Рішення № 72915392, 20.03.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/274/18

Провадження № 2/304/163/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Шешені М. О.,

за участі секретаря судового засідання – Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визнати за нею в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами, що знаходиться за адресою: с.Сімер, вул.Карпатська, №129 Перечинського району Закарпатської області. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 15 червня 2008 року помер її батько ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будовами та спорудами, що розташований за адресою: с.Сімер, вул.Карпатська, №129 Перечинського району Закарпатської області. 12 березня 1997 року останній склав заповіт, яким заповів на випадок смерті все своє майно, яке належало йому, і на яке буде мати право по закону, а також вищевказаний житловий будинок позивачці ОСОБА_1 Крім неї, на момент смерті батька також проживала її матір – дружина спадкодавця ОСОБА_3, остання на момент смерті чоловіка була непрацездатною, відтак, незважаючи на наявність заповіту , успадкувала половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом, однак 31 грудня 2013 року мати позивачки померла. На момент смерті ОСОБА_3 позивачка проживала разом з нею, тому вважається такою, що прийняла спадщину і за нею, а тому на теперішній час вона є єдиним спадкодавцем спадкового будинку. З метою оформлення права на спадщину позивачка звернулася до приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з тим, що покійним батьком не було виготовлено правовстановлюючий документ на вищевказаний житловий будинок, що на даний час є перешкодою у прийнятті спадщини, тому просить позов задовольнити.

У підготовче судове засідання ані позивачка ОСОБА_1 ані ОСОБА_4 не з’явилися, однак останній подав до суду заяву, у якій просить справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить такі задовольнити.

Представник Перечинської міської ради Закарпатської області у підготовче судове засідання також не з’явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю.

Згідно ч.1 ст.198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Так, у підготовчому судовому засіданні встановлено, що 15 червня 2008 року помер батько позивачки ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ №064412, виданим 18 червня 2008 року виконкомом Сімерської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, актовий запис №18.

Також встановлено, що після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будовами та спорудами, що знаходиться по вул.Карпатській, №129 у с.Сімер Перечинського району Закарпатської області.

Разом з цим встановлено, що згідно довідки виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області №122 від 20 лютого 2018 року, головою домогосподарства в с.Сімер, вул.Карпатська, №129 Перечинського району Закарпатської області, являвся померлий – 15 жовтня 2008 року, ОСОБА_2.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно, яке належить йому, житловий будинок з його надвірними будовами, що розташований в с.Сімер по вул.Карпатській, №129, і на яке він буде мати право по закону заповів позивачці ОСОБА_1, про що свідчить заповіт від 12 березня 1997 року, посвідчений секретарем виконкому Сімерської сільської ради Перечинського району Закарпатської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №11.

Також встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з метою оформлення права на спадщину звернулися до приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу ОСОБА_6, однак згідно повідомлення останньої за вих.№33/02-14 від 26 лютого 2018 року, позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини та порекомендовано звернутися до суду, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок №129 по вул.Карпатській у с.Сімер Перечинського району Закарпатської області.

Згідно роз’яснень, які містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.ч.1,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Разом з цим, згідно ч.ч.1,3 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що позивачка ОСОБА_1 прийняли спадщину за спадкодавцем ОСОБА_2, однак у неї існують певні перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а тому суд, використовуючи винятковий спосіб її захисту – визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1223, 1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 200, ч.4 ст.206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (89203, Закарпатська область, Перечинський район, с.Сімер, вул.Карпатська, №129) до Перечинської міської ради Закарпатської області (ЄДРПОУ 04351274, 89200, Закарпатська область, м.Перечин, пл.Народна, 16) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок №129, що розташований по вул.Карпатській в с.Сімер Перечинського району Закарпатської області з господарськими будовами та спорудами, в порядку спадкування за ОСОБА_2, який помер 15 червня 2008 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_7