Рішення № 72868015, 21.03.2018, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/4/18

Провадження № 2/391/70/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2018р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Червонописького В.С. за участі секретаря судового засідання Степанової Л.Г., представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 26.09.2018), розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи Червоновершківська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області, Компаніївська районна державна адміністрація Кіровоградської області про зобов’язання виділити земельну ділянку, -

І. Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про зобов’язання виділити земельну ділянку. В обґрунтування вимог зазначає, що 10 лютого 1986 року була прийнята в члени колгоспу «ім.Кірова» Компаніївського району Кіровоградської області, працювала там 9,5 років та була звільнена 19 вересня 1995 року. Вдруге була прийнята в члени колгоспу в КСП «ім.Кірова» дояркою 15 лютого 1996 року і звільнена 28 лютого 1997 року.

На момент Указу Президента України «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» позивач була членом даного господарства і офіційно працювала в ньому. Однак під час її звернення до відділу у Компаніївському районі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з метою виділення їй земельної ділянки їй було відмовлено, оскільки виділити землю в натурі неможливо, тому що при поданні у 1998 році списків на розроблення технічної документації по виготовленню державних актів у зв’язку з технічною помилкою прізвище ОСОБА_2 було пропущене, а тому при розподілі колективних земель в натурі земельна ділянка позивача не врахована. Просить суд, зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області виділити земельну ділянку із земель державної власності за межами населеного пункту.

ІІ. В судове засідання призначене на 21.03.2018 представник позивача ОСОБА_1 не з’явилась, подала через канцелярію суду відповідь на відзив відповідача та заву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала, просила задовольнити, з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 УДГ у Кіровоградській області в судове засідання не з’явився, надіслав до суду відзив, в якому клопотав розгляд справи проводити у відсутність їх представника, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Від представника третьої особи Червоновершківської сільської ради надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, вимоги заяви визнають.

Представник третьої особи Компаніївської РДА в судове засідання не з’явився про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв"язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.

ІІІ. Ухвалою суду від 09.01.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 08.02.2018. 08.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13.03.2018. Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву позовні вимоги не визнав, обґрунтувавши, що у позивача відсутній список, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю та відсутність підстав у ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області виділити земельну ділянку із земель державної власності. Водночас в наданому відповідачем відзиву зазначено не прізвище позивача, а іншої особи. Представник позивача надала до суду відповідь на відзив відповідача, де зазначила, що згідно роз’яснень ВССУ від 16.05.2013 право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до Державного акту на право колективної власності на землю, а з моменту передачі Державного акту про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є, а тому невнесення до вищевказаного списку позивача, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Крім того, згідно норм Земельного кодексу України – Центральний орган влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, у власність або користування для всіх потреб. Будь яких інших клопотань від учасників справи не надходило. Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

IV. Судом встановлено.

Відповідно до копії паспорта заявник є ОСОБА_2, даний факт не оспорюється у відповідності до чинного законодавства.(а.с.7)

З трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що 10 лютого 1986 року позивач була прийнята в члени колгоспу ім.Кірова Компаніївського району Кіровоградської області, працювала там 9,5 років та була звільнена 19 вересня 1995 року. Вдруге була прийнята в члени колгоспу в КСП ім.Кірова дояркою 15 лютого 1996 року і звільнена 28 лютого 1997 року.(а.с.9)

Згідно архівної довідки наданої СТОВ «Надія» від 01.02.2018, що є правонаступником КСП «ім.Кірова», вбачається, що ОСОБА_2 працювала в даному господарстві з 10.02.1986 по 19.09.1995 на посаді доярки та різноробочої; з 15.02.1996 по 28.02.1997 на посаді різноробочої.(а.с.28)

V. Аналізуючи надані суду документи судом встановлені наступні факти.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ч.1,2 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року за № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (надалі - Указ) право на земельну частку (пай) мають особи, які являються членами сільськогосподарських підприємств на час отримання державного акту.

Постановою ради Міністрів СССР "Про трудові книжки колгоспників" від 21.04.1975 року № 310 передбачено, що трудова книжка колгоспника є документом, який, зокрема, підтверджує членство особи в колгоспі.

Згідно з копією трудової книжки (серії ВМ №988856) ОСОБА_2 з 10.02.1986 року прийнята в члени КСП «ім.Кірова» 19.09.1995 виключена із членів колгоспу; 16.02.1996 позивач прийнята в КСП «ім.Кірова» та призначена дояркою.(а.с.9)

Як вбачається із запису зробленої у вказаній трудовій книжці 28.02.1997 позивач ОСОБА_2 звільнена з роботи по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Відповідно до повідомлення відділу у Компаніївському районі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 932/114-17 від 22.12.2017, державний акт на право колективної власності на землю видано колективному сільськогосподарському підприємству «ім.Кірова» і передано в колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Червоновершківської сільської ради від 17.03.1995 р. за №13 (державний акт зареєстрований за №21 від 14.01.1997).

Із вищезазначеної довідки вбачається, що ОСОБА_2 не включено до Списку осіб, які прийняті в члени КСП «ім.Кірова» після видачі державного акту на розпаювання землі.

Відповідно до п. 2 Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю.

Таким чином, згідно з Указом позивач має право на земельну частку (пай), так як на час видачі Державного акта на право колективної власності на землю КСП «ім.Кірова» він був його членом, що стверджується відповідним записом у трудовій книжці, та після свого звільнення своє членство в ньому не припинив.

Відповідно до п. 24 Пленуму Верховного суду України за № 7 від 13.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" - член КСП, включений до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту... Невнесення до зазначеного списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання відповідно до п.7 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720 "Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створених місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року N 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до п. 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 29 вересня 2016 року N 333, головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України.

Таким чином органом, що вирішує питання передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Повноваження з передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин реалізовує, починаючи з 1 січня 2013 року.

За змістом ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації-за межами населених пунктів.

Отже, оскільки районні державні адміністрації з 1 січня 2013 року не мають повноважень приймати рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) - за межами населених пунктів, враховуючи, що такі повноваження передано до ОСОБА_3 управлінь Держгеокадастру в областях, відповідно саме ці органи повинні вчиняти відповідні дії згідно Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», зокрема, що стосуються виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) за межами населених пунктів.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що при неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є, зокрема орган, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі.

Отже, оскільки на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області можливо надання ОСОБА_2 земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель резервного фонду за межами населеного пункту, цими землями розпоряджається Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, відповідно саме цей орган має вирішувати питання, зокрема про виділення паю в натурі.

За змістом ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Слід також зазначити, що рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Кривенький проти України" (заява N 43768/07), яке 16 травня 2017 року набуло статусу остаточного визнано порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободу зв'язку з позбавленням заявника права на земельну ділянку без надання будь-якої компенсації або іншого відповідного відшкодування.

З огляду на вищезазначене, позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст., ст. 10, 12, 13, 81, 83 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи Червоновершківська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області, Компаніївська районна державна адміністрація Кіровоградської області про зобов’язання виділити земельну ділянку – задовольнити.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області виділити ОСОБА_2, земельну ділянку в розмірі середньої земельної ділянки (паю) бувшого КСП ім. Кірова із земель державної власності на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області за межами населеного пункту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С.Червонописький