Ухвала суду № 72868772, 16.03.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/2724/18

Провадження № 1-кс/428/1467/2018

УХВАЛА

іменем України

16 березня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі судового засідання Василович Г.Ю., за участю прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1, старшого слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12018130370000486 від 13.02.2018 року, стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 02.11.2017 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.190 ч1, ст.190 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним терміном на 1 рік, ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Сєвєродонецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області із клопотанням, погодженим прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не встав, висновків для себе не зробив та знов скоїв умисне тяжке корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.

На початку січня 2018 року близько 23 год. 30 хв, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_4, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення та реалізуючи його, діючи таємно, повторно, зайшов у під'їзд № 1 будинку № 15 по вулиці Курчатова м. Сєвєродонецька, де підняв ліфт на 3 поверх, зупинив його за допомогою кнопки «стоп», після чого спустився на перший поверх та двома зігнутими електродами відкрив двері ліфта, далі проник до шахти ліфта, де за допомогою гайкового ключа зняв дві металеві пружини з опор для буферних пружинах ліфта.

Після чого пружини положив у сумку та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСББ «Курчатова, 15» м. Сєвєродонецька матеріальну шкоду на загальну суму 1346 гривень 40 копійок.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 417 від 22.02.2018 року, ринкова вартість буферних пружин С125.033 у кількості 2 штук на момент скоєння кримінального правопорушення становить 1346 гривень 40 копійок.

05 березня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Оскільки у даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на думку слідчого є необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

-можливості переховуватися від органів досудового розслідування або суду, про що свідчить вагомість доказів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років та відповідно до ст.12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів;

-можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується про що свідчить той факт, що ОСОБА_4 будучи особою раніше засудженою за умисний корисливий злочин на шлях виправлення не став і в період іспитового строку повторно вчинив новий умисний злочин, а також майновий стан підозрюваного, а саме: ОСОБА_4 постійного місця роботи не маючий, у зв’язку з чим відсутнє постійне джерело доходів. Беручи до уваги рішення Європейського суду з захисту прав людини, розглядається як наявність зазначеного ризику, тобто, ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_4 жоден інший більш м"який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4, виконання ним процесуальних рішень, враховуючи характер вчиненого підозрюваним тяжкого злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов"язків, слідчим у клопотанні ставиться питання про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та просили суд обрати підозрюваному запобіжний захід, з урахуванням наявності обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 вину визнав, просив застосувати стосовно нього більш м"який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 просив застосувати стосовно підозрюваного більш м"який запобіжний захід.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

05.03.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України обгрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

-протоколом огляду місця події від 16.02.2018 за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, буд. 15, під’їзд № 1;

-протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_5;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6;

-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8;

-протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7

-висновком судово-товарознавчої експертизи № 417 від 22.02.2018;

-протоколом огляду місця події від 10.03.2018.

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_4 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України є обгрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов"язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить не лише вагомість доказів про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, але і відсутність у ОСОБА_4 міцних та сталих соціальних зв"язків, він не працює, не має місця реєстрації, не одружений.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_4, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризиків можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Слідчий суддя також приходить до висновку про обгрунтованість та доведеність у судовому засіданні ризику щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше був засудженим, вчинив новий злочин у період випробувального терміну, що свідчить про стійку упевненість підозрюваного у відсутності невідворотності покарання за скоєне.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12018130370000486 від 13.02.2018, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобовязання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м"яким запобіжним заходом є особисте зобов"язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров"я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_4, який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Підозрюваний ОСОБА_4 у теперішній час не працює, має задовільний стан здоров"я.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12018130370000486 від 13.02.2018, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає задоволенню, а ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Суд також зобов"язаний застосувати ч.3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, так як судом не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті. У зв"язку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обов"язків судом та не має бути більш, ніж 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 16 березня 2018 року по 14 травня 2018 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок: Одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, Банк одержувач - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, Рахунок - 37317017002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз"яснюється положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п’ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області

Слідчий суддя Н.В. Бойко