Рішення № 72992136, 26.03.2018, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/366/18

Провадження № 2/306/242/18

Рядок статзвіту 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю: секретаря судового засідання Лизанец І.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полянської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що після смерті його батьків: ОСОБА_3 ма ОСОБА_4, які померли відповідно 16.05.1999 року та 23.11.2012 року залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: с. Павлово, 171, Свалявського району, Закарпатської області. ОСОБА_5, братом позивача, подано нотаріально посвідчену заяву, якою останній не заперечив щодо визнання права власності на майно за ОСОБА_1. Позивач зазначає, що на день смерті матері у вказаному домогосподарстві була зареєстрована вона одна і також померла була головою даного домогосподарства. В даний час необхідно визнати право власності на спадкове майно, однак в державній нотаріальній конторі право власності оформити не можливо, так як відсутні правовстановлюючі документи. Просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними спорудами в порядку спадкування за законом.

Сторони у підготовче засідання не з”явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача розгляд справи залишив на розсуд суду (а.с. 28, 29).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити зважаючи на наступне.

Згідно інвентаризаційної справи за № 1552 на будинок за № 171 у с. Павлово, Свалявського району, Закарпатської області, виданої КУП “Свалявське РБТІ”, рік побудови такого — 1965. Забудовником є ОСОБА_4. Складається житловий будинок з об”єктів: “А” - житлового будинку; “Б” - госпблоку; “В” - вбиральні; № 1, 2 — огорожі. Вартість вищевказаного житлового будинку в цінах 2018 року становить 81 907, 00 (вісімдесят одна тисяча дев”ятсот сім грн 00 к.) грн (а.с. 13, 15-22).

Заявою, засвідченою приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованою у реєстрі за № 100 від 20.02.2017 року стверджується, що ОСОБА_2 (брат позивача) не заперечує щодо визнання права власності на житловий будинок, що розташований у с. Павлово, вул. Без назви, 171, Свалявського району за братом — ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає у с. Пл.Потік, 45, Свалявського району, Закарпатської області після смерті матері — ОСОБА_4, яка померла 23.11.2012 року (а.с. 14).

Відповідно свідоцтв про смерть, серії І-ФМ № 149110, актовий запис № 36 від 23.11.2012 року та серії 1-ФМ № 103552, актовий запис № 9 від 17.05.1999 року, батьки позивача: мати - ОСОБА_4 та батько - ОСОБА_3 померли відповідно 23.11.2012 року та 16.05.1999 року (а.с. 6-7).

Згідно довідок за №№ 2793 від 05.07.2017 року та № 1099 від 28.02.2018 року, виданих ОСОБА_1, мешканцю с. Плоский Потік, 45, Свалявського району, на день смерті матері — ОСОБА_4, яка померла 23.11.2012 року за дворогосподарством у с. Павлово, 171, Свалявського району, Закарпатської області була зареєстрована вона одна, і до дня смерті була головою даного домогосподарства (а.с. 11, 12).

Свідоцтвом про народження, серії VII-УР № 0448807, актовий запис № 43 від 29.11.1970 року стверджується, що батьками позивача є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 8).

Згідно витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі за № 33146531, до спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: тип реєстрації: реєстрація спадкової справи; номер у спадковому реєстрі: 54052282; дата та місце заведення: 04.01.2013, Закарпатська область, Свалявський район, Свалявська державна нотаріальна контора; спадкодавець: ОСОБА_4, яка померла 23.11.2012 року (а.с. 9).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, державним нотаріусом Свалявської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезгаданий житловий будинок, що залишився після смерті матері — ОСОБА_4, яка померла 23.11.2012 року із-за відсутності у позивача правовстановлюючого документу на такий (а.с. 10).

Вищезгадані обставини стверджуються відповідними документами і ніким не оспорюються.

Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР і погодженою 15.01.1966 року із Верховним Судом УРСР, було встановлено, що реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать, зокрема, громадянам на праві особистої власності (п.п. 2, 4); будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, не підлягають реєстрації (п. 6); при відсутності правовстановлюючих документів, зазначених в Інструкції, у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу бюро технічної інвентаризації при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам, з метою їх подальшої реєстрації, а при відсутності таких книг необхідних для реєстрації питання вирішуються в кожному окремому випадку за заявою зацікавленої особи з проведенням відповідного обстеження і якщо зібрані матеріали підтверджують належність будинку заявнику, вирішується питання про оформлення права власності (п.п. 10, 20).

Таким чином, на час будівництва житлового будинку, з урахуванням також положень ст. 4 ЦК Української РСР (1963 року), реєстрація права власності на нього не вимагалася, як докази належності будинку певній особі могли бути прийняті документи, що не були передбачені Додатком №1 до згаданої Інструкції від 31.01.1966 року. Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Придатність будинку для проживання та належність його спадкодавцю на час його смерті ніким не оспорюється.

Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом від 17.07.97 № 475/97-ВР, передбачено право фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Згідно з нормою ст. 319 цього кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити з своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, виконуючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону й порушувати права інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов”язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановленим законом.

Ст. 321 ЦК України закріплений принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції, відповідно до ч.4 якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб’єктивне право на захист – це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду з захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути ... в т.ч. припинення дії, яка порушує право.

За правилами ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов”язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов”язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі ..., той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За приписами ст. ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Строк для прийняття спадщини відповідно ст. 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 ч.1 Перехідних положень (розділ ХІІІ) ЦПК України - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З огляду на вищевикладене позов є обгрунтованим.

Керуючись ст. ст. 12, 18, 81, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268-1270 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 — з а д о в о л ь н и т и.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканцем с. Плоский Потік, 45, Свалявського району, Закарпатської області право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться у с. Павлово, 171, Свалявського району, Закарпатської області у порядку спадкування за законом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: П.І.Уліганинець