Постанова № 72938377, 22.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5128/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Макаренко Я.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 по справі № 820/5128/17, суддя Заічко О.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004

за позовом адвоката ОСОБА_1

до Голова ліквідаційної комісії Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Харківській області Бородавка Анатолій Іванович

третя особа - Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Харківській області

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, адвокат ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд визнати дії голови ліквідаційної комісії Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Харківській області Бородавки Анатолія Івановича щодо порушення строків розгляду та повернення без оплати позивачу актів за дорученнями № 3678 від 27.08.2015 р., № 1366 від 23.03.2016 р., № 3623 від 25.08.2015 р., № 4918 від 16.10.2015р., № 2184 від 14.05.2016 р., № 2086 від 05.06.2015 р„ № 1247 від 17.03.2016 р., № 2064 від 03.06.2015 р., а також вимоги щодо внесення змін за вказаними актами у здійсненні позивачем розрахунки.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017р. по справі № 820/5128/17 закрито провадження у справі за позовом адвоката ОСОБА_1 до Голови ліквідаційної комісії Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Харківській області Бородавки Анатолія Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Харківській області про визнання дій неправомірними. Роз'яснено позивачу, що розгляд та вирішення даної справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, та вважає, що дана справа має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017р. по справі № 820/5128/17 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного рішення) справою адміністративною юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного рішення) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Колегія суддів зазначає, що вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС).

За змістом ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного рішення), юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Зі змісту позовних вимог адвоката ОСОБА_1 встановлено, що фактично підставою виникнення спірних відносин стало невиконання Регіональним центром з надання безоплатної правової допомоги у Харківській області умов Контракту від 01.04.2015 р. № 117, укладеного з позивачем, що полягає у порушенні строків розгляду та повернення без оплати позивачу актів за дорученнями № 3678 від 27.08.2015 р., № 1366 від 23.03.2016 р., № 3623 від 25.08.2015 р., № 4918 від 16.10.2015р., № 2184 від 14.05.2016 р., № 2086 від 05.06.2015 р„ № 1247 від 17.03.2016 р., № 2064 від 03.06.2015 р., а також вимоги щодо внесення змін за вказаними актами у здійсненні позивачем розрахунки.

Так, предметом вказаного контракту є зобов'язання адвоката за дорученням Центру надавати безоплатну правову допомогу відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" у межах м. Харкова та Харківської області.

Відповідно до умов контракту від 01.04.2015 р. № 117 Центр зобов'язується здійснювати оплату послуг адвоката та відшкодовувати витрати адвоката, пов'язані з наданням ним безоплатної вторинної правової допомоги.

Колегія суддів зазначає, що зазначений контракт за своєю правовою природою є цивільно-правовою угодою, на який розповсюджуються положення Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.15 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного рішення), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що даний спір носить приватно - правовий характер, під час вирішення якого підлягають з'ясуванню обставини щодо виконання сторонами умов договору (контракту), у зв'язку з чим, зазначені вимоги втрачають ознаки публічно-правового спору, оскільки по суті, позивач доводить своє право на одержання оплати виконаних послуг за вказаним контрактом та вимагає усунути обставини, що перешкоджають реалізації цього права, тобто в даному випадку виник спір про право, який не відноситься до юрисдикції адміністративного суду, а відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 15 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного рішення) підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Посилання позивача в апеляційній скарзі, що контракт з адвокатом, якій надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі від 01.04.2015 р. № 117, є адміністративним договором, колегія суддів не приймає з наступних підстав.

Відповідно до п. 16 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний договір - спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх воле узгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень; б) для делегування публічно-владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об'єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Колегія суддів вважає, що контракт з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі від 01.04.2015 р. № 117, укладений між позивачем та третьою особою, не є адміністративним договором у розумінні п. 16 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, так як цей контракт регулює цивільно-правові відносини по наданню послуг безоплатної вторинної правової допомоги, та не визначає права та обов'язки сторін з метою розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень або для делегування публічно-владних управлінських функцій, перерозподілу або об'єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом або замість видання індивідуального акта чи для врегулювання питань надання адміністративних послуг, як це вимагає положення ст. 4 п. 16 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції, оскільки даний спір не має ознак справи адміністративної юрисдикції та не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття оспорюваного рішення) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі, оскільки цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017р. по справі № 820/5128/17 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 по справі № 820/5128/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 23.03.2018 р.