
Справа № 296/717/18
2/296/1222/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" березня 2018 р. м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого судді Рожкової О.С.,
за участі секретаря судового засідання Степанчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
25.01.2018 позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору № б/н від 14.05.2014 року в сумі 12546,79 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. При цьому посилається на те, що 14.05.2014 року між сторонами укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кошти у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановлено кредитного ліміту на картковий рахунок.
05.02.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено до розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.3 зворот).
Відповідач в судові засідання не з’явилася, згідно поданої заяви просить розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги визнає частково, в частині стягнення з неї пені заперечує.
На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України, якою передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 14.05.2014 року між сторонам укладено договір про надання банківських послуг, який являє собою «Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи банку», що підтверджено підписаною відповідачем ОСОБА_2 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
За умовами вказаного договору відповідачу надано кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік.
Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Зі змісту розрахунку заборгованості за договором вбачається, що заборгованість ОСОБА_1. за договором станом на 03.01.2018 року становить 12546,79 грн., з яких: 1333,73 грн. тіло кредиту, 663,79 відсотки за користування кредитом, 9475,61 нараховано пені, штраф (фіксована частина) 500,00, штраф (процентна складова) 573,66 грн.
Разом з тим, суд вважає, що підстави для стягнення одночасно з відповідача як пені, так і штрафу за невиконання умов договору відсутні, виходячи з наступного.
Згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі порушення позичальником строків платежу по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Разом з тим, судом встановлено, що умовами договору про надання банківських послуг, який був укладений між позивачем та відповідачем, двічі передбачено цивільно-правову відповідальність у вигляді нарахування як пені, так і штрафу за одне те й саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, що свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов’язання та ухиляється від їх виконання, внаслідок чого, утворилась заборгованість.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 3071,18 грн., яка складається із: 1333,73 грн. тіло кредиту, 663,79 відсотки за користування кредитом, штраф (фіксована частина) 500,00, штраф (процентна складова) 573,66 грн.
Крім того, на підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 431,30 грн.
Керуючись ст.ст.12,77, 81, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 527, 551, 1054 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_1 (10001, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за договором № б/н від 14.05.2014 року у розмірі 3071,18 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 431,30 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя О. С. Рожкова
Судове рішення № 72976713, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 26.03.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 296/717/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: