Постанова № 72863371, 20.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5269/17

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчук В.О.

суддів: Шляхтицького О.І. , Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року прийняту в порядку письмового провадження у справі за позовом Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 19 290,93 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2017 року Подільська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС в Одеській області (далі - Подільська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 19 290,93 грн. на рахунок 31415512700019, код 18010300, до УДКСУ у Подільському районі, код ЄДРПОУ отримувача 37984302, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаною постановою Подільська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим апелянт просив скасувати оскаржувану постанову та прийняту нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Подільської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Обставини справи.

27 червня 2016 року Котовською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 10758-13, яким відповідача визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 19 290,93 грн. (а.с. 17).

Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №10758-13 було направлено ОСОБА_2 на адресу АДРЕСА_1 66300 засобами поштового зв'язку та повернулось до податкового органу із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 17).

26 грудня 2016 року податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ф» № 7147-17 на суму 19 290,93 грн., яку направлено ОСОБА_2 на адресу АДРЕСА_1 66300 засобами поштового зв'язку та повернулось до податкового органу із відміткою «за вказаною адресою не проживає» (а.с. 15).

Не погоджуючись з вищевказаним позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості у розмірі 19 290,93 грн., яка заявлена до стягнення, не може вважатися узгодженою та не набула статусу податкового боргу, оскільки податкове повідомлення-рішення та податкова вимога, направлялись ОСОБА_2 не за місцем його реєстрації, а тому вважаються такими, що не вручені платнику податків.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Податкового кодексу України.

Доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі вказується на те, що зазначена постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та ухвалення нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно п.п. 266.1.1. п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Підпунктом 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПК України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Абзацом 2 п. 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Згідно абз. 4 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

За змістом п.п.14.1.175, п. 14.1, ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом ст.57.3 ПК України вбачається, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оцінка суду.

З аналізу наведеного вбачається, що виключно після узгодження грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням, на платника податків покладено обов'язок по сплаті (відображенню) грошового зобов'язання з відповідного податку.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, та правильно встановлено судом першої інстанції, податкову вимогу форми «Ф» № 7147-17 на суму 19 290,93 грн., направлено ОСОБА_2 на адресу АДРЕСА_1 66300 засобами поштового зв'язку, проте вона повернулась до податкового органу із відміткою «за вказаною адресою не поживає» (а.с. 15).

Проте, згідно довідки Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) зареєстрований 20 жовтня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума заборгованості у розмірі 19 290,93 грн., яка заявлена до стягнення, не може вважатися узгодженою та не набула статусу податкового боргу, оскільки податкове повідомлення-рішення та податкова вимога, направлялись ОСОБА_2 не за місцем його реєстрації, а тому вважаються такими, що не вручені платнику податків.

Таким чином, відповідач був позбавлений можливості у 10 денний строк передбачений підпунктами 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу сплатити нараховану суму грошового зобов'язання для уникнення накладання на нього оскаржуваної Вимоги форми «Ф» № 7147-17 від 26 грудня 2016 року на суму 19 290,93 грн.

Окрім того, судом попередньої інстанції правильно зазначено, що позивачем жодних інших доказів, які б підтвердили правомірність Вимоги про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 19 290,93 грн. ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано та не зазначено причин неможливості надання.

Доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі за позовом Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 19 290,93 грн. залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 20 березня 2018 року.

Головуючий суддя Потапчук В.О.Судді Шляхтицький О.І. Семенюк Г.В.