Постанова № 72991096, 05.02.2018, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/18572/17

пр. № 2-а/759/176/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Київський міський військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 р. представник позивача - ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогами про скасування п. 38 Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), калітства або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08.04.2016 р. № 24, зобов'язання Міністерства оборони України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до п.б ч.1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, в зв'язку з настанням 27.10.2015 року інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії та встановити судовий контроль за виконанням даного судового рішення, зобов'язавши відповідача в місячний строк надати до суду звіт про його виконання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 31.03.1983 р. по 12.08.1985 р. проходив військову службу в Збройних Силах. У період бойових дій з 22.08.1983 р. по 12.08.1985 р. проходив військову службу в в/ч пп 35611 в Демократичній Республіці Афганістан. Відповідно до виписок з довідки акту огляду медико-соціальної експертної комісії позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності довічно, поранення (контузія), отримані при виконанні обов'язків військової служби. Вважає, що відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, в зв'язку з чим неодноразово звертався до відповідачів з відповідними заявами, які залишені без реалізації. Вважає, що нерозгляд заяви по суті саме МО України, до компетенції якого належить вирішення питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, порушує його право на отримання вказаної допомоги.

Ухвалою суду від 15.12.2017 р. у справі відкрито спрощене позовне провадження (а.с. 29-30).

Представником позивача надана суду відповідь на відзив Міністерства Оборони України отримана позивачем у справі. У своїх запереченнях Міністерство Оборони України посилається на те, що оскільки позивачу інвалідність встановлена через більше ніж 28 років з моменту звільнення зі служби то підстави для виплати одноразової грошової допомоги відсутні. Крім того вважає, що на позивача не поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки позивач проходив військову службу у збройних силах СРСР не будучи громадянином України та посилається на те, що позивачем не надано документа про причини та обставини поранення.

Київський міський військовий комісаріат своїх заперечень на позов до суду не надіслав.

Суд, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до довідки Святошинського районного військового комісаріату від 22.11.2017 р. № 03/120 позивач у період з 31.03.1983 р. по 12.08.1985 р. проходив військову службу в Збройних Силах. У період бойових дій з 22.08.1983 р. по 12.08.1985 р. проходив військову службу в в/ч пп 35611 в Демократичній Республіці Афганістан (а.с.14).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 27.10.2015 року виданого Управлінням соціального захисту населення Святошинської райдержадміністрації у м. Києві позивач є інвалідом ІІ групи (а.с.10).

Причиною інвалідності згідно виписок з довідок акту огляду МСЕК серії АВ № 0432691 від 26.10.2015 року є поранення (контузія) пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії (а.с.11).

Згідно Витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2042 від 21.08.2013 року, встановлено, що поранення позивача(контузія), захворювання пов'язане з виконанням обов'язку військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.16).

Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про виплату йому одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, проте виплати так і не були здійснені, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до статті 41 Закону №2232-ХІІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-ХІІ).

Так, Законом №2011-ХІІ визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно зі статтею 1 вищевказаного Закону, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Підпунктом 2 пункту 1 статті 3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що він поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (підпункт 4 пункту 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ).

Відповідно до пункту 6 статті 16-3 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункту 9 статті 16-3 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Згідно з підпунктами 12, 13 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Крім того, процедура розгляду звернень осіб, які заявляють вимогу на виплату одноразової допомоги, визначається також наказами Міноборони.

Порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону №2011-ХІІ, врегульованийнаказом Міноборони від 14.08.2014 №530 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» (далі - Наказ №530).

Відповідно до пункту 4.7 Наказу №530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги, згідно з пунктом 4.8 Наказу №530 подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

В свою чергу, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 26.10.2016 №564 «Про затвердження Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум» (далі - Положення №564), в апараті Міністерства оборони України з метою виконання пункту 13 Порядку №975 утворюється Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Так, основними завданнями комісії, зокрема, є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов'язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, доводити прийняті рішення до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для здійснення фінансування на виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Положення №564 Комісія приймає рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі документів, визначених Порядком та Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530.

У відповідності до пункту 11 вказаного розділу Положення №564 рішення Комісії про призначення (відмову у призначенні або повернення документів на доопрацювання) одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум доводиться до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до наказів.

Отже, відповідне рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги, відмову в такому призначенні чи поверненні на доопрацювання документів повинна прийняти саме постійно діюча Комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яка входить в апарат Міністерства оборони України.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку звернувся до МО України із заявою та відповідним пакетом документів на виплату йому одноразової грошової допомоги (а.с.16).

Однак, комісією МО України дійшла висновку про необхідність повернення документів на доопрацювання відповідному відповідному військовому комісаріату.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки заява ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності МО України у встановлені законодавством порядку та строки не розглянута, тому Міністерством оборони України допущена протиправна бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача.

Крім того, в силу пункту 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (далі - Порядок №393), особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановоюне передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Аналіз вищезазначених норм Порядку №393 дає підстави дійти висновку про те, що законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії, в тому числі і тих, які проходили службу в прикордонних військах колишнього СРСР, до військовослужбовців Збройних Сил України.

Відтак, саме на МО України лежить обов'язок щодо розгляду документів ОСОБА_1 на призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до частини першої та другої статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про задоволення вимоги про зобов'язання відповідача скасувати п. 38 Протоколу комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби від 08.04.2016 р. № 24 та вимоги про зобов'язання Міністерства Оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до п. б ч.1 ст. 16-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб - у разі становлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи, в зв'язку з настанням 27.10.2015 року інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання МО України подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта ладних повноважень, не на користь якого ухвалене рішення, подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, враховуючи процесуальну можливість сторони виконавчого провадження оскаржити дії державного виконавця у процесі виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 11, 17, 158, 160, 162, 163, Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Міністерство Оборони України скасувати п. 38 Протоколу комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби від 08.04.2016 р. № 24

Зобов'язати Міністерство Оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до п. б ч.1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб - у разі становлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи, в зв'язку з настанням 27.10.2015 року інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена сторонами протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: