Постанова № 72926589, 22.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 761/42255/17 № апеляційного провадження:22-ц/796/2970/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Мальцев Д.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

22 березня 2018 року Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Саліхова В.В., Прокопчук Н.О.,

при секретарі - Сербін Т.І.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 5 січня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК лтд» про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2012 року зазначене вище рішення суду скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК лтд» на користь ОСОБА_4 суму боргу в розмірі 7 111 500 грн. та судові витрати.

Ухвалою ВССУ від 5 липня 2012 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2012 року залишено без змін.

У грудні 2017 року представник позивача звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, зазначаючи, що 22 березня 2012 по справі № 2-3172/09 Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_5, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «AMK LTD» на користь позивача суми в розмірі 7113230 грн.

В подальшому на підставі вказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження.

Зазначив, що 23 грудня 2016 року оригінал виконавчого листа повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у відповідачів було відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення. Проте виконавчий лист при пересилці було втрачено.

У зв'язку із викладеним, просив видати дублікат виконавчого листа № 2-3172/09 від 3 серпня 2012 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 5 січня 2018 року у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник заявника подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, заяву задовольнити, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2012 року зазначене вище рішення суду скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційнв фірма «АМК лтд» на користь ОСОБА_4 суму боргу в розмірі 7 111 500 грн. та судові витрати.

Ухвалою ВССУ від 5 липня 2012 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2012 року залишено без змін.

3 серпня 2012 представник ОСОБА_4 отримав виконавчий лист №2-3172/09, виданий Апеляційний судом м. Києва, строк пред'явлення до виконання - до 5 липня 2013 року.

15 серпня 2012 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ в м. Києві відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом.

23 грудня 2015 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ виконавчий лист № 2-3172/09 від 3 серпня 2012 повернуто стягувачу, оскільки не виявлено майна, на яке можливо звернути стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно п. 17.4 Розділу XIII «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано суду доказів його втрати.

Проте з таким висновком суду першої інстанції повною мірою погодитися не можна з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2012 року на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_5 та ТОВ «Виробничо-комерційнв фірма «АМК лтд» стягнуто солідарно суму боргу в розмірі 7 111 500 грн.

3 серпня 2012 представник ОСОБА_4 отримав виконавчий лист та 15 серпня 2012 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ в м. Києві відкрито виконавче провадження.

Проте, 23 грудня 2015 року постановою старшого державного виконавця виконавчий лист № 2-3172/09 від 3 серпня 2012 повернуто стягувачу, оскільки не виявлено майна, на яке можливо звернути стягнення, рішення суду виконано частково.

Конституцією України встановлено, що судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України (ст. 124 ч. 5 в редакції, що була чинною до 30.09.2016). Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, яка є чинною з 30.09.2016, судове рішення є обовязковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Аналогічні положення щодо обовязковості виконання на всій території України судового рішення, що набрало законної сили, встановлені й частиною 1 статті 18 ЦПК України, а частина 2 цієї статті містить правило, відповідно до якого невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вирішуючи питання про відмову у видачі дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції послався на ненадання стягувачем доказів на підтвердження факту втрати виконавчого листа, при цьому судом першої інстанції не з'ясовано чи направлялася ОСОБА_4 постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ від 23 грудня 2015 року про повернення виконавчого листа стягувану та виконавчий лист, не з'ясовано чи втрачено виконавчий лист.

Крім того, судом порушено порядок розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа та питання вирішено без виклику сторін по справі.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, що підтверджується і висловленою Європейським судом з прав людини правовою позицією у «пілотному» рішенні «Іванов Ю.М. проти України» (Yuriy NikolayevichIvanov v. Ukraine) від 15.10.2009 (заява № 40450/04) і в багатьох інших справах як щодо України, так і щодо інших країн, колегія суддів вважає, що судове рішення про відмову у видачі дубліката виконавчого листа, прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням порядку розгляду питання, перешкоджає подальшому руху справи щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Відтак, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 5 січня 2018 року скасувати, справу направити до районного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 22 березня 2018 року.

Головуючий

Судді