Постанова № 72937968, 22.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/11487/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,

за участю секретаря - Андрушківа І. Я.,

представника позивача - Горана Р. В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у справі 809/1271/17 (постанова ухвалена о 09:46 год. у м. Івано - Франківську судом у складі головуючого судді Матуляка Я. П., повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2017 року) за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» (далі - ПАТ «Зелене господарство»), в якому просило стягнути з відповідача податковий борг в сумі 1036491.80 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що ПАТ «Зелене господарство» у встановлений законом строк не сплатило суму узгоджених грошових зобов'язань, а відповідно така набула статусу податкового боргу та підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року вказаний позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що в нього відсутній податковий борг з податку на додану вартість, оскільки ним в повному обсязі сплачені задекларовані суми грошових зобов'язань з вказаного податку. Також зазначає, що податковим органом безпідставно зараховано сплачені ним кошти в рахунок погашення заборгованості минулих періодів, оскільки такої заборгованості у нього не було, що підтверджується відповідним рішенням суду.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце його проведення, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПАТ «Зелене господарство» самостійно задекларовано зобов'язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями № 91484335654, № 9169875350, № 9193825192, № 9219193738, № 9243672518, № 9265787770, № 9023114747, № 9043630787, № 9069500516, № 9092520968, № 9117175853, № 9140311291 на суму 609140.00 грн. Вказана сума не була самостійно сплачена відповідачем у встановлений чинним законодавством строк та набула статусу податкового боргу.

Окрім цього податковим органом були проведені камеральні перевірки податкової звітності з податку на додану вартість відповідача, за результатами яких прийнято податкові повідомлення-рішення від 17 листопада 2016 року № 0003191201, від 15 червня 2017 року № 0002921208, якими відповідачу визначено штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу на суму 106150.54 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення не були оскаржені відповідачем та штрафні санкції за такими повідомленнями-рішеннями не були сплачені у встановлені чинним законодавством строки, а відтак такі також є узгодженими та набули статусу податкового боргу.

У зв'язку з несплатою вказаних вище штрафних санкцій відповідачу була нарахована пеня на суму 321201.26 грн, яка також не була ним сплачена та набула статусу податкового боргу.

Податкова вимога щодо погашення вказаного податкового боргу відповідачу не надсилалася, оскільки після направлення (вручення) податкових вимог від 02 вересня 2004 року № 1/1915/29343/10/24-1-205 та від 08 жовтня 2004 року № 2/2140/ 34457/10/24-1-205 податковий борг не був погашений позивачем у повному обсязі, податкова вимога йому додатково не надсилалася (не вручалася).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Зелене господарство» не сплатило у строки встановлені чинним законодавством узгоджені грошові зобов'язання в сумі 1036491.80 грн, що є підставою для стягнення їх у судовому порядку.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 203.1. - 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до абзацу 3 пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до пунктів 131.1. - 131.2. статті 131 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України

З огляду на наведені правові норми, суд першої інстанції, встановивши факт декларування платником грошових зобов'язань з податку на додану вартість та їх несплати у встановлений строк, несплати штрафних санкцій за податковими повідомленнями - рішеннями та нарахованої у зв'язку з такою несплатою пені цілком правомірно стягнув з відповідача зазначені кошти у порядку, визначеному пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Щодо посилання відповідача на ту обставину, що податок на додану вартість, який він сплачував згідно з вказаними вище зобов'язаннями, позивач протиправно зарахував в рахунок погашення заборгованості за минулий період, то таке не заслуговує на увагу, оскільки позов в даній справі стосується грошових зобов'язань за більш пізній період, починаючи з 08 серпня 2016 року, які вважаються узгодженими, оскільки частина з них відповідачем була визначена самостійно, а частина визначена контролюючим органом та не оскаржена відповідачем.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 316 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року 809/1271/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А. І. Рибачук судді В. М. Багрій Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 23 березня 2018 року.