Постанова № 72937964, 22.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/310/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Кожухар І.І.,

розглянувши у судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 27 лютого 2017 року у справі № 454/3122/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про зобов'язання вчинити дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Веремчук О.А. в м. Сокалі Львівської області 27.02.2018 року згідно даних журналу судового засідання о 13 год. 23 хв., відомості про дату складання повного тексту рішення відсутні), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, Позивач) звернулася з адміністративним позовом до Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (далі - ОУПФУ, Відповідач) про зобов'язання вчинити дії.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 27 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Відповідача від 05.08.2016 року про відмову у призначенні пенсії за віком державного службовця ОСОБА_3.

Зобов'язано ОУПФУ призначити ОСОБА_3 пенсію по віку згідно Закону України від 16.12.1993 року № 3723- ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) з 27 квітня 2016 року, виходячи із розрахунку 90% від сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив Відповідач, який покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Сокальського районного суду Львівської області від 27 лютого 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що згідно заяви Позивача від 27.04.2016 року про призначення пенсії за віком держслужбовця відповідно до ст.. 37 Закону України «Про державну службу» та доданим пакетом документів 05.08.2016 року ОУПФУ прийняло правомірне рішення про відмову у призначенні пенсії за віком держслужбовця.

В ході розгляду апеляційної скарги здійснено заміну Відповідача на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, представника Позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_3 27.04.2016 року звернулася в управління ПФУ з заявою та доданим пакетом документів про призначення пенсії за віком державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.

Рішенням Відповідача від 05.08.2016 року Позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» з посиланням на положення пункту 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VIII), яким на думку Відповідача, скасовано право на призначення пенсій певним категоріям громадян, у тому числі державним службовцям, за спеціальними законами. З вищевказаного рішення також вбачається, що загальний страховий стаж ОСОБА_3 станом на день звернення до ОУПФУ становить 39 років 00 місяців 28 днів, стаж державної служби - 37 років 05 місяців 07 днів.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що визнання Законом № 213-VIII правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно скріплених в них прав і свобод людини і громадянин Конституційним Судом України вважається скасуванням або обмеженням цих прав свобод, а безпідставне поширення його дії на нове законодавство є порушенням ст. 58 Конституції України.

Однак, висновки суду першої інстанції не в повній мірі узгоджуються з нормами матеріального права.

Відповідно до частини 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ (в редакції чинній на момент звернення Позивача із заявою про призначення пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 - IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній з 01.10.2011 року до 01.10.2017 року) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

З 01.05.2016 року набрав чинності новий Закон України від 10.12.2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VІІІ), на підставі норм якого Позивач має право на пенсію за віком державного службовця.

Так, відповідно до пунктів 10, 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України,, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Враховуючи, що на час звернення із заявою про призначення пенсії Позивач досягла віку, з якого може бути призначені пенсія за Законом № 3723-ХІІ, мала відповідний стаж, передбачений положеннями пунктів 10 та 12 Розділу ХІ Закону № 889-VІІІ, у Відповідача на час винесення рішення про відмову в призначенні пенсії не було для цього передбачених законом підстав. Тому рішення Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області від 05.08.2016 року № 4675/05-33/3 прийнято протиправно і підлягає скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Позивач має право на призначення пенсії з 27.04.2016 року, тобто з дати звернення за її призначенням.

Так, згідно пункту 5 Розділу III Прикінцевих положень Закону № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Закон № 889-VІІІ набув чинності лише з 01.05.2016 року, отже саме з цієї дати Позивач має право на призначення їй пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Щодо позовної вимоги про призначення пенсії за віком державного службовця у розмірі в розрахунку 90% від сум заробітної плати, апеляційний суд зазначає, що така не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

В силу приписів ст. 2 КАС України захисту підлягає порушене (оспорюване, не визнане) право, а не ілюзорне, як це зазначено, в тому числі, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб'єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способами, визначеними законодавством, є підставою для прийняття рішення про відмову в позові. Судовому захисту підлягає порушене, а не ілюзорне право.

Оскільки Позивачу пенсія за віком державного службовця не призначена, розрахунок відсотку від сум заробітної плати не проведений, відтак зазначена позовна вимога є передчасною.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст. 241, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області задовольнити частково.

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 27 лютого 2017 року у справі № 454/3122/16-а скасувати та винести нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області від 05.08.2016 року про відмову у призначенні пенсії за віком державного службовця ОСОБА_3.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Львівської області призначити ОСОБА_3 пенсію по віку згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723- ХІІ з 01 травня 2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська