ДХК «Донецькшахтопроходка».

Податковий орган вважає, що Цивільним кодексом України передбачено укладання декількох договорів підряду (між замовником та генпідрядником, між генпідрядником та субпідрядником №1, між генпідрядником та субпідрядником №2) і не передбачено укладання договору підряду між замовником та підрядником (генпідрядником) та субпідрядниками. Тому позивач повинен був укласти декілька договорів, а саме: між ДВАТ «шахта «Красноліманська» (на сьогодні ДКС ВО «Красноармійськвугілля») - замовник та ВАТ «Красноармійськшахтобуд» - підрядник (генпідрядник); між ВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд» - генпідрядник (в якості замовника) та ДВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка» - субпідрядник; між ВАТ «Красноармійськшахтобуд» - генпідрядник (в якості замовника) та ШПБУ №9 -субпідрядник.

Проте, колегія суддів вважає, що спірне податкове повідомлення рішення № 0000072340/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5378392 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 5307886 грн. прийнято за порушення підприємством-позивачем п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи ДВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка» виконує підрядні роботи на підставі договору підряду на капітальне будівництво №8-93 від 16.02.1993 року, Додаткового договору № 1-д/2003 від 30.12.2002 року та Додаткових угод, які були укладені між Замовником - ДП «УК «Краснолиманська», з одного боку та ВАТ«Трест «Красноармійськшахтобуд», ДВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка», ДВАТ «Трест «Донецькшахтобудмонтаж», ЗАТ МУ-2 «Електропівденмонтаж», ТОВ «Корпорація «Електропівденмонтаж», ЗАТ «Трест «Донбастрансбуд», ДВАТ «Донецьке шахтоспецмонтажне управління «Вуглеавтоматика», с другого боку, що є підтвердженням того, що між замовником та Виконавцем підрядних робіт укладений багатосторонній договір будівельного підряду, що відповідає вказівкам Держбуду України за 1993 рік.

Податковим органом по факту виконання субпідрядниками монтажно-будівельних (та інших будівельних робіт) сформовані податкові зобовязані позивачу внаслідок чого визначені податкові зобовязання за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року. Моментом формування визначена дата підписання актів виконаних робіт відповідно до підпункту 7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року.

Зазначене визначення здійснене податковим органом без врахування того, що послуги були надані кожним із субпідрядників, які у свою чергу сформували зазначені податкові зобовязання, що унеможливлює формування податкових зобовязань за цими ж господарськими операціями позивачем.

Крім того, податковим органом неправильно визначена дата виникнення податкових зобовязань.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом, що визначено підпунктом 7.3.5. даного Закону.

Як встановлено під час апеляційного перегляду та підтверджується актом перевірки, джерелом сплати податкових зобовязань є виключно бюджетні кошти, то датою їх формування є надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку.

Крім того, отримані як плата за виконані роботи бюджетні кошти, підлягають включенню до податкових зобов'язань того суб'єкта господарювання, який отримав ці кошти, зазначеними субєктами є безпосередньо особи, які виконали ці роботи.

З огляду на відсутність обєкта, бази та моменту формування податкових зобовязань їх визначення здійснене безпідставно.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на приписи Цивільного та Господарського кодексів оскільки вони не стосуються предмету регулювання спірних відносин, про що зазначено відповідно статтями першою та четвертою даних Кодексів.

У відповідності до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем у справі такі докази не були надані в повному обсязі і колегія суддів вважає їх недостатніми та неналежними.

Судова колегія вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 184, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2009 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест «Красноармійськшахтобуд» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції Вищого адміністративного суду України, а в разі виготовлення повного тексту у відповідності до ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий Г.М.Міронова

Судді Н.К.Шаптала

С.В.Білак