Ухвала суду № 72917054, 20.03.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/1347/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі Федич Т.О., за участю прокурора Дробиняка Ю.М., підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження № 11-сс/777/122/18 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2018.

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 08.04.2018 щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не одруженого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.02.2018, близько 01 год. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи біля будинку №77 за адресою м. Ужгород вул. Другетів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, з прямим умислом, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, із корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, проникли до автомобіля шляхом ривка задніх дверей на автомобілі марки ВАЗ 2103, жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого являється ОСОБА_6. При цьому, ОСОБА_3 знаходився зі сторони місця водія, а ОСОБА_5 допомагав штовхати автомобіль тримаючись за багажне відділення. Продовжуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою перемістивши автомобіль до перехрестя вул. Сільвая – Мала, намагалися привести в дію двигун автомобіля, однак їх було затримано працівниками патрульної поліції.

Органом досудового розслідування, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Слідчий суддя ухвалу мотивував тим, що ОСОБА_8 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає позбавлення волі від п’яти до восьми років, даними про особу підозрюваного, який під час досудового розслідування може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чим іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та прийшов до висновку, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів може бути недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

-2-

В апеляційній скарзі, поданій в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, захисник - адвокат ОСОБА_4 просить ухвалу слідчого судді від 09.02.2018 – скасувати, постановити нову, якою обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Свої вимоги обґрунтовує тим, що слідчий суддя не врахував відсутність достатніх підстав для підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, а також не погоджується з правовою кваліфікацію діяння. Крім того стверджує, що суд належно не обґрунтував обрання ОСОБА_3 найбільш суворого запобіжного заходу, а також належно не врахував дані про особу підозрюваного, який являється учасником АТО, працевлаштований, визнає вину та співпрацює зі слідством, вчинив злочин вперше, а тому підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника - адвоката ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, промову прокурора, який вказав на безпідставність поданої апеляційної скарги та законність ухвали слідчого судді, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) констатував, що Конвенція, по суті, відсилає до національного законодавства і встановлює обов’язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства, водночас вимагаючи також, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті статті 5, яка полягає в захисті людини від свавілля.

Таким чином, підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є: а)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; б) наявність конкретних фактичних та правових підстав.

Згідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії,

-3-

передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про взяття під варту, перш за все має вирішити питання, чи існують підстави для «розумної підозри» щодо причетності підозрюваного до злочину.

Розумність підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту й затримання, закріпленої в статті 5 Конвенції.

Відповідно практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться в статті 5 пар. 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин».

Вимога розумної підозри містить у собі два питання. Перше з них становить питання права: розумна підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Друге – питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного злочину.

Колегія суддів враховує, що стандарт переконання «розумна підозра» достатньо вимогливий, хоча значно слабкіший за стандарт «поза розумним сумнівом», який вимагається для кримінального засудження.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ця вимога не означає, що сторона обвинувачення навіть на ранніх стадіях розслідування, зобов’язана довести всі елементи правопорушення, оскільки цей стандарт не вимагає, щоб сторона обвинувачення мала докази, достатні для остаточного вирішення питання про винуватість.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02. 2006, №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність соціальних зв’язків підозрюваного в місці його постійного

-4-

проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, вказаних вимог законодавства дотримався в повному обсязі.

Так, розглядаючи клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: мету і підстави застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при його обранні і дав їм належну правову оцінку.

З врахуванням обставин провадження та долучених до матеріалів клопотання доказів, в тому числі документів, які свідчать про проведення першочергових необхідних слідчих дій, колегія суддів вважає підозру, яка повідомлена ОСОБА_3 обґрунтованою, а долучені докази такими, що переконують неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила даний злочин.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя дослідила відомості, на яких ґрунтується вручена та оголошена підозра та перевірила достатність та належність цих відомостей для формулювання розумної підозри.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Слідчим суддею при прийнятті рішення враховано, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої, тобто у вчиненні тяжкого злочину.

Колегія суддів уважає, що матеріали поданого клопотання свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_3, оскільки вона підтверджується наявними та долученими до клопотання доказами: копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань ( а. м. к 81); рапортом помічника чергового Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області, який доповів з приводу обставин зареєстрованого повідомлення зі служби «102»; рапортом поліцейського батальйону УПП в Закарпатській області рядового поліції ОСОБА_9; протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків правопорушення; протоколом огляду предмета від 09.02.2018 та іншими матеріалами досудового розслідування.

-5-

Слідчий суддя при розгляді клопотання взяв до уваги дані про особу підозрюваного, який відповідно до матеріалів клопотання не одружений, працює, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2.

Крім того, відповідно до витягу даних з бази інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України «АРМОР», ОСОБА_3 є особою, яка перебувала в розшуку з 28.09.2017 по 05.01.2018, тобто існують реальні ризики того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні, апеляційний суд уважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконанням підозрюваним процесуальних обов'язків.

Наведені в апеляційній скарзі захисника доводи не спростовують висновків слідчого судді щодо існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та необхідності їх запобіганню шляхом обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновки слідчого судді, і не є підставами для скасування чи зміни ухвали слідчого судді.

Таким чином, питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3 слідчим суддею вирішено з дотриманням вимог ст.ст. 132, 176 - 178, 183, 194 КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, з врахуванням всіх наявних у матеріалах обставин кримінального провадження, вагомості доказів про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 та даних про його особу.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги, а також те, що досудове розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_3 вже закінчено й слідчим 28.02.2018 складено обвинувальний акт, який затверджений прокурором і який 12.03.2018 направлено до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду по суті, тобто стадія досудового розслідування на якій слідчий суддя вирішує питання щодо застосування запобіжного заходу вже закінчена.

Із врахуванням вище наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката не підлягає до задоволення, а ухвала слідчого є законною та обґрунтованою й підстав для її скасування не має.

-6-

Керуючись ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного за ч. 2 ст. 289 КК України ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: