Постанова № 72938378, 22.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/810/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Макаренко Я.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 по справі № 820/810/17, суддя Мельников Р.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський мірошник"

до Головного управління ДФС у Харківській області , Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Власівський мірошник", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №1247/6/99-99-11-01-01-25 від 20.01.2017 року в частині відмови в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області від 26 січня 2017 року № 0000051411 (форма "Р") про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2801604 грн, в т.ч. за податковими зобов'язаннями 1867736 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 933868 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області від 26 січня 2017 року № 0000061411 (форма "В4") про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 270419 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2017р. по справі № 820/810/17 адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 26.01.2017 р. № 0000051411 (форма "Р") про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2800990,25 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 26.01.2017 р. № 0000061411 (форма "В4") про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 268844 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Головне управління ДФС у Харківській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2017р. по справі № 820/810/17 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року, про що було складено акт № 680/20-40-14-03-08/34895482 від 31.10.2016 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог:

- п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198, п. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 2155324 грн, в тому числі: лютий 2014 р. - 11583 грн, березень 2014 р. - 11583 грн, квітень 2014 р. - 11612 грн, травень 2014 р. - 11583 грн, червень 2014 р. - 11583 грн, липень 2014 р. - 11583 грн, серпень 2014 р. - 11583 грн, вересень 2014 р. - 11583 грн, квітень 2015 р. - 14221 грн, липень 2015 р. - 590255 грн, серпень 2015 р. - 1017929 грн, вересень 2015 р. - 440226 грн;

- п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 471508 грн, в т.ч. за січень 2014 р. - 7083 грн, червень 2016 р. - 464425 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 17 листопада 2016 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002241403, №0002251403, № 0000111405, № 0002261403.

Рішенням ДФС України від 20.01.2017 року № 1247/6/99-99-11-01-01-25 скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 17.11.16 р. № 0002251403, №0002261403 в частині збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за рахунок зменшення податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ "Агропросперіс" (ТОВ "Сфера Агрокон"), ТОВ "Апелла Консалт", ТОВ "Компані Плазма", в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

26.01.2017 року Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000061411 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 270419 грн. та № 0000051411, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 2801604,00 грн.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з його контрагентами мали реальний характер, а тому позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару до податкового кредиту, в зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

В періоді, що перевірявся, позивач мав господарські операції із ПП "Карла Маркса -2", ТОВ "Біо Лат" та ТОВ "Кролевець Агро".

З матеріалів справи встановлено, що 31.10.2014 року між ТОВ "Кролевець Агро" (постачальник) та ТОВ "Власівський мірошник" (покупець) укладено договір поставки №170, предметом якого є поставка товару українського походження - сої врожаю 2014 року у кількості 3694,393 т +/- 10% за вибором постачальника. Ціна за 1 т без ПДВ - 4208,33 грн, ціна товару за 1 т з ПДВ - 5050,00 грн (т.1, а.с. 141-143).

Умови поставки: ЕХW франко-елеватор ТОВ "Кролевецький елеватор", фактична адреса: Сумська обл., Кролевецький район, м. Кролевець, вул. Транспортна, 1.

Оплата товару здійснюється покупцем у грошовій формі у строк до 01.02.15 р. (включно).

Пунктом 3.5 вказаного договору передбачено, що у разі несплати покупцем повної вартості поставленої кількості товару у строк, визначений у п.3.1 договору, та у випадку підвищення ринкової ціни на аналогічний товар на таку дату, Постачальник має право (а Покупець, відповідно, зобов'язується) збільшити ціну на товар по даному договору до ринкової. У такому випадку Постачальник направляє на підписання додаткову угоду про збільшення ціни за товар, загальної вартості (ціни) товару і про нові строки оплати.

Підписанням цього договору покупець підтверджує, що у разі несплати повної вартості товару у строки, визначені п.3.1 цього договору, постачальник має право або змінити ціну на товар, згідно з п.3.5 договору, або розірвати цей договір шляхом направлення письмового повідомлення не менше ніж за 7 днів до дати розірвання.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Кролевець Агро" на адресу ТОВ "Власівський Мірошник" виписано видаткову накладну № 125 від 31.10.2014 року (т.1, а.с. 144), податкову накладну № 15/2 від 31.10.2014 року (т.1, а.с. 145), яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З висновку акту перевірки встановлено, що вказаний товар було оприбутковано на баланс підприємства та відображено у бухгалтерському обліку. Суму податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року. Зазначений товар (соя нестандартна врожаю 2014 року) відповідно до договору складського зберігання від 30.10.14 р. №12, укладеного між позивачем та ТОВ "Кролевецький елеватор", передано на відповідальне зберігання ТОВ "Кролевецький елеватор" (т.1, а.с. 27).

Податковим органом в акті перевірки підтверджено, що на виконання умов договору ТОВ "Кролевецький елеватор" надав на адресу позивача за фактом операції зберігання та виконання робіт за договором складського зберігання акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). При цьому, ТОВ "Кролевецький елеватор" на адресу позивача було надано акт-розрахунок від 14.04.15 р. №КРЗФК000014, відповідно до якого визначено: соя нестандартна 2014 року надходження - 3694393 кг; Видаток (без відходів) з 18.02.15 по 22.03.15 3219000 кг; переоформлення з 10.04.15 по 10.04.15 - 449832 кг; списано відходів III категорії 14040 кг; убуток у масі (усушка, природний убуток) -11521 кг. За фактом проведених операцій ТОВ "Кролевецький елеватор" на адресу позивача надано податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН, які позивачем включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість по відповідних періодах.

За дану продукцію (соя нестандартна 2014 року врожаю) позивач розрахувався наступним чином: 09.04.2015 р. - 8000000 грн, 07.05.2015 р. - 5000000 грн, 05.06.2015 р. - 12588371,70 грн, 11.06.2015 р. - 2000000 грн, 11.06.2015 р. - 148,48 грн (т.1, а.с. 29).

Також, відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що зазначену продукцію (соя нестандартна врожаю 2014 року) вивезено за межі митної території України (експортовано) відповідно до наданих до перевірки вантажних митних декларації (т.1, а.с. 29).

Поряд з цим, відповідно до видаткової накладної від 10.04.15 р. №1 на адресу ТОВ "Кролевець Агро" було повернуто товар соя нестандартна (2014) у кількості 449832 кг за ціною 4,21 грн/кг без ПДВ на загальну суму 2271633,61 грн, у т.ч. ПДВ - 378605,6 грн.

З матеріалів справи встановлено, що 21.04.2015 року між позивачем та ТОВ "Кролевець агро" укладено додаткову угоду до договору поставки від 31.10.14 р. №170, на підставі, якої пункт 1.2 Договору №170 від 31.10.2014 р. змінено та викладено в наступній редакції: Характеристика товару: соя кількість 3244,561 тон +/- 10% за вибором Постачальника. Ціна за 1 т без ПДВ - 7085.83 грн, ціна товару за 1 т з ПДВ - 8503 грн.

На виконання зазначеної угоди ТОВ "Кролевець Агро" оформлено Коригування реалізації від 21.04.2015 р. №1 до видаткової накладної від 31.10.2014 р. №125 та виписано розрахунок коригування від 21.04.2015 р. №3/2 до податкової накладної від 31.10.2014 р. №15/2.

Сума податку на додану вартість за зазначеним розрахунком коригування позивачем включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року.

Також з матеріалів справи встановлено, що 15 жовтня 2015 року між ПП "Карла Маркса 2" (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № 15/10-15, предметом якого є постачання сої у кількості 2880 т +/- 5% в опції покупця. Попередня ціна за 1 т без ПДВ - 6791,67 грн, попередня ціна товару за 1 т з ПДВ - 8150 грн (що складає еквівалент 374,7126 дол. США за курсом на момент складання договору 21,75 грн = 1 долар США) (т.1, а.с. 153-155).

Умови поставки: ЕХW франко-елеватор ТОВ "Дубов'язівський елеватор", фактична адреса: Сумська обл., Конотопський район, смт. Дубов'язівка, вул. Трудова, 48.

Оплата товару здійснюється покупцем у грошовій формі у строк до 31.03.2016 р. (включно).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що відповідно до ч.2 т.524 ЦК України, сторони дійшли згоди, що ціна на товар за даним договором визначена у національній валюті України (гривня) та в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (долар США). Оплата товару здійснюється в національній валюті України. При оплаті ціна товару в гривні коригується на величину курсу долара США до гривні, при цьому використовується курс долара США на день закриття торгів на дату (робочий день), що передує даті фактичної оплати вартості поставленої кількості товару.

На виконання умов зазначеного договору ПП "Карла Маркса - 2" на адресу позивача виписано видаткову накладну № 176 від 16.10.2015 року, податкову накладну № 15/2 від 16.10.2015 року, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1, а.с. 156-157).

Суму податку на додану вартість позивачем включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року.

З висновку акту перевірки встановлено, що зазначений товар (соя нестандартна врожаю 2015 року) відповідно до договору складського зберігання, укладеного між позивачем та ТОВ "Дубов'язівський елеватор" передано на відповідальне зберігання ТОВ "Дубов'язівський елеватор". На виконання умов договору, ТОВ "Дубов'язівський елеватор" надало на адресу позивача за фактом операції зберігання та виконання робіт за договором складського зберігання акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). За фактом проведених операцій ТОВ "Дубов'язівський елеватор" на адресу позивача було надано податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, які позивачем включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди (т.1, а.с. 36).

За отриману продукцію (соя нестандартна врожаю 2015 року) позивач розрахувався наступним чином: 25.12.2015 р. - 6492735,75 грн (курс 22,9645 грн/дол.), 28.12.2015 р. - 7002101,60 грн (курс 23,1375 грн/дол.), 28.12.2015 р. - 9977162,65 грн (курс 23,1375 грн/дол.), 28.12.2015 р. - 1573685,75 грн (курс 23,1375 грн/дол.) (т.1, а.с. 37).

Також, відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що зазначену продукцію (соя нестандартна врожаю 2015 року) було вивезено за межі митної території України (експортовано) відповідно до вантажних митних декларації, що були надані до перевірки (т.1, а.с. 37).

Водночас, до перевірки надано коригування реалізації від 28.12.2015 р. №1 до видаткової накладної від 16.10.2015 р. №176 та виписано розрахунок коригування від 28.12.2015 р. №1/2 до податкової накладної від 16.10.2015 р. №15/2 (т. 2, а.с. 158-159).

Сума податку на додану вартість за зазначеним розрахунком коригування включено позивачем до складу податкового кредиту, згідно декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року.

З матеріалів справи встановлено, що 05 листопада 2015 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Біо Лат" (постачальник) укладено договір поставки № 171, предметом якого є поставка товару українського походження врожаю 2015 року - насіння сої у кількості 700 т +/- 5% в опції покупця. Попередня ціна за 1 т без ПДВ - 7125 грн, попередня ціна товару за 1 т з ПДВ - 8550 грн (що складає еквівалент 375 дол. США за курсом на момент складання договору 22,8 грн=1 долар США) (т.1 а.с. 163-165).

Умови поставки: ЕХW франко-елеватор ТОВ "Дубов'язівський елеватор", фактична адреса: Сумська обл., Конотопський район, смт. Дубов'язівка, вул. Трудова, 48 (п.2.4. договору).

Оплата товару здійснюється покупцем у грошовій формі у строк до 31.03.2016 р. (включно).

Згідно п. 3.3. договору, сторони дійшли згоди, що ціна на товар за даним договором визначена у національній валюті України (гривня) та в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (долар США). Оплата товару здійснюється в національній валюті України. При оплаті ціна товару в гривні коригується на величину курсу долара США до гривні, при цьому використовується курс долара США до гривні згідно з даними сайту з фіксацією курсу АSK на день закриття торгів на дату (робочий день), що передує даті фактичної оплати вартості поставленої кількості товару.

На виконання умов договору ТОВ "Біо Лат" на адресу позивача виписано видаткову накладну № 124 від 06.11.2015 року, податкову накладну № 3/2 від 06.11.2016 року (т.1, а.с. 167-168).

З висновку акту перевірки встановлено, що вказаний товар було оприбутковано на баланс підприємства та відображено у бухгалтерському обліку. Суму податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту, згідно декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року. Зазначений товар (соя нестандартна 2015 року врожаю) відповідно до договору складського зберігання, укладеного між позивачем та ТОВ "Дубов'язівський елеватор", передано на відповідальне зберігання ТОВ "Дубов'язівський елеватор". На виконання умов договору, ТОВ "Дубов'язівський елеватор" надало на адресу позивача за фактом операції зберігання та виконання робіт за договором складського зберігання акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Крім того, за фактом проведених операцій ТОВ "Дубов'язівський елеватор" на адресу позивача надано податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, які позивачем включено до складу податкового кредиту, згідно декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди. (т.1, а.с. 43-44).

За відповідну продукцію (соя нестандартна врожаю 2015 року) позивач розрахувався наступним чином: 23.12.2015 р. - 5985000 грн. (курс 23,1468 грн/дол.), 23.12.2015 р. - 39375 грн (курс 23,1468 грн/дол.) (т.1, а.с. 43-44).

Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що зазначену продукцію (соя нестандартна врожаю 2015 року) вивезено за межі митної території України (експортовано) відповідно до вантажної митної декларації №3370 від 01.04.2016 р., що була надана до перевірки (т.1, а.с. 44).

Матеріалами справи підтверджено, що 23.12.2015 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Біо Лат" (постачальник) укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки від 05.11.15 р. №171 (т.1, а.с. 166). Пунктом 1 вказаної угоди передбачено, що на виконання умов оплати товару, передбачених пунктами 1.2 та 3.3 договору, здійснити оплату 700 тонн сої вартістю 375 доларів США за одну тону за курсом на момент оплати 22,95 грн за один долар США (станом на 23.12.15р.), що дорівнює 8606,25 грн за одну тону та 6024375 грн за 700 тонн сої відповідно.

На виконання зазначеної угоди ТОВ "Біо Лат" оформлено коригування реалізації від 23.12.15р. №7 до видаткової накладної від 06.11.15 р. №124 та виписано розрахунок коригування від 21.04.15 р. №3/2 до податкової накладної від 31.10.14 р. № 15/2 (т.1, а.с. 169-170).

Суму податку на додану вартість за зазначеним розрахунком коригування включено позивачем до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року.

У відповідності до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України ( в редакції станом на 01.01.2015 року), якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно з пп. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (в редакції станом на 01.01.2015 року), якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

З аналізу вищевикладених норм встановлено, що визначений у п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України законодавцем перелік випадків зміни суми компенсації вартості товарів (послуг) не є вичерпним, зокрема: при поверненні авансу - операція з поставки не відбудеться взагалі, а тому у постачальника об'єкт оподаткування буде відсутній; при перегляді ціни або здійсненні перерахунку у випадках повернення товарів - операція з поставки здійснюється, а об'єкт оподаткування збільшується чи зменшується. Тобто Податковий Кодекс України не ставить в залежність коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість від виду зобов'язання.

Таким чином, якщо продавцем - платником податку на додану вартість на дату отримання авансової оплати від неплатника податку на додану вартість були визначені податкові зобов'язання та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернуто, то продавець - платник податку на додану вартість має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість. При цьому обидва примірники розрахунку коригування залишаються у продавця без підпису покупця - неплатника податку на додану вартість.

Нормами п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України ( в редакції станом на 01.01.2015 року) передбачено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Щодо повернення частини сої, яка була придбана у ТОВ "Кролевець Агро", то таке повернення проведено за тими характеристиками та ціною, по яких товар первісно передавався покупцю, тобто без зміни ціни на товар. Повернення товару здійснено 10.04.2015 року, а зміна ціни товару та коригування відбулось 21.04.2015 року та стосувалось лише того товару, який залишився після повернення, що підтверджується матеріалами справи, та відповідачем не спростовано.

Водночас, матеріали справи не містять, а податковим органом в обґрунтування своєї правової позиції по справі не надано до суду доказів на підтвердження врахування вищезазначених обставин та надання їм об'єктивної правової оцінки.

При цьому, в акті перевірки відсутнє посилання на документальні дані щодо використання позивачем повернутого товару не в господарський діяльності, чи в операціях, що не є об'єктом оподаткування податку на додану вартість, що, в свою чергу, вказує на неспроможність контролюючого органу довести факт порушення позивачем відповідних вимог податкового законодавства.

Стосовно посилання відповідача в апеляційній скарзі, що інші договори, укладені на постачання сільськогосподарської продукції із іншими постачальниками, не мають відповідних умов щодо зміни вартості товару у разі несвоєчасності сплати або по них не проводяться відповідні коригування, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачено обмеження щодо вибору конкретних умов договорів (правочинів) лише з конкретним переліком умов, зважаючи на передбачений законодавством України принцип вільного вибору умов підприємницької діяльності. Поряд з цим, договір поставки не має переліку конкретно визначених умов виконання, до яких не можуть бути внесені зміни за вибором учасників договірних відносин, у разі, якщо такі зміни не суперечать вимогам чинного законодавства та звичаям ділового обороту.

Податковим органом не надано до суду доказів на підтвердження необхідності використання позивачем договору купівлі - продажу лише з одним конкретно визначеним переліком умов та посилання на нормативно - правові акти, які при цьому порушуються позивачем, а тому вказана позиція контролюючого органу є безпідставною та необґрунтованою.

Щодо доводу апеляційної скарги про невизначеність підстав для складання додаткових угод до договорів поставки, колегія суддів зазначає, що Цивільним кодексом України не передбачено чіткого переліку підстав для складання додаткових умов, а представником відповідача не надано до суду пояснень з приводу порушення у даному випадку позивачем конкретно визначених норм права. При цьому в матеріалах справи відсутні докази розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів та/чи додаткових угод, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або за інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Факт здійснення господарської діяльності підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, а саме: договорами з додатковими угодами, видатковими та податковими накладними, виписками по банківським рахункам, платіжними дорученнями позивача, що також не спростовувалось представником відповідачів.

Таким чином колегія суддів вважає, що позивач виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні придбаного товару у контрагента, який в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши позивачу належним чином оформлені податкові накладні. Підстав для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість встановлено не було.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем з контрагентами ПП "Карла Маркса -2", ТОВ "Біо Лат" та ТОВ "Кролевець Агро" належним чином оформлені договірні відносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем було підтверджено правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбання товару у контрагента, наданими до перевірки належно оформленими документами, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами господарських операцій, відповідність господарських операцій видам діяльності позивача, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість, а тому суд першої інстанції правомірно скасував податкові повідомлення-рішення від 26.01.2017 р. № 0000051411 та № 0000061411.

В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2017р. по справі № 820/810/17 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 по справі № 820/810/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 23.03.2018 р.