Вирок № 7294245, 30.12.2009, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-313\09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2009 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М. при секретарі Скрипка О.О. з участю прокурора Мокренко Ю.М., адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, представників підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. В.Чернеччина Сумського району Сумської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, військовозобовязаного, учня 9-Б класу В.Чернеччинської ЗОШ, мешкаючого: АДРЕСА_1, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. В.Чернеччина Сумського району, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, військовозобовязаного, учня 9-Б класу ЗОШ № 19 м. Суми, мешкаючого: АДРЕСА_2 , не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця смт. Степанівка Сумського району, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого по найму, мешкаючого: АДРЕСА_3, судимого: 1.) 12.12.2001 року Сумським р/с за ст.. 185 ч. 3, 104 КК України до 3 років п/в, на підставі ст.. 104 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік; 2.) 05.04.2002 р. Сумським р/с за ст.. 185 ч. 3, 75 КК України до 3 років п/в, на підставі ст.. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік; 3.) 09.09.2003 р. Сумським р/с за ст.. 185 ч. 3, 75 КК України до 3 років п/в, на підставі ст.. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 4.) 17.09.2004 р. Сумським р/с за ст.. 185 ч. 3, 262 ч. 1, 263 ч. 1 КК України до 4 років 6 місяців п/в, звільнений умовно достроково 16.07.2007 р. на 1 рік 3 місяці 29 днів

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України;

ВСТАНОВИВ :

Підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 вчинили злочин за слідуючих обставин.

Так, 23.09.09 ОСОБА_6, достовірно знаючи, що територія домоволодіння АДРЕСА_4, має незагороджений прохід, та власник домоволодіння ОСОБА_10 проживає в м. Суми, а її батьки ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які проживають в вказаному домоволодінні, похилого віку, та на вулицю ввечері не виходять, вирішив скоїти крадіжку картоплі з сараю вказаного домоволодіння.

ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел, розповів про свої наміри ОСОБА_7 та ОСОБА_13, останні на дану пропозицію погодилися, тим самим вступили в злочинну змову з ОСОБА_6, спрямовану на крадіжку картоплі з домоволодіння ОСОБА_10

Того ж дня, дочекавшись настання темної пори доби, близько 19 год. ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, впевнившись, що їх дії будуть непомітні для сторонніх осіб, пішли до домоволодіння ОСОБА_10, через неогороджену територію зайшли до подвір'я та в подальшому через незамкнені двері проникли до сараю, в якому зберігалася картопля, де сумісними зусиллями викрали картоплю сорту «Слов'янка», загальною вагою 90 кг., яку набрали в три мішки, два з яких ОСОБА_6 приніс з собою, а один мішок, вони викрали в сараї ОСОБА_10

Після цього ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 мішки з викраденою картоплею перенесли до домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_6 в АДРЕСА_4, та в подальшому продали її, розділивши між собою отримані гроші.

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 1913 від 13.10.09 вартість викраденого майна ОСОБА_10 становить 180 грн., з розрахунку 2 грн. за 1 кг. картоплі.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ст.185 ч.З КК України визнав повністю та суду пояснив, що 23.09.09 він вирішив скоїти крадіжку картоплі з домоволодіння ОСОБА_10, в АДРЕСА_4, що знаходиться навпроти його будинку. Крім того поруч з вказаним домоволодінням знаходиться ділянка під забудову його родини, огорожі між даними ділянками не має. Він. знав, що в даному домоволодінні проживають батьки ОСОБА_10 - ОСОБА_11 та ОСОБА_12, похилого віку, які ввечері на вулицю не виходять. Також йому було відомо, що картоплю вони зберігають в сараї, який не замикають. Про свої наміри викрасти картоплю він розповів своїм приятелям ОСОБА_7 та ОСОБА_13, запропонувавши їм скоїти крадіжку разом з ним, на що останні погодилися. Того ж дня він, взявши з дому два мішки, щоб набрати картоплі, разом з ОСОБА_7, та ОСОБА_9 пішли до домоволодіння ОСОБА_10 Через неогороджену частину вони зайшли до подвір'я. На подвір'ї та на вулиці в той час нікого не було, він відчинив двері сараю, які не були замкнені. На підлозі в сараї насипом знаходилася картопля. Він та ОСОБА_9 зайшли до сараю та набирали картоплю в принесені мішки. ОСОБА_14 знаходився біля дверей сараю, слідкував, щоб не йшли сторонні особи. Коли вони з ОСОБА_9 набрали два мішка картоплі, то на драбині в сараї побачили мішки, та взяли звідти ще один мішок, в який набрали картоплі. Коли вони набрали три мішки, кожен з них взяв по мішку, та викрадену картоплю перенесли до його домоволодіння, після чого розійшлися по домівках. Наступного дня він зателефонував ОСОБА_7, і коли останній прийшов до нього, то вони разом поклали мішки з викраденою картоплею на візок, після чого ОСОБА_9 повіз її до магазину «Крамниця», що на вул. Леніна, с. В.Чернеччина, де скуповували картоплю у населення. Однак ОСОБА_9 повернувся, та розповів йому, що картоплю йому не вдалося здати, так як слідом за ним до автомобілю прийшла ОСОБА_11, і ОСОБА_7, боячись, що вона може його впізнати, залишив візок з картоплею біля автомобіля, а сам втік. Пізніше ОСОБА_9 знову пішов до автомобіля, забрав візок, залишивши мішки з картоплею біля автомобіля. Коли приїхав ОСОБА_7, він запропонував йому сходити та здати картоплю, що він і зробив. Яка вага викраденої картоплі йому не відомо, за картоплю вони отримали 70 грн., які розділили між собою.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч.З КК України визнав повністю та суду пояснив, що 23.09.09 року, коли він був в с. В.Чернеччина у своєї бабусі, зустрів свого приятеля ОСОБА_6, який запропонував йому разом з ним та їх спільним знайомим ОСОБА_9 викрасти картоплю з домоволодіння, що знаходиться навпроти будинку ОСОБА_6 Чий то будинок він не знав. Він на дану пропозицію погодився. Вони дочекалися, доки стемніло, та близько 19 год. того ж дня пішли до вказаного домоволодіння. До подвір'я вони зайшли через неогороджену частину. На подвір'ї нікого не було, на вулиці в цей час також нікого не було, їх ніхто не бачив. ОСОБА_6 пішов першим, він з ОСОБА_9 пішли слідом за ним. ОСОБА_6 відчинив сарай, в сараї на підлозі насипом лежала картопля. ОСОБА_6 з дому взяв два мішки, щоб набирати картоплю. Він залишився біля дверей, дивитися, щоб ніхто не йшов, а ОСОБА_6 та ОСОБА_9 набирали картоплю в мішки. Він бачив, що коли вони набрали два мішка картоплі, то хтось з хлопців взяв мішок, що висів на драбині в сараї, та набрали ще один мішок картоплі. Коли вони набрали три мішки, кожен з них взяв по мішку, і вони понесли картоплю до ОСОБА_6 до дому, після чого він поїхав до себе до дому в м. Суми. Наступного дня він знову приїхав в с. В.Чернеччина та пішов до ОСОБА_6 Останній розповів, що ОСОБА_9 вранці на візку повіз картоплю до магазину, де стояв автомобіль, але картоплю він не здав, так як слідом за ним прибігла баба, в якої вони викрали картоплю. ОСОБА_9 залишив візок з мішками біля автомобілю, а сам втік. Після цього ОСОБА_9 ходив до автомобілю, забрав візок, а мішки з картоплею залишив біля автомобілю. ОСОБА_6 сказав йому, щоб він сходив до автомобілю, та здав картоплю, на що він погодився. Пішов до автомобілю, та здав картоплю, пояснивши, що це його картопля. Яка вага картоплі, він не знає, за картоплю він отримав 70 грн., які віддав ОСОБА_6, а потім останній розділив між ними на трьох.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 вину свою у вчинені інкримінованого йому злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 23.09.09 року близько 18-19 год., йому на мобільний зателефонував приятель ОСОБА_6, та запропонував прийти до нього до дому. Коли він прийшов до нього до дому, то там також знаходився ОСОБА_7 ОСОБА_15 запропонував йому разом з ним та ОСОБА_7 викрасти картоплю з сараю баби ОСОБА_11, що живе навпроти ОСОБА_15, потім здати картоплю, та отримати гроші. Він погодився, і вони втрьох пішли до домоволодіння баби ОСОБА_11. ОСОБА_6 взяв з дому 2 мішки, щоб набрати картоплю. ОСОБА_6 розповів, що картопля знаходиться в сараї, сарай вони не замикають. На подвір'ї у баби ОСОБА_11 нікого не було, на вулиці в цей час також нікого не було, і їх ніхто не бачив. ОСОБА_6 пішов до сараю, він та ОСОБА_16 пішли за ним слідом, ОСОБА_6 відчинив сарай, та він разом з ним зайшли до приміщення, а ОСОБА_7 залишився біля дверей, стояв дивився, щоб ніхто не йшов, і їх ніхто не побачив. В сараї на підлозі знаходилася картопля насипом, він з ОСОБА_6 набрали спочатку один мішок картоплі, потім другий. На драбині в сараї були мішки, звідти вони взяли ще один мішок, та набрали в нього картоплі. Кожен з них взяв по мішку картоплі та віднесли мішки до ОСОБА_6 до дому, поставили їх в сараї. Після цього він пішов до дому. Наступного дня, близько 9 год. йому зателефонував ОСОБА_6, та сказав, щоб він прийшов до нього до дому. Коли він прийшов до нього, то вони разом з ОСОБА_6 поклали на візок три мішка з викраденою картоплею, і він повіз її здавати до магазину «Крамниця», де знаходився автомобіль, що скуповував картоплю. Коли він йшов з візком провулком, то за ним слідом бігла баба ОСОБА_11. Щоб вона його не впізнала, він довіз візок до автомобілю, залишив його, а сам втік. Після цього він повернувся до ОСОБА_6, розповів йому що сталося. Пізніше приїхав ОСОБА_7, і останній здав картоплю, що він залишив біля магазину. Отримані гроші за продаж картоплі вони розділили порівну між собою.

Крім повного визнання вини самими підсудними, їх вина у вчиненні інкримінованого їм злочину, доведена добутими і вивченими в судовому засіданні доказами:

Так, потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що в будинку АДРЕСА_4, проживають її батьки - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Власником даного будинку є вона. Її батько прикутий до ліжка, на вулицю не виходить. Мати також хворіє, але самостійно пересувається. Біля будинку знаходиться присадибна ділянка площею 0,17 га. Так як батьки похилого віку, то город обробляє вона з чоловіком. На присадибній ділянці вони вирощують картоплю та овочі. Картоплю, коли викопують, переносять до сараю на подвір'ї, а коли вона просохне, спускають в підвал. Сарай не замикають. 13.09.09 року вона з чоловіком поїхали в с. В.Чернеччина, копати картоплю. В той день вони викопали приблизно половину картоплі. Картопля була різних сортів, окремо вони вибрали «Словянку», крупну та посадочну, та написали її окремо в сараї на підлогу. Коли переносили цю картоплю, вона порахувала, що було 20 відер (8-ми літрових), це приблизно 5 мішків, та приблизно 160 кг. Іншу картоплю вони також склали в сараї - «насипом». Того ж дня вони з чоловіком поїхали до дому в м. Суми. 24.09.09 року приблизно о 10 год. їй на мобільний зателефонувала мати, та повідомила, що з сараю викрадено картоплю «слов'янку», коли саме це сталося, вона не знає. Хто викрав картоплю, вона не бачила. Відразу після цього вона поїхала до Сумського райвідділу, та написала заву про крадіжку картоплі з її домоволодіння в с. В.Чернеччина. Свідок ОСОБА_11, пояснення якої були досліджені в судовому засіданні, на досудовому слідстві пояснила, що 24.09.09 року, вийшовши в ранці на подвір'я, вона виявила, що з сараю було викрадено картоплю сорту «Слов'янка», хто скоїв крадіжку та коли саме їй не відомо. Пізніше вона вийшла на вулицю, і побачила в провулку невідомого їй хлопця, який віз візок з трьома мішками. Вона гадаючи, що хлопець міг везти викрадену в неї картоплю, побігла слідом за ним. Вона добігла до автомобілю, де приймали картоплю, але цього хлопця вже не було. На її запитання, хто привіз мішок, їй нічого не відповіли. Після чого вона повернулася до дому. Про даний випадок вона по телефону повідомила своїй донці ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що в вересні місяці 2009 р. він допомагав за грошову винагороду чоловікам з м. Донецьк грузити на автомобіль картоплю, яку вони купували у населення в с. В.Чернеччина Сумського району. Їх автомобіль знаходився біля магазину по вул. Леніна. 24.09.09 року місцевий хлопець на ім'я ОСОБА_9, прізвище він не знає, привозив здавати картоплю. Він привіз 3 мішки на візку. Слідом за ним вулицею бігла ОСОБА_11 ОСОБА_9 залишив візок з мішками біля автомобілю, а сам зник. В подальшому прийшов ОСОБА_17 та здав картоплю. Загальна вага картоплі 90 кг. Крім того винна підсудних стверджується: - заявою про скоєний злочин (а.с. 11); - висновком товарознавчої експертизи № 1913 від 13.10.09, згідно якої вартість 1 кг. картоплі сорту «слов'янка» станом на 23.09.09 складає 2 грн. (а.с. 42). Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудних в інкримінованому їм злочині доказана повністю. Дії підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13 суд кваліфікує за ст.. 185 ч. 3 КК України, так як вони, за попередньою змовою групою осіб, вчинили таємне викрадення чужого майна з проникненням у приміщення, а ОСОБА_9 ще й повторно. При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, дані про особи підсудних, характеристики на них, визнання ними своєї вини, розкаювання у вчинених злочинах, те, що підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності вони притягуються вперше. Те, що підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13 щиро розкаялися у вчиненому злочині, добровільно відшкодували заподіяну шкоду, що підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_7 являються неповнолітніми, суд відносить до помякшуючих їх відповідальність обставин. В діях підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обтяжуючих обставин суд не вбачає, а в діях підсудного ОСОБА_13 обтяжуючою обставиною є рецидив злочину. За наявності таких даних про особу підсудних, з урахуванням ролі кожного з підсудних у вчинені злочину, наявності помякшуючих обставин, враховуючи думку потерпілої, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 можливо без ізоляції від суспільства і до них можливо застосувати положення ст. ст. 104 та 75 КК України. Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати підлягають стягненню з підсудних, питання речових доказів слід вирішити згідно вимог ст. 81 КПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України і призначити покарання:

ОСОБА_6 за ст.. 185 ч. 3 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.. 104 КК України засудженого ОСОБА_6 звільнити від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

ОСОБА_7 за ст.. 185 ч. 3 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.. 104 КК України засудженого ОСОБА_7 звільнити від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.

ОСОБА_7 за ст.. 185 ч. 3 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі

На підставі ст.. 75 КК України засудженого ОСОБА_7, від призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженим ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13 залишити ту ж - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13 по 37 грн. 56 коп. з кожного на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи, а при відсутності у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 достатніх коштів, з їхніх батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з зарахування на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код 25574892 р\р 35221004000389 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області.

Речовий доказ: куртка, що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_13 - залишити в його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя Б.М. Клочко