Рішення № 7300670, 28.12.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-73

2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Троян Н.М.

при секретарі - Колісник К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства АТЕК, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, про відшкодування шкоди заподіяної в наслідок професійного захворювання та компенсації за несвоєчасну її виплату, про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2006 року прокурор Святошинського району м. Києва звернувся до суду в інтересах інваліда ІІ-Ї групи ОСОБА_1 з позовом до Закритого акціонерного товариства «АТЕК», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві та просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 виплати по відшкодуванню шкоди, заподіяної внаслідок профзахворювання, а також компенсацію за несвоєчасну виплату грошових сум у розмірі 19897,47 грн. В обґрунтування заявлених вимог послався на ті обставини, що ОСОБА_1 працював на заводі «Червоний екскаватор»,який згодом було реорганізовано у ЗАТ «АТЕК», з 13 грудня 1971 року по 3 січня 1991 року наладчиком п'ятого розряду. В жовтні 1990 року йому було встановлено професійне захворювання. Висновком МСЕК від 19 лютого 1991 року встановлено 50 % втрати працездатності, при переосвідуванні у МСЕК від 23 грудня 1991 року - 80 %, з 18 грудня 2000 року встановлена втрата працездатності - 80 % безстроково. Відповідно до Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою КМУ № 472 від 23 червня 1993 року (далі - Правила відшкодування шкоди) ОСОБА_1 ЗАТ «АТЕК» нараховувалися та виплачувалися суми відшкодування шкоди, внаслідок професійного захворювання. Під час перевірки за скаргою ОСОБА_1, до ЗАТ «АТЕК» Територіальною Державною інспекцією праці у м. Києві Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю щодо правильності нарахування виплат по відшкодуванню шкоди було встановлено, що при визначенні базового розміру відшкодування шкоди ОСОБА_1 взято занижений розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника та не застосовано коефіцієнт зростання тарифних ставок, що введені на підприємстві з 01.01.1999 та з 01.11.2000.

Також, позивач посилається на те, що відповідач ЗАТ «АТЕК» з 1 серпня 2003 року припинив страхові виплати ОСОБА_1

Позивач вважає, що невиплачені суми відшкодування шкоди ОСОБА_1 підлягають компенсації, починаючи з 1998 року по день звернення до суду на підставі п. 43 Правил відшкодування шкоди та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ№ 159 від 21.02.2001 р. Таким чином просив стягнути на користь ОСОБА_1суму заборгованості , з урахуванням суми компенсації 19897 грн.47 коп.

Під час слухання справи позивач неодноразово змінював свої позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідно до Правил відшкодування шкоди своєчасно не визначені та не виплачені з вини власника суми відшкодування шкоди підлягають коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги. А тому, сума заборгованості підлягає компенсації за несвоєчасну виплату грошових сум, починаючи з 1998 року по липень 2006 року.

Остаточно уточнив заявлені вимоги, позивач просив поновити строки позовної давності для звернення до суду, стягнути з ЗАТ «АТЕК» 39591,44 грн. та зобов'язати ЗАТ «АТЕК» надати до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві довідку про розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 на дату передачі особової справи у розмірі 557,33 грн. 12.06.2009 року ОСОБА_1 особисто пред'явив позов до ЗАТ «АТЕК» про відшкодування моральної шкоди, розмір якої оцінює в 50000 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач при визначенні розміру втраченого заробітку неодноразово допускав порушення вимог закону, чим ставив ОСОБА_1 у скрутне матеріальне становище, який не мав змоги придбати ліки, утримувати дітей та престарілу матір, що ображало його гідність, негативно вплинуло на стан його здоров'я, вимагало додаткових зусиль в організації його життя, змінило звичайний для нього спосіб життя.

У судовому засіданні представник прокуратури Святошинського району м. Києва та ОСОБА_1 підтримали заявлені позовні вимоги,посилаючись на обставини викладені в позовних заявах.

Представник ЗАТ «АТЕК» у судовому засіданні позов не визнала, посилалась на ті обставини, що ЗАТ «АТЕК» на виконання припису Територіальної Державної інспекції праці у м. Києві Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю № 26-08-23/330-280 від 29.06.2005 здійснило перерахунок розміру відшкодування шкоди ОСОБА_1 з 01.05.1992 по 01.08.2007 рік виходячи із середньомісячного заробітку бригадира налагоджувальників п'ятого розряду ОСОБА_2 розмір якого становить 8512,40 крб. В подальшому вказана сума коригувалася на коефіцієнти фактичного підвищення тарифних ставок на підприємстві. Однак, під час підвищення на ЗАТ «АТЕК» тарифних ставок у січні 1999 року та листопаді 2000 року, виконуючи вимоги п. 28 Правил відшкодування шкоди, розмір відшкодування шкоди ОСОБА_1 перерахований не був, оскільки втрачений заробіток ОСОБА_1 у перерахунку на 100 % втрати професійної працездатності більший, ніж заробітна плата відповідного працівника ОСОБА_3 за січень 1999 року та листопад 2000 року відповідно, що на думку представника відповідача, відповідало чинному на той час законодавству.

Представник ЗАТ «АТЕК» також пояснила, що з набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» 01.04.2001 всі особові справи потерпілих на виробництві підлягали передачі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у встановленому законодавством порядку для продовження страхових виплат. Однак, ОСОБА_1 систематично перешкоджав відповідачеві у передачі його особової справи до Фонду шляхом ненадання необхідних документів до особової справи, у зв'язку з чим його справа не була належним чином укомплектована, що унеможливлювало її передачу до Фонду. У зв'язку з цими обставинами ЗАТ «АТЕК» і припинив провадження страхових виплат ОСОБА_1, а його особову справу передав до Фонду лише у липні 2006 року, коли ОСОБА_1 надав всі необхідні документи для належного укомплектування його особової справи для подальшої її передачі до Фонду.

Також вважає, що до вимог позивача про перерахунок розміру відшкодування шкоди підлягає застосуванню трирічний строк позовної давності.

В цілому просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві у судовому засіданні позов не визнав. Свої заперечення обгрунтував тим, що особова справа ОСОБА_1 була передана до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України для продовження страхових виплат відповідно до абзацу шостого п. З розділу XI «Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності» № 1105 від 23.09.1999, який набрав чинності 01 квітня 2001 року та Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року № 10 з 01.04.2001. Відповідно до вказаних нормативних актів особова справа потерпілого від нещасного випадку на виробництві повинна містити довідку про розмір втраченого заробітку на дату передачі особової справи потерпілого.

Згідно з вимогами ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності" № 1105 від 23.09.1999 Фондом соціального страхування здійснено перерахування сум щомісячних страхових виплат відповідно до ступеня втрати професійної працездатності ОСОБА_1 та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я з дня передачі справи до Фонду соціального страхування по теперішній час, а тому всі зобов'язання Фонду соціального страхування перед ОСОБА_1 в частині відшкодування шкоди ушкодженням здоров'я виконані.В поясненнях також зазначив ,що немає правових підстав для компенсації позивачеві частини втраченого заробітку у зв'язку з тим, що грошові суми, які вимагає позивач у свій час нараховані йому не були, а є предметом спору у суді, тоді як компенсації згідно зі ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050 підлягають нараховані, але не виплачені доходи. Також Представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві зазначає, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. На цю обставину звертається увага в роз'ясненнях, викладених у п. п. 1, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами). Зокрема, у випадку, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем (у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволенні позову, кошти стягуються за час, що не перевищує трьох останніх років, які передували моменту звернення особи до суду.Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі .

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, позивача ОСОБА_1, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини справи.

Вказана цивільна справа судом розглядалась неодноразово. Так Святошинським районним судом м. Києва було ухвалене рішення від 6 грудня 2006 року. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 23 березня 2007 року вказане рішення у справі було скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Встановлено, що згідно акту перевірки додержання законодавства про відшкодування шкоди № 26-08-23/330 від 29.06.2005 Територіальної Державної інспекції праці у м. Києві Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю (а.с. 210-212), було встановлено, що при визначенні базового розміру відшкодування шкоди ОСОБА_1 взято занижений розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника налагоджувальника токарних верстатів п'ятого розряду ОСОБА_2 Тому подальший перерахунок проведено не вірно. Також вказаним актом перевірки встановлено, що в порушення п. 28 Правил відшкодування шкоди ЗАТ «АТЕК» не було проведено порівняння розміру втраченого заробітку ОСОБА_1 в перерахунку на 100 % втрати професійної працездатності із середньомісячним заробітком відповідного працівника станом на 01.01.1999 та 01.11.2000 та не проведено відповідні коригування у зв'язку з підвищенням тарифних ставок на підприємстві у зазначений термін. Також перевіркою встановлено, що ЗАТ «АТЕК» в порушення п. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності» № 2272 від 22.02.2001 зупинено страхові виплати з 01.08.2003.

Ухвалою суду у справі за клопотання прокурора Святошинського району м. Києва була призначена судово-економічна експертиза. Висновком судово-економічної експертизи №10408 від 30 січня 2009 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника для визначення базового розміру шкоди заподіяної внаслідок профзахворювання ОСОБА_1, розмір відшкодування, що підлягає виплаті з 1 травня 1992 року по 21 липня 2006 року, розмір відшкодування з урахуванням зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки з 1 квітня 2001 року по 21 липня 2006 року, встановити різницю між виплаченою сумою відшкодування ОСОБА_1 та сумою, належною до виплати, провести порівняння розміру втраченого заробітку ОСОБА_1 в перерахунку на 100 % втрати працездатності із середньомісячним заробітком відповідного працівника станом на 01.01.1999 та 01.11.2000, встановити розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 станом на 01.04.2001 не видається за можливе через відсутність документів первинного бухгалтерського обліку, які б давали можливість встановити наведені показники. Водночас, вказаним висновком судово-економічної експертизи встановлено, що розмір відшкодування шкоди, що виплачений ЗАТ «АТЕК» ОСОБА_1 з 1 травня 1992 року по 21 липня 2006 року за матеріалами справи складає 11183,92 грн. Висновком також встановлено, що розрахунки сум відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_1 наведені на а.с. 6-12, 39-40, 133-135, 148-153, 195, 223-226, 300-312 не обґрунтовані та не відповідають чинному законодавству

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на заводі «Червоний ескаватор», який згодом було реорганізовано у ЗАТ «АТЕК», з 13 грудня 1971 року до 23 грудня 1991 року, в тому числі наладчиком п'ятого розряду з 1 грудня 1987 року до 3 січня 1991 року. В січні 1991 року висновком МСЕК ОСОБА_1 встановлено 50 % втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання первинно та третю групу інвалідності. При повторному переогляді 23 грудня 1991 року МСЕК встановлено 80 % втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності, а з 21 грудня 2000 року встановлено стійку втрату професійної працездатності 80 % безстроково.

Відповідачем ЗАТ «АТЕК» нараховувалися та виплачувалися відповідна частина втраченого заробітку починаючи з лютого 1991 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 1992 року № 276 «Про заходи щодо виконання постанови Верховної Ради України від 29 квітня 1992 року «Про підвищення соціальних гарантій для населення» встановлено підприємствам, установам і організаціям провести з 1 травня 1992 року перерахування розмірів відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, виходячи із середньої заробітної плати відповідних працівників підприємств, установ і організацій за січень-квітень 1992 року, відкоригованого на величину фактичного підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

Відповідно до довідки ЗАТ «АТЕК» (а.с. 71 т.1)заробітна плата зазначена в указаній довідці яка була перерахована судом - середньомісячна заробітна плата налагоджувальника токарних автоматів цеху № 11 ОСОБА_2 за січень-квітень 1992 року становила _- 8613,71 крб. (7894,83 крб. (січень) + 6530,96 крб. (лютий) + 11469,74 крб. (березень) + 8559,31 крб. (квітень): 4 = 8613,71 крб.). Дана сума є базовою для подальших перерахунків та коригується на величину фактичного підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 1992 року № 276 «Про заходи щодо виконання постанови Верховної Ради України від 29 квітня 1992 року «Про підвищення соціальних гарантій для населення» та п. 43 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою КМУ № 472 від 23 червня 1993 року, що втратили чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 807 від 11 липня 2001 року.

Як вбачається з довідки про розміри підвищення тарифних ставок на ЗАТ «АТЕК» , яка складена на підставі наказів ЗАТ «АТЕК» про підвищення тарифних ставок (а.с. 91 т.1), коефіцієнти підвищення тарифних ставок на ЗАТ «АТЕК» складали: у червні 1992 року 1,5;

у травні 1992 року 2; у жовтні 1992 року 2; у лютому 1993 року 1,5; у березні 1993 року 2; у травні 1993 року 1,5; у серпні 1993 року 3; у жовтні 1993 року 2; у жовтні 1994 року 2; у лютому 1995 року 2,5; у січні 1996 року 1,5; у квітні 1997 року 1,6; у січні 1999 року 1,5; у листопаді 2000 року 1,3.

Таким чином, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1, з якої нараховується частина втраченого заробітку має складати: з червня 1992 року 8613,71 * 80 % * 1,5 = 6890,97 = 10336,46 крб., де 80% відсоток втрати професійної працездатності ОСОБА_1, що підтверджується виписками з акта огляду МСЕК (а.с.17т.1);

з травня 1992 року 10336,46 * 2 = 20672,92 крб.; з жовтня 1992 року 20672,92 * 2 = 41345,84 крб.; лютого 1993 року 41345,84 * 1,5 = 62018,76 крб.; з березня 1993 року 62018,76 * 2 = 124037,52 крб.; з травня 1993 року 124037,52 * 1,5 = 186056,28 крб.; з серпня 1993 року 186056,28 * З = 558168,84 крб.; з жовтня 1993 року 558168,84 * 2 = 1116337,68 крб.; з жовтня 1994 року 1116337,68 * 2 = 2232675,36 крб.; з лютого 1995 року 2232675,36 * 2,5 = 5581688,40 крб.; з січня 1996 року 5581688,40 * 1,5 = 8372532,60 крб.;

Згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.1996 р. № 762/96 розмір відшкодування шкоди ОСОБА_1, перераховується у гривню, а саме визначена сума станом на 2 вересня 1996 року у карбованцях ділиться на 100000 (сто тисяч). Таким чином, станом на 2 вересня 1996 року розмір відшкодування шкоди ОСОБА_1, складає 8372532,60:/100000 = 83,73 грн.

з квітня 1997 року 83,73 * 1,6 = 133,97 грн.;

Постановою Кабінету Міністрів України № 1100 від 03.10.97 р. до Правил відшкодування шкоди внесені зміни і пункт 28 доповнено абзацом шостим відповідно до якого, перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Відповідно до абзацу третього п. 9 Правил відшкодування шкоди визначений розмір втраченого заробітку або відповідна його частина залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності коригуванню у бік зменшення не підлягає.

Тому, з січня 1999 року розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 визначається таким чином: 167,46 * 1,5 = 251,19 грн. - перерахований розмір середньомісячної заробітної плати для розрахунку розміру відшкодування шкоди Макарчуку_О.І. у зв'язку зі зростанням тарифних ставок на підприємстві з 1 січня 1999 року, де 167,46 = 133,97 : 80 * 100 розмір відшкодування шкоди ОСОБА_1 у перерахунку на 100 % втрати професійної працездатності до 1 січня 1999 року.

Згідно розрахункового листа ОСОБА_3 на ЗАТ «АТЕК» (а.с.49т.1) заробітна плата відповідного працівника ОСОБА_3 за січень 1999 року за 15 відпрацьованих днів становить 165,87 грн. Відповідно до абзацу четвертого п. 22 Правил відшкодування шкоди кількість робочих днів у календарному місяці при п'ятиденному робочому тижні складає 21,2. В перерахунку на повний календарний місяць, заробітна плата відповідного працівника ОСОБА_3 за січень 1999 року становить: 165,87 : 15 * 21,2 = 234,43 грн. Таким чином, втрачений заробіток ОСОБА_1 у перерахунку на 100 % втрати професійної працездатності не може бути більшим, ніж 234,43 грн.

251,19 грн. > 234,43 грн.

Таким чином, розмір відшкодування шкоди ОСОБА_1 у перерахунку на 100 % втрати професійної працездатності з січня 1999 року обмежується середньомісячним заробітком відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) ОСОБА_3 за січень 1999 року у перерахунку на повний календарний місяць роботи та складає 234,43 грн.

Наступне підвищення тарифних ставок на ЗАТ «АТЕК» відбулося у листопаді 2000 року. Згідно розрахункового листа ОСОБА_3 на. ЗАТ «АТЕК» заробітна плата відповідного працівника ОСОБА_3 за листопад 2000 року за повний календарний місяць роботи становить 279,91 грн.(а.с. 49т.1).

З листопада 2000 року розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 визначається таким чином: 234,43 грн. * 1,3 = 304,76 грн. - перерахований розмір середньомісячної заробітної плати для розрахунку розміру відшкодування шкоди ОСОБА_1 у зв'язку зі зростанням тарифних ставок на підприємстві з 1 листопада 2000 року, де 234,43 - розмір відшкодування шкоди ОСОБА_1 у перерахунку на 100 % втрати професійної працездатності до 1 листопада 2000 року.

304,76 грн. > 279,91 грн.

Таким чином, втрачений заробіток ОСОБА_1 у перерахунку на 100 % втрати професійної працездатності з листопада 2000 року обмежується середньомісячним заробітком відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) ОСОБА_3 за листопад 2000 року та складає 279,91 грн.

Відповідно, розмір відшкодування шкоди ОСОБА_1 у перерахунку на 80 % втрати професійної працездатності з 1 листопада 2000 року після перерахунку на коефіцієнт підвищення тарифних ставок на ЗАТ «АТЕК» становить: 279,91 :100 * 80 % = 223,93 грн.

В подальшому 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності» № 1105 від 23 вересня 1999 року (далі - Закон про загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності» № 2272 (далі - Закон про страхові тарифи).

Статтею 2 Закону про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено його сферу дії, зокрема, дія Закону про загальнообов'язкове державне соціальне страхування поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до Закону про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з частиною 2 ст. 7 Закону України про страхові тарифи - Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року № 10 з 01.04.2001 затверджено Інструкцію про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату. Відповідно до вимог вказаної Інструкції особова справа потерпілого від нещасного випадку на виробництві повинна містити довідку про розмір втраченого заробітку на дату передачі особової справи потерпілого.

Керуючись вказаними нормами права особова справа потерпілого ОСОБА_1 була передана ЗАТ «АТЕК» до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві 21 липня 2006 року, що не заперечується представником ЗАТ «АТЕК» та представником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві .

Згідно ст. 29 Закону про загальнообов'язкове державне соціальне страхування перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу

провадиться у разі, зокрема, зміни ступеня втрати професійної працездатності. Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 28 травня 2002 року № 26 «Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 1 березня 2002 року, які продовжують отримувати страхові виплати від роботодавця» по особових справах, які відповідають вимогам Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, дозволити роботодавцям за погодженням з робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків провести з 01.03.2002 року перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) згідно з постановами правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 31.01.2002 року № 7 та від 14.03.2002 року № 15, а також інформаційним листом Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 14.03.2002 року № 02-225 та продовжувати виплачувати потерпілим (членам їх сімей) перераховані суми щомісячних страхових виплат до часу передачі їх особових справ до відділень виконавчої дирекції Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України дозволу ЗАТ «АТЕК» на перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим не надавалося. Таким чином, відповідач ЗАТ «АТЕК» не мав права здійснювати перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики відповідно до ст. 29 Закону про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Водночас, суду не надано доказів того, що ЗАТ «АТЕК» звертався до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за дозволом на здійснення перерахунку сум щомісячних страхових виплат потерпілим.

Згідно зі ст. 7 Закону про страхові тарифи Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Приймаючи до уваги викладене , суд вважає що обов'язок відшкодовувати шкоду потерпілому ОСОБА_1 повинен був нести відповідач ЗАТ «АТЕК» за період з 01.04.2001 по 21 липня 2006 року, тобто по день передачі особової справи ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на. виробництві та професійних захворювань України. При цьому, розмір відшкодування шкоди ОСОБА_1 за вказаний період мав бути перерахований на величину зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики відповідно до вимог ст. 29 Закону про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 6.4.2. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 перерахування розміру щомісячних страхових виплат провадиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки.

Щомісячні страхові виплати особам, які мають на це право, перераховуються з 1 березня на коефіцієнт підвищення страхових виплат, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Встановлено слідуючі коефіцієнти підвищення страхових виплат у 2002 році - 1,193, у 2003 році - 1,182, у 2004 році - 1,152, у 2005 році - 1,238, у 2006 році - 1,203, у 2007 році - 1,183, у 2008 році -1,125.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва основний розмір пенсії по інвалідності ОСОБА_1 складав: станом на 01.03.2002 - 129,00 грн.; станом на 01.03.2003 - 141,90 грн.; станом на 01.03.2004 - 150,00 грн.; станом на 01.03.2005 - 150,00 грн.; станом на 01.03.2006 - 150,00 грн.

Таким чином, розмір щомісячних страхових виплат потерпілого від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 мав розраховуватися таким чином: з 1 березня 2002 року, відкоригована середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 для розрахунку щомісячної страхової виплати станом на 01.03.2002 складає: 279,91 грн. * 1,193 = 333,93 грн.; нова сума щомісячної страхової виплати становить: 333,93 грн. * 80 % = 267,15 грн.; сума нової щомісячної страхової виплати та основного розміру пенсії по інвалідності складає: 267,15 + 129,00 = 369,15 грн.; 369,15 > 333,93. Оскільки сума нової щомісячної страхової виплати та основного розміру пенсії по інвалідності перевищує розмір відкорегованої середньомісячної заробітної плати для розрахунку щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 станом на 01.03.2002, то розмір щомісячної страхової виплати підлягає обмеженню основним розміром пенсії по інвалідності та складає: 333,93 грн.(щомісячна страхова виплата) - 129,00 грн.(пенсія ОСОБА_1 на 01.03.2002р.) = 204,93 грн.

Як вбачається з наведених розрахунків, сума нової щомісячної страхової виплати та основного розміру пенсії по інвалідності становить: 204,93 грн. + 129,00 грн. = 333,93 грн., що дорівнює розміру відкоригованої середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 для розрахунку щомісячної страхової виплати станом на 01.03.2002. Тобто, щомісячна страхова виплата ОСОБА_1, з 1 березня 2002 року становить 204,93 грн. , З 1 березня 2003 року, відкоригована середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 для розрахунку щомісячної страхової виплати станом на 01.03.2003 складає: 279,91 грн. * 1,193 * 1,182 = 394,71 грн.; нова сума щомісячної страхової виплати становить: 394,71 грн. * 80 % = 315,77 грн.; сума нової щомісячної страхової виплати та основного розміру пенсії по інвалідності складає: 315,77 + 141,90 = 457,67 грн.; 457,67 > 394,71. Оскільки сума нової щомісячної страхової виплати та основного розміру пенсії по інвалідності перевищує розмір відкорегованої середньомісячної заробітної плати для розрахунку щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 станом на 01.03.2003, то розмір щомісячної страхової виплати підлягає обмеженню основним розміром пенсії по інвалідності та складає: 394,71 грн. - 141,90 грн. = 252,81 грн. Як вбачається з наведених розрахунків, сума нової щомісячної страхової виплати та основного розміру пенсії по інвалідності становить: 252,81 грн. + 141,90 грн. = 394,71 грн., що дорівнює розміру відкоригованої середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 для розрахунку щомісячної страхової виплати станом на 01.03.2003. Тобто, щомісячна страхова виплата ОСОБА_1, з 1 березня 2003 року становить 252,81 грн. З 1 березня 2004 року, відкоригована середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 для розрахунку щомісячної страхової виплати станом на 01.03.2004 складає: 279,91 грн. * 1,193 * 1,182 * 1,152 = 454,70 грн.; нова сума щомісячної страхової виплати становить: 454,70 грн. * 80 % = 363,76 грн.; сума нової щомісячної страхової виплати та основного розміру пенсії по інвалідності складає: 363,76 + 150,00 = 513,76 грн.; 513,76 > 454,70. Оскільки сума нової щомісячної страхової виплати та основного розміру пенсії по інвалідності перевищує розмір відкорегованої середньомісячної заробітної плати для розрахунку щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 станом на 01.03.2004, то розмір щомісячної страхової виплати підлягає обмеженню основним розміром пенсії по інвалідності та складає: 454,70 грн. - 150,00 грн. = 304,70 грн. Як вбачається з наведених розрахунків, сума нової щомісячної страхової виплати та основного розміру пенсії по інвалідності становить: 304,70 грн. + 150,00 грн. = 454,70 грн., що дорівнює розміру відкоригованої середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 для розрахунку щомісячної страхової виплати станом на 01.03.2004. Тобто, щомісячна страхова виплата ОСОБА_1, з 1 березня 2004 року становить 304,70 грн.

З 1 березня 2005 року, відкоригована середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 для розрахунку щомісячної страхової виплати станом на 01.03.2005 складає: 279,91 грн. * 1,193 * 1,182 * 1,152 * 1,238 = 562,92 грн.; нова сума щомісячної страхової виплати становить: 562,93 грн. * 80 % = 450,34 грн.; сума нової щомісячної страхової виплати та основного розміру пенсії по інвалідності складає: 450,34 + 150,00 = 600,34 грн.; 600,34 > 562,92. Оскільки сума нової щомісячної страхової виплати та основного розміру пенсії по інвалідності перевищує розмір відкорегованої середньомісячної заробітної плати для розрахунку щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 станом на 01.03.2005, то розмір щомісячної страхової виплати підлягає обмеженню основним розміром пенсії по інвалідності та складає: 562,92 грн. - 150,00 грн. = 412,92 грн.

Як вбачається з наведених розрахунків, сума нової щомісячної страхової виплати та основного розміру пенсії по інвалідності становить: 412,92 грн. + 150,00 грн. = 562,92 грн., що дорівнює розміру відкоригованої середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 для розрахунку щомісячної страхової виплати станом на 01.03.2005. Тобто, щомісячна страхова виплата ОСОБА_1, з 1 березня 2005 року становить 412,92 грн.

З 1 березня 2006 року, відкоригована середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 для розрахунку щомісячної страхової виплати станом на 01.03.2006 складає: 279,91 грн. * 1,193* 1,182*1,152* 1,238 * 1,203 = 677,20 грн.; нова сума щомісячної страхової виплати становить: 677,20 грн. * 80 % = 541,76 грн.; сума нової щомісячної страхової виплати та основного розміру пенсії по інвалідності складає: 541,76 + 150,00 = 691,76 грн.; 677,20 < 691,76. Оскільки сума нової щомісячної страхової виплати та основного розміру пенсії по інвалідності не перевищує розмір відкорегованої середньомісячної заробітної плати для розрахунку щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 станом на 01.03.2006, то розмір щомісячної страхової виплати не підлягає обмеженню основним розміром пенсії по інвалідності та з 1 березня 2006 року складає 541,76 грн.

Таким чином , суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги в частині зобов»язання ЗАТ «АТЕК» надати до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві довідку про розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 на дату передачі особової справи 21 липня 2006 року в розмірі 541 грн. 76 коп.

Відповідачі ЗАТ «АТЕК» та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві у

своїх запереченнях на позовну заяву ставлять питання про застосування трирічного строку

позовної давності до вимог позивача про перерахунок розміру відшкодування шкоди

ОСОБА_1

Згідно з абзацом третім п. 1-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» спори, що виникають із приводу заборгованості, повинні вирішуватися на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 71 ЦК України 1963 року та ст. 257 ЦК України 2003 року загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. п. 1, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами) у випадку, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем (у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволенні позову, кошти стягуються за час, що не перевищує трьох останніх років, які передували моменту звернення особи до суду.

Прокурор Святошинського району м. Києва звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 в травні 2006 року з позовною заявою датованою 19 квітня 2006 року. В ході розгляду справи просив поновити строк позовної давності на звернення до суду , посилаючись на ті обставини , що про порушення прав ОСОБА_1 прокуратурі стало відомо з моменту звернення ОСОБА_1 до органів прокуратури у 2005-2006 роках Проте суд не приймає зазначені причини пропуску строку на звернення до суду , як поважні причини , оскільки ОСОБА_1 і раніше знав про неправильність нарахування та виплати на його користь відшкодування ЗАТ «АТЕК» про що свідчать його пояснення дані в судовому засіданні з приводу його неодноразових звернень до Територіальної державної інспекції праці у м. Києві та до інших органів ,що здійснюють нагляд за дотриманням законодавства, тому він мав можливість звернутись безпосередньо до суду ,або до органів прокуратури за захистом порушеного права, починаючи з 1992 року, тому суд вважає за можливе задовольнити заявлені вимоги за період з квітня 2003 року до дня звернення до суду, а в поновленні строку на звернення до суду позивачу відмовити.

Враховуючи ті обставини , що за час розгляду справи судом особова справа потерпілого ОСОБА_1 була передана до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України для продовження виплат 21 липня 2006 року, а Фонд продовжив виплати з 21 липня 2006 року, то суми неправильно визначених сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 підлягають стягненню з ЗАТ «АТЕК» за період з 19 квітня 2003 року по 20 липня 2006 року.

На підставі наведених в цьому рішенні розрахунків розмір щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 19.04.2003 по 29.02.2004 повинен складати 252,81 грн.

Згідно з довідкою ЗАТ «АТЕК» про розмір втраченого заробітку (а.с.39-40т.1) ОСОБА_1 останні виплати виплачені по 160,61 грн. Станом на 1 серпня 2003 року втрачений заробіток становив 160,61грн.

Тому, сума неправильно визначених сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 за період з 19 квітня 2003 року по 30 квітня 2003 року складає: 252,81 грн. :30 * 12= 101,12 грн. - сума щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 за період з 19 квітня 2003 року по 30 квітня 2003 року, де 252,81 - сума щомісячної страхової виплати ОСОБА_1, 30 -кількість днів у квітні, 12 - кількість днів у квітні за яких підлягає стягненню сума щомісячної страхової виплати ОСОБА_1

Сума нарахованих та виплачених щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 19 квітня 2003 року по 30 квітня 2003 року складає 160,61 грн.: 30 * 12 = 64,24 грн. Сума неправильно визначених сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 за період з 19 квітня 2003 року по 30 квітня 2003 року, яка підлягає стягненню складає 101,12 грн. -64,24 грн. = 36,88 грн.

Сума неправильно визначених сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 за період з 1 травня 2003 року по 31 липня 2003 року складає 252,81 грн.- 160.61 грн.=92.20 грн. за кожен місяць зазначеного періоду. 92,20 грн. *3 місяці = 276,60 грн. - сума неправильно визначених сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 за період з 1 травня 2003 року по 31 липня 2003 року, яка підлягає стягненню.

Сума неправильно визначених сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 за період з 1 серпня 2003 року по 29 лютого 2004 року, яка підлягає стягненню складає: 252,81 * 7місяцїв =1769,67 грн.

Сума щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 01.03.2004 по 28.02.2005 повинна складати 304,70 грн.

Тому, сума неправильно визначених сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 за період з 01.03.2004 по 28.02.2005, яка підлягає стягненню складає: 304,70 * 12 = 3656,40 грн., де 304,70 - сума щомісячної страхової виплати ОСОБА_1, 12 - кількість місяців у зазначеному періоді.

Сума щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 01.03.2005 по 28.02.2006 повинна складати 412,92 грн.

Тому, сума неправильно визначених сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 за період з 01.03.2005 по 28.02.2006, яка підлягає стягненню складає: 412,92 * 12 = 4955,04 грн., де 412,92 - сума щомісячної страхової виплати ОСОБА_1, 12 - кількість місяців у зазначеному періоді.

Сума щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 01.03.2006 по 30.06.2006 повинна складати 541,76 грн.

Тому, сума неправильно визначених сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 за період з 01.03.2006 по 30.06.2006, яка підлягає стягненню складає: 541,76 грн. * 5 = 2708,80 грн., де 541,76 грн. - сума щомісячної страхової виплати ОСОБА_1, 5 - кількість місяців у зазначеному періоді.

Сума неправильно визначених сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 за період з 1 липня 2006 року по 20 липня 2006 року, яка підлягає стягненню складає: 541,76 грн. : 31 * 20 = 349,52 грн., де 31 - кількість днів у липні, 20 - кількість днів у липні за які суми щомісячних страхових виплат підлягають стягненню.

Таким чином, сума неправильно визначених сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 за весь період стягнення, тобто за період з 19 квітня 2003 року по 20 липня 2006 року складає: 36,88 + 276,60 + 1769,67 + 3656,40 + 4955,04 + 2708,80 + 349,52 = 13752,91 грн.

Позивач у своїх позовних вимогах просить суд нарахувати компенсацію сум неправильно визначених сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 Проте, згідно зі ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050, який набрав чинності з 01.01.2001 року, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності вказаним законом. Тому, вказаний закон застосовують лише у випадках невиплати нарахованих, але не виплачених сум щомісячних страхових виплат, у звязку з чим вказані вимоги про стягнення компенсаційних виплат в розмірі 20654грн.23 коп . задоволенню не підлягають.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи розрахунки сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 приходить до наступних висновків .

Розрахунок наведений на а.с. 6-12 т.1 суд не приймає до уваги , оскільки він був уточнений позивачем в позовній заяві від 27.07.2009 року (а.с. 258-266т2).

Розрахунок наведений на (а.с. 39-40 том. 1) не видається за можливе перевірити тому, що в розрахунку не наведено застосованих коефіцієнтів підвищення тарифних ставок на ЗАТ «АТЕК», також не проведено порівняння з заробітком відповідного працівника відповідно до вимог абзацу 6 п. 28 Правил відшкодування шкоди, а тому перевірити вказаний розрахунок не вбачається за можливе.

На а.с. 133-135 наведений розрахунок індексації розміру відшкодування шкоди ОСОБА_1 Проте, в судовому засіданні позивач та ОСОБА_1 уточнив вимоги і в подальшому не просив про стягнення сум індексації.

Розрахунок наведений на (а.с. 148-153 т.1)не видається за можливе перевірити, оскільки в розрахунку не наведено коефіцієнтів підвищення тарифних ставок на ЗАТ «АТЕК», а тому, не можливо встановити здійснення перерахунку відповідачем розміру відшкодування шкоди ОСОБА_1

На (а.с. 195т1) наведений розрахунок сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 за період з 01.03.2002 по 21.07.2006. Враховуючи те, що спір полягає, в тому числі і про неправильне визначення базового розміру відшкодування шкоди ОСОБА_1 станом на 01.05.1992, то суд не бере до уваги вказані розрахунки, оскільки не можливо перевірити, який розмір відшкодування шкоди ОСОБА_1 станом на 01.05.1992 року взято для цього розрахунку.

Що стосується моральної шкоди , то суд з урахуванням моральних страждань ОСОБА_1,оскільки він тривалий час намагався довести законність його вимог по виплаті відшкодування перед відповідачем ЗАТ «АТЕК» у звязку з чим неодноразово був змушений звертатися до правоохоронних органів та до суду , вважає за можливе стягнути на користь ОСОБА_1 2000 грн. моральної шкоди , таким чином частково задовольнивши його вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 11, 15, 60, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, ст. 71 ЦК України в редакції 1963 р., ст. 257 ЦК України в редакції 2003 р., ст.ст. 1166, 1167 ЦК України в редакції 2003 р., «Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженими ними органом, шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудових обовязків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності», Законом України « Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійної працездатності № 2272», Постановою Кабінету Міністрів України № 159, від 21.02.2001 року яким затверджено «Порядок проведення компенсації громадянам частки грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати», Законом України «Про компенсацію громадянам частки доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної в наслідок професійного захворювання та позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування 50000 грн. моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «АТЕК», юридична адреса: м. Київ, проспект Перемоги, 83 розрахунковий рахунок № 2600300410202 в АКБ «Правекс банк», МФО 321983, індивідуальний код № 00240112 на користь ОСОБА_1, проживаючого 03062, АДРЕСА_1, у відшкодування заборгованості по страховим виплатам в розмірі 13752 грн. 91 коп. та у відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн., а всього стягнути 15752 грн. 91 коп.

Зобовязати ЗАТ «АТЕК» надати до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань надати до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві довідку про розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 на дану передачі особової справи 21 липня 2006 року в розмірі 541 грн. 76 коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «АТЕК» на користь держави державне мито в розмірі 137 грн. 53 коп.

В задоволенні інших заявлених вимог Прокурора Святошинського району м. Києві в інтересах ОСОБА_1 та в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя